09.11.2017 Book24.ua

Поки в світі продовжують поділяти людей на фізиків і ліриків, ми впевнені, що поезія — вона для всіх. Тому у сьогоднішній підбірці Ви знайдете 4 збірки поезій, без яких не можна уявити сучасний український дискурс. А серед цих віршів обов’язково будуть ті, що знайдуть своє відлуння у Вашій душі.


555.jpg«Тамплієри» Сергій Жадан

У цьому році Сергій Жадан став лауреатом премії Василя Стуса, яка вручається за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції

Поетична збірка “Тамплієри” побачила світ минулого року і складається з 39 поезій, які можна вважати своєрідним поетичним щоденником автора, написаним протягом 2015-2016 років. На думку самого Сергія у цій збірці “Вірші різні – від публіцистичних до ліричних. Але, на відміну від «Життя Марії», в них більше надії. Сподіваюсь, у читачів її за минулий рік теж стало більше”. Проілюструвати книгу погодився відомий одеський художник Олександр Ройтбурд.

Хоча лейтмотивом усієї збірки проходить війна на Сході, але читаючи кожний вірш, стверджуєшся у думці, що надія — це, дійсно, те, що залишається завжди з тобою. І в кінці-кінців, “Світ обмежується тим, у що ти віриш”.


666.jpg«Триста поезій» Ліна Костенко

Багато хто з українців вважає Ліну Костенко справжнім голосом і совістю нації, тому особливе місце в поезії займає її поетична збірка “Триста поезій”, до якої увійшли найвідоміші вірші з різних періодів її творчості та уривки з історичних романів у віршах “Маруся Чурай” і “Берестечко”.

Ця збірка вважається найповнішою антологією вибраних творів Ліни Костенко, виданих за часів незалежності України, у якій знайшли своє місце і громадянська, і особиста лірика. Всі її твори відрізняються надзвичайною тонкістю світосприйняття і романтичністю у поєднанні з чесністю та вмінням відверто говорити про головне.



777.jpg«Після прози» Юрко Іздрик

Юрко Іздрик, відомий передусім як представник «станіславського феномену», мистецького угрупування літераторів-постмодерністів Івано-Франківської області. Його вірші відрізняються надзвичайною ритмомелодикою.

В одному зі своїх інтерв’ю автор зізнався, що при написанні віршів “все починається не від сенсу, образу, метафори, а саме від ритму, інтонації. А перша метафора поезії полягає в тому, що написання вірша – це як біг по лабіринту, який ти по ходу бігу і конструюєш у своїй голові, потім уже біжиш”.

До поетичною збірки «Після прози», яка вийшла друком у 2013 році, увійшли вірші написані автором протягом останніх 20 років, у тому числі — й перехідні від прози до поезії верлібри. А якщо хочеться, щоб під час прочитання його поезії у вашій голові звучав голос Іздрика — просто перед цим послухайте вірші у його виконанні.


888.png«Хвоя» Павло Коробчук

У 2017 році Павло Коробчук за збірку віршів «Хвоя» отримав літературну премію імені Бориса Нечереди, яка присуджується за пошуки нової поетичної мови й сміливі творчі експерименти, за самобутні художні відкриття та утвердження нових напрямків в українській поезії.

У цій збірці знайшли прихисток 99 історій про любов до країни, родини та дівчини. Відповідно до анотації ця книжка - про війну, любов і мудрість. І вірші, ці гілочки хвої - як підказки на шляху до знаходження себе, до умиротворення. Тому завершальним, сотим віршем, сотим поколінням, сотою гілочкою збірки має стати саме читач. На окрему увагу також заслуговує стильне художнє оформлення видання, здійснене Дашою Бабченко.


Усі вірші різняться за формою, ритмом, змістом. І, у будь-якому випадку, головне — їх читати, адже як пише Ліна Василівна: "Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі".

Автор: Марія Деречіна