Принципы жизни кинозвезды. Мэттью Макконахи
Что нового

Принципы жизни кинозвезды. Мэттью Макконахи

21 Сентября 2021 13:14 Book24.ua

Мэтью Макконаги — американский актер и продюсер. За его плечами — актерская работа в более чем 60-ти фильмах, 7 режиссерских и продюсерских работ, премии "Оскар" и "Золотой глобус" за лучшую мужскую роль в фильме "Далласский клуб покупателей" (2014), премия "Сатурн" за роль в ленте "Киллер Джо" и другие награды. Успех Макконаги бесспорен. Что же помогло ему подняться по карьерной лестнице? Как актер преодолевал трудности и что давало ему силы? Своими мыслями он делится в книге "Зелене світло", вышедшей в издательстве BookChef на украинском языке.

Благодаря этой книге вы можете пообщаться с Мэтью Макконаги, будто со своим давним другом. Мы собрали для вас самые интересные цитаты из книги, чтобы вы могли ознакомиться с частью секретов мировой кинозвезды.

80e1685978d971ca0cb2d34339bd437e.jpgМэтью Макконаги — американский актер и продюсер. За его плечами — актерская работа в более чем 60-ти фильмах, 7 режиссерских и продюсерских работ, премии "Оскар" и "Золотой глобус" за лучшую мужскую роль в фильме "Далласский клуб покупателей" (2014), премия "Сатурн" за роль в ленте "Киллер Джо" и другие награды. Успех Макконаги бесспорен. Что же помогло ему подняться по карьерной лестнице? Как актер преодолевал трудности и что давало ему силы? Своими мыслями он делится в книге "Зелене світло", вышедшей в издательстве BookChef на украинском языке.

Благодаря этой книге вы можете пообщаться с Мэтью Макконаги, будто со своим давним другом. Мы собрали для вас самые интересные цитаты из книги, чтобы вы могли ознакомиться с частью секретов мировой кинозвезды.


