Видавництво Абабагаламага

Декамерон — (у перекладі з грецької — «десятидення», «десятиденник») — знаменита збірка зі ста новел видатного італійського письменника Джованні Боккаччо. За сюжетом десятеро молодих флорентійців (семеро жінок і троє чоловіків) покидають охоплене чумою місто, оселяються на заміській віллі і протягом десяти днів розповідають цікаві і повчальні історії (всього їх сто), які широко відтворюють розмаїте повсякденне життя. Кожна оповідка має завершений сюжет, а всі разом створюють своєрідну енциклопедію людських стосунків. Боккаччо творчо опрацював міські анекдоти, античні сюжети і навіть арабські казки. Рукописи книги почали поширювати у 1370-х роках, а в XVI столітті було надруковано перші 200 примірників. Боккаччо започаткував жанр новели в новій європейській літературі. Короткі оповідання еротичного змісту існували в Античності, однак саме в «Декамероні» жанр набув нових рис — сатиричності та гумористичності. «Декамерон» — перший літературний прозовий твір, написаний розмовною тосканською мовою.

«Жоден поет не здобувався на таку раптову і всенародну популярність, як Бернс у Шотландії», — стверджує англій­ська літературна енциклопедія. 25 січня — на день народження Бернса — шотландці й досі традиційно збираються родинами й читають улюблені твори свого барда.

Справжній народний культ Бернса в Шотландії чимось нагадує наш культ Шевченка. А деякі вірші Бернса у конгеніальних перекладах Миколи Лукаша мовби «вмонтовуються» в нашу літературну тради­цію, недарма в істо­ричному бутті Шотландії та України так багато подібностей...

Микола Гоголь (1809–1852) — видатний український письменник, який писав російською мовою і став класиком російської літератури. В його юнацьких повістях і оповіданнях ще мовби не розірвано ту родову пуповину, що пов’язувала нащадка козацького полковника з рідною землею.

Проілюстрував книжку відомий київський митець Андрій Потурайло. «Пропала грамота» — його перша ластівка в царині книжкової графіки.

Розбитий глек — вершинна п’єса німецького романтика і бунтаря Гайнріха фон Кляйста (1777—1811). Зовні наївний сюжет п’єси, який закручується довкола судового розслідування і вирізняється майстерно організованою інтригою, розсипом дотепних реплік та комізмом ситуацій, таїть у собі глибокий підтекст. Дія твору мовби розгортається у Судний день – не випадково імена головних героїв «резонують» з найважливішими моментами людського буття: Адам, Ева, Суддя...