Издательство Фабула

Усесвітньо відомий роман Джона Ірвінга «Молитва за Овена Міні» (1989) — це справжній гімн незламній дружбі двох хлопчиків, а згодом і молодих людей, у ті складні для Америки часи, коли війна у В’єтнамі спричинила драматичні суперечності в розбурханому суспільстві.

Одинадцятирічний Овен Міні, хлопчик, який ніколи не виросте вище п’яти футів і має дуже дивний голос, бере участь у бейсбольному матчі і чи не вперше в житті робить сильний і точний удар, що в результаті виявляється фатальним. М’яч, вилетівши на трибуну, вбиває матір його найкращого друга Джонні Віл­райта — головного оповідача в романі. Овен не вірить у нещасні випадки, проте вірить, що він — інструмент Бога. І те, що відбувається з ним після того фатального удару, водночас дивне, незвичне і часом моторошне. Іноді головний герой здається комічною жертвою самонавіювання, що увірувала у власну обраність, але, зрештою, він і справді виявляється трагічним виконавцем божественного задуму. Овен Міні — найрозпачливіший і найпатетичніший герой, якого колись створював письменник.

Ця книжка — не лише привід для роздумів про долю і призначення. Вона змусить вас сміятися і плакати голосніше та довше, ніж будь-який інший роман, який ви у змозі пригадати.

У середині 1990-х сорокадев’ятирічна Уранія Кабраль, переслідувана відчуттям жаху й порожнечі, повертається на батьківщину в Домініканську Республіку і знову переживає події 1961 року, коли столиця ще називалася Сьюдад-­Трухільйо, а старіючий Рафаель Трухільйо, хворий і розпусний диктатор, тероризував тримільйонний домініканський народ. Насильство, страх і майстерний шантаж до­зволили Трухільйо міцно тримати під контролем своє найближче оточення, внаслідок чого зрада та боягузтво стали способом життя в розкішному президентському палаці. Однак хватка диктатора з віком слабшає, у країні назріває змова, результатом якої стає своєрідна «макіавеллівська революція», яка сама по собі матиме криваві наслідки.

«Свято Цапа» Маріо Варгаса Льйоси одностайно визнане критикою і читачами шедевром латиноамериканської і світової літератури, одним із найкращих будь-­коли написаних політичних романів.

«Епоха невинності» — найзнаменитіший з романів видатної американської письменниці Едіт Вортон (1862–1937), який по праву вважають шедевром. Дія роману розвивається в 70-х роках ХІХ століття, а його персонажі належать до верхівки американського суспільства того часу — манірної, глибоко традиційної, глухої до нових віянь. Не дивно, що головні герої неминуче опиняються в конфлікті зі своїм оточенням і змушені робити нелегкий вибір. Чудовий сюжет, відточена письменницька майстерність, проникливі та психологічно достовірні образи героїв — усе це принесло Едіт Вортон Пулітцерівську премію 1921 року, вперше в історії присуджену жінці.

Популярність «Епохи невинності» і сьогодні воістину величезна — цьому сприяла блискуча екранізація, здійснена 1993 року режисером Мартіном Скорсезе з Мішель Пфайффер і Вайноною Райдер у головних ролях.