Фильтр
Микола Зеров (1890—1937) — блискучий поет, перекладач, визначний вчений-літературознавець, критик, неперевершений викладач-професор.
М. Зеров був одним із перших українських науковців 20–30 років XX ст., який по-новому спробував збагнути творчу спадщину І. Франка, зокрема його поезії. Літературознавець вбачав у авторові «Каменярів» і «Мойсея» індивідуальність з усіма притаманними їй рисами. До цієї книжки також увійшли відгуки Зерова на літературні події та новини 1925 року. З огляду на його статті «Володимир Сосюра — лірик і епік», «Поезія Олеся і спроба нового її трактування», «Літературний шлях Максима Рильського» та ін., Миколу Зерова справедливо можна назвати одним з натхненників неокласичного руху в мистецькому житті України.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» та «Поезії».
М. Зеров був одним із перших українських науковців 20–30 років XX ст., який по-новому спробував збагнути творчу спадщину І. Франка, зокрема його поезії. Літературознавець вбачав у авторові «Каменярів» і «Мойсея» індивідуальність з усіма притаманними їй рисами. До цієї книжки також увійшли відгуки Зерова на літературні події та новини 1925 року. З огляду на його статті «Володимир Сосюра — лірик і епік», «Поезія Олеся і спроба нового її трактування», «Літературний шлях Максима Рильського» та ін., Миколу Зерова справедливо можна назвати одним з натхненників неокласичного руху в мистецькому житті України.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» та «Поезії».
| Авторы | Николай Зеров |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
210 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Микола Зеров (1890—1937) — блискучий поет, перекладач, визначний вчений-літературознавець, критик, неперевершений викладач-професор.
«Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» — це фундаментальні праці з літературознавства та українського письменства. Під пером дослідника оживають постаті П. Куліша, Я. Щоголіва, А. Свидницького, Лесі Українки та інших майстрів українського слова. Безсумнівною заслугою М. Зерова є багатство спостережень, точність аналізу та фахове висвітлення тем. Кожна фраза у працях видатного вченого виважена, написана доступно й цікаво. Майже всі уміщені в збірнику нариси постали в процесі роботи автора над власним курсом нової української літератури.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел» та «Поезії».
«Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» — це фундаментальні праці з літературознавства та українського письменства. Під пером дослідника оживають постаті П. Куліша, Я. Щоголіва, А. Свидницького, Лесі Українки та інших майстрів українського слова. Безсумнівною заслугою М. Зерова є багатство спостережень, точність аналізу та фахове висвітлення тем. Кожна фраза у працях видатного вченого виважена, написана доступно й цікаво. Майже всі уміщені в збірнику нариси постали в процесі роботи автора над власним курсом нової української літератури.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел» та «Поезії».
| Авторы | Николай Зеров |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
225 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Микола Зеров (1890—1937) — блискучий поет, перекладач, визначний вчений-літературознавець, критик, неперевершений викладач-професор.
До видання «Українське письменство XIX сторіччя» увійшов курс лекцій Миколи Зерова з історії української літератури від І. Котляревського до кінця 1860-х рр. Лекції були прочитані у 1927—28 академічному році перед студентами III курсу літературно-лінгвістичного циклу Київського інституту народної освіти. Зеров змальовував дивовижний психологічний портрет кожного письменника, про якого йшлося у курсі. Його осягнення матеріалу було таким глибоким, що в уяві слухачів виникали не шаблонні образи письменників, а живі постаті. Кожна його фраза була виваженою настільки, що могла йти відразу до друку.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка», «Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел» та «Поезії».
До видання «Українське письменство XIX сторіччя» увійшов курс лекцій Миколи Зерова з історії української літератури від І. Котляревського до кінця 1860-х рр. Лекції були прочитані у 1927—28 академічному році перед студентами III курсу літературно-лінгвістичного циклу Київського інституту народної освіти. Зеров змальовував дивовижний психологічний портрет кожного письменника, про якого йшлося у курсі. Його осягнення матеріалу було таким глибоким, що в уяві слухачів виникали не шаблонні образи письменників, а живі постаті. Кожна його фраза була виваженою настільки, що могла йти відразу до друку.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка», «Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел» та «Поезії».
| Авторы | Николай Зеров |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
245 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців ще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що «... описана мною „Ніоба” існувала справді, і всі її діти були нещасливі…
Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також». У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також». У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
| Авторы | Ольга Кобилянська |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
220 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Ольга Кобилянська (1863–1942) — класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. На написання повісті «Через кладку» письменниця зважилася не одразу — довго роздумувала. Хотілося сказати про дуже особисте й водночас не давати волю власним почуттям. Можливо, тому розповісти про непросте кохання-протистояння вона довірила чоловікові та ще й у формі щоденникових записів, які мають здатність угамовувати пристрасті.
Власне, їх тут небагато, зате є плетиво настроїв, думок, розкрито глибину почуттів, внутрішній світ головних героїв — Мані Обринської та Богдана Олеся. Їхній шлях одне до одного пролягав через кладку, яка у цій зворушливій повісті одночасно символізує і бар’єр, і єднання протилежностей, і загалом людське життя.
Власне, їх тут небагато, зате є плетиво настроїв, думок, розкрито глибину почуттів, внутрішній світ головних героїв — Мані Обринської та Богдана Олеся. Їхній шлях одне до одного пролягав через кладку, яка у цій зворушливій повісті одночасно символізує і бар’єр, і єднання протилежностей, і загалом людське життя.
| Авторы | Ольга Кобилянська |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
340 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Ґео (Георгій) Шкурупій (1903–1937) — письменник-панфутурист, сценарист і редактор ВУФКУ, журналіст. Належить до тих українських письменників ХХ ст., чиї імена називають «несправедливо забутими».
Дія роману відбувається у великому індустріальному місті. Головний герой Теодор Гай прагне позбутися кайданків, що прикували його до міщанського оточення. Він шукає своє місце у великій розбудові нової країни. Не маючи внутрішньої сили порвати з дружиною та її оточенням, Гай намагається інсценувати свою смерть і в такий спосіб зникнути з їхнього життя. Перед ним дві двері — одна веде в ніч, друга відкриває шлях у день. Саме нічна, утаємничена, атмосфера підштовхує Гая до мрійливих романтичних вигадок.
Також до збірки ввійшов останній роман автора «Міс Адрієна» — він і до сьогодні є фактично невідомим широкому загалу.
Дія роману відбувається у великому індустріальному місті. Головний герой Теодор Гай прагне позбутися кайданків, що прикували його до міщанського оточення. Він шукає своє місце у великій розбудові нової країни. Не маючи внутрішньої сили порвати з дружиною та її оточенням, Гай намагається інсценувати свою смерть і в такий спосіб зникнути з їхнього життя. Перед ним дві двері — одна веде в ніч, друга відкриває шлях у день. Саме нічна, утаємничена, атмосфера підштовхує Гая до мрійливих романтичних вигадок.
Також до збірки ввійшов останній роман автора «Міс Адрієна» — він і до сьогодні є фактично невідомим широкому загалу.
| Авторы | Гео Шкурупий |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
220 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Ґео (Георгій) Шкурупій (1903–1937) — письменник-панфутурист, сценарист і редактор ВУФКