Мислення швидке й повільне: 3 інсайти від Нобелівського лауреата
Статті

Мислення швидке й повільне: 3 інсайти від Нобелівського лауреата

15.05.2018 Book24.ua

Книга Нобелівського лауреата з економіки Деніела Канемана «Мислення швидке й повільне» була опублікована у 2011 році і одразу стала бестселером New York Times.

Чи кожне наше рішення раціональне? Чи вибір, який ми здійснюємо повсякчас, продуманий та обґрунтований? Майже вся робота мозку здійснюється в нашій голові непомітно, отже більшість наших рішень неконтрольовані, невиважені, нераціональні.


«Мислення швидке і повільне»

myslennya-shvydke-j-povilne-709056.800x800w.jpeg

Понад 10 років два психологи – Деніел Канеман та Амос Тверскі –  досліджували неусвідомлені, інтуїтивні упередження, процес ухвалення людиною рішень та взаємодію між двома системами мислення. Дана книга є певним підсумком роботи науковців, які довели, що у психології інтуїції та усвідомлення немає нічого магічного, а є принципи та правила роботи розуму.

«Як ми можемо вдосконалити судження й рішення – як наші власні, так і тих інституцій, на які працюємо ми і які працюють на нас? Лаконічна відповідь: мало що можна вдіяти, якщо не докладати значних зусиль». Головна ідея книги – уникати екстремальних прогнозів, не бути надміру впевненим у своїй інтуїції, спостерігати за своїми судженнями та аналізувати прогнози.


1. Про два режими мислення: швидке та повільне (Система 1 та Система 2).

→ «Система 1 спрацьовує автоматично і швидко, з мінімальною кількістю зусиль чи взагалі без них, без відчуття вольового контролю».

Наприклад, коли ми бачимо зображення яблука і банана, то одразу знаємо, де який фрукт. Ми не задумуємося, такий вибір не потребує від нас жодних зусиль.

→ «Система 2 зосереджує увагу на розумовій діяльності, що потребує розумових зусиль, зокрема складних обчислень».

Це мислення повільне, адже вимагає від нас концентрації, зусиль та часу. Наприклад, щоб обчислити приклад «18 Х 38» потрібні ручка, папір, декілька хвилин, аби пригадати таблицю множення та курс математики в середній школі.

2. Про схильність до поспішних висновків.

Прочитавши фразу «Банки, в яких Енн зберігає свої гроші», що ви уявили? Мабуть, установи з банкоматами.  Але допустима й інша інтерпретація. Що, якби спочатку була  фраза: «Вони стояли на полиці в коморі»? «За відсутності однозначного контексту Система 1 сама згенерувала ймовірні обставини. Ми знаємо, що це зробила саме вона, адже свідомо не оцінила можливості іншої інтерпретації. Якщо ви рідко користуєтеся коморою і частіше – банкоматом, то, відповідно, несвідомо усуваєте й невизначеність… Коли ви невпевнені, Система 1 робить ставку на ту чи іншу відповідь, спираючись при цьому на свій досвід».

Проте, «системі 1 властиво робити поспішні висновки на підставі дуже обмежених, а часом і недостатніх даних».

3. Про генерування інтуїтивних думок.

«Я пропоную просте пояснення того, як ми генеруємо інтуїтивні думки про складні речі. Якщо не вдається швидко знайти задовільну відповідь на складне питання, Система 1 підшуковує дотичне питання, на яке відповісти легше, і пропонує на нього відповідь». Іншими словами, це підміна одного питання іншим.

Наприклад, якщо цільове запитання «Наскільки ви щасливі останнім часом?», то простіше запитання, на яке ви натомість дасте відповідь «Яким є мій настрій у цю мить?».

Це непогана стратегія розв’язання важких завдань, вона не перевантажує ледачу Система 2, але часом вона здатна призвести до серйозних помилок.  

Автор: Катерина Подзізей