  • Я природжений оптиміст, і гумор — один із моїх ліпших учителів. Він допомагав мені давати раду болям, втратам і недовірі. Я не ідеальний, ні; я постійно вляпуюся в лайно і розумію це вже у процесі. Я просто навчився відмивати після цього взуття і йти далі.
  • Усі ми, трапляється, ступаємо в лайно. Ми заходимо у глухий кут, лажаємо, нас жорстко кидають, ми втомлюємося, не отримуємо того, чого хочемо, проходимо крізь безкінечні «можна було й ліпше» і «краще би цього не було». Така фігня неминуча, тож сприймаймо це як удачу або допетраймо, як потрапляти в це рідше.
  • Я ніколи не записував щось, аби запам’ятати; я записував, щоби забути.
  • Коли я жалівся, що в мене одна пара кедів, ще й стара і вийшла з моди, мама казала: «Будеш і далі скиглити, познайомлю з хлопчиком, у якого взагалі ніг нема!».
  • У мене багато доказів того, що світ має таємний план, як зробити мене щасливим.
  • Я переконаний, що правда ображає, лише якщо ми брешемо.
  • Проблеми, з якими ми сьогодні стикаємося, зрештою, перетворюються на благословення, яке ми бачимо у дзеркалі заднього огляду нашого життя. За певний час колишнє червоне світло спричинює появу зеленого. Будь-яка розруха врешті призводить до спорудження нового, смерть — до життя, біль — до задоволення. У цьому житті, або в іншому, усе, що йде вниз, піде вгору. Питання у тім, як ми дивимося на виклик, що постає перед нами, і як ми взаємодіємо з ним. Наполягаємо, перелаштовуємося або поступаємося. Усе залежить лише від нас і нашого вибору — щоразу.
  • Невиправдане очікування завдає більше болю, ніж невиправдане сподівання, але водночас виправдане сподівання ощасливлює дужче за виправдане очікування. Сподівання має більшу віддачу у почутті щастя і менше втрат у разі провалу. Воно вимріюється іншим.
  • Знати правду, бачити правду і казати правду — три різні речі.
  • Перший крок, який веде до самоідентифікації у житті — зазвичай не розуміння, ким ти є, а радше, ким ти не є. Процес спростування.
  • Значна кількість варіантів може зробити з людини тирана, тому нам треба позбуватися надмірності в житті, яка відводить нас чимраз далі від того, ким ми насправді є. Коли ми ліквідуємо варіанти, що не допомагають нам, то врешті майже випадково нам відкривається більше варіантів, які допоможуть. Знати, хто ти — складно. Спершу відкинь ким ти не є, і знайдеш себе там, де ти маєш бути.
  • Щоби мати порядок, нам необхідні обмеження, кордони, сила тяжіння, розмежування, форма і опір. Цей порядок створює відповідальність. Відповідальність створює розважливість. Розважливість створює вибір. Вибір полягає у свободі.
  • Це мистецтво життя — задоволення, яке ми приносимо собі самі — у потоці походження нашого минулого, очікування майбутнього ми маємо розібратися зі своїм теперішнім і обрати.
  • Ми не можемо цілком цінувати світло без тіні. Нас треба вибивати з балансу, щоб ми знайшли свою опору. Краще стрибати, аніж падати.
  • Коли ми знаємо, що хочемо зробити, найважчим стає зрозуміти, коли це зробити. Зробіть це раніше, і не доведеться робити це так часто. Спробуйте запобігти до того, як доведеться лікувати, зміцніть до того, як треба буде відновлювати.
  • Будь-який успіх потребує послідовності. Зроби добре одну справу, потім наступну. Ще раз і ще раз. Знову і знову, аж до кінця, А потім крок за кроком знову.
  • Гадаю, вся справа в житті, друже, — сказав я. — І хоча мій батько фізично вже не тут, його дух житиме в мені доти, доки я збережу його. Я й досі можу заговорити до нього, намагаюся жити якнайліпше, як він мене вчив, і дати йому змогу жити вічно.
  • Коли ти МОЖЕШ, перед тим як зробити, спитай себе, чи ти цього ХОЧЕШ.
  • ІНТЕЛЕКТ потрібен не для того, щоби перевершити легко помітне, завуальовуючи чи заплутуючи його. Він потрібен для того, аби чіткіше показати правду і виявити більше очевидного з більшої кількості позицій. Він має спрощувати речі, а не робити їх надто мудрованими.
  • Ми маємо вивчити наслідки недбалості — річ не лише в тім, що ми робимо, а й у тім, чого не робимо, — це також важливо.
  • Бездіяльність робить нас винними.
  • Я перетнув межу істини. Це я її знайшов? Я не знаю, гадаю — вона. Чому? Бо я опинився там, де мене можна знайти. Я опинився в місці, де можу це отримати. Як нам дізнатися, коли ми перетинаємо межу істини чи коли істина перетинає нас? Я вірю, що істина є навколо нас постійно. Безіменні янголи, метелики, відповіді завжди поряд, але ми не завжди їх розпізнаємо, сприймаємо, чуємо, бачимо чи приймаємо — бо ми не у відповідному місці. У нас має бути план.
  • Іноді важливо не те, який вибір ти зробив, а те, що ти зробив його і присвятив себе йому.
  • Видатна людина — це не та, яка є всім для кожного, це та, яка є кожним для всіх.
  • Геній може робити будь-що, але почергово.
  • ЯКЩО МИ ВСІ МАТИМЕМО ПОЧУТТЯ ГУМОРУ ЯК ОСНОВНУ РИСУ ХАРАКТЕРУ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ, НАМ БУДЕ ЛЕГШЕ ЖИТИ.
  • Ми всі хочемо стати успішними. Однак ми маємо запитати себе: що таке успіх у нашому розумінні? Більше грошей? Гаразд. Здорова сім’я? Щасливий шлюб? Допомога іншим? Слава? Психічне здоров’я? Самовираження? Творення мистецтва? Поліпшення світу? «Чим для мене є успіх?» — продовжуйте питати себе. Що вам вдається? Що для вас важливо? Ваша відповідь може мінятися час від часу, і це нормально, але зробіть собі ласку: хай якою буде ваша відповідь, не обирайте те, що зачіпляє вашу душу. Розставте пріоритети про те, ким ви є, ким хочете бути, і не гайте часу на те, що суперечить вашому характеру. Не призвичаюйтеся до солодких напоїв. Вони всім подобаються, вони смачні, однак у результаті можна залишитися без зубів.
  • Життя — це не конкурс популярності. Будьте хоробрими, підкорюйте вершини, та спершу дайте відповідь — «що є моєю вершиною».
  • У дитинстві нас усього навчають батьки. Учителі, наставники, уряд і закони — усі дають нам настанови, як жити, правила, як бути відповідальним і дотримуватися порядку. Я кажу не про ці зобов’язання, а про ті, які ми самі собі даємо. Зобов’язання СЕБЕ проти самого СЕБЕ. Не соціальні норми й очікування, які ми допускаємо й якими наділяємо будь-кого, окрім себе; а ті, що ґрунтуються на вірі, ті, які ми беремо на себе, ті, що визначають наше єство, наш характер.
  • Це наші секрети, домовленості із собою, приватний адвокат у суді нашої совісті, і за них ніхто не нагородить медаллю, не влаштує вечірку, якщо ми залишимося вірними їм, ніхто не заломить нам руки за спину, якщо не дотримаємося, бо ніхто про них не знає — це лише наше.
  • Подушка чесної людини — мир у голові. І коли ми це маємо, неважливо, хто лежить поряд. Ми всі спимо на самоті. Добровільні зобов’язання — це особистий варіант Джиміні Крікета, і в світі нема таких поліцейських, які заарештують за них, бо така влада є лише в нас.
  • Я завжди вірив, що наука задоволення полягає у вивченні того, коли та як можна впоратися з викликами, які кидає нам життя. Коли ти сам можеш налаштовувати собі погоду, прямуй за вітром.
  • Коли застряг у бурі, молися на удачу і докладай максимальних зусиль. У всіх нас є шрами і будуть іще. Тож замість боротися з часом і витрачати його дарма, ліпше з ним станцювати, повернути його собі, бо ми не живемо довше, коли намагаємося не вмерти, ми живемо довше, коли вже зайняті життям.

buttom_960_212-ru.png