Издательство ArtHuss

113 письменниць: відомих, знаних, забутих. Ще і вже невідомих.
Кожна з них зробила в літературі щось першою або зробила щось краще за інших.
У кожної з них непересічна біографія. Їхні історії — про відмову від чогось: кожній щось було конче важливим на старті й поступово втрачало значущість у процесі письма.
Це історії священних жертв і містичних ритуалів.
Це утопія жіночої солідарності й продовження традиції. 113 письменниць пишуть одна одну. Читають одна одну. Співіснують поруч поза межами часу і простору.
І сяють у темряві.

Чи зможе комп’ютер коли-небудь скласти симфонію, написати роман, чи намалювати шедевр? І якщо так, то чи зможемо ми відрізнити це від того, що зробила людина?

У багатьох сферах нові розробки в області штучного інтелекту похитують становище людини. Ми починаємо усвідомлювати, скільки завдань машини можуть виконувати так само добре, як ми, якщо не краще. Але чи можуть машини творити, чи зможуть вони незабаром вчитися на мистецтві, яке рухає нами, і зрозуміти, що відрізняє його від земного?

У «Коді творчості» відомий оксфордський письменник Маркус де Сейтуа досліджує природу творчості, а також закликає нас переглянути, що означає бути людиною.

Про автора книги
Маркус де Сейтуа — британський математик, професор Оксфордського університету. Його академічні роботи переважно пов’язані з теорією груп та теорією чисел. Він вів численні програми на телебаченні та радіо, зокрема відомий серіал BBC «Історія математики». Маркус багато пише для Guardian, The Times і Daily Telegraph, а також написав і зіграв нову п’єсу під назвою «X&Y», яка була поставлена в Лондонському музеї науки та на Ґластонберському фестивалі.У 2009 році отримав премію Майкла Фарадея. Із 2012 року є членом Американського математичного товариства.