«Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку» Ніл Ферґюсон

ПРО КНИЖКУ
Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА
Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією, а також впливом технологій на суспільство.

ЧОМУ ЦЕ ВИДАННЯ
У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.

ЦИТАТИ

Про загрозу глобальної мережі
Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.

Про роль мереж
Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.

Про роль Лютера та Ґутенберґа
Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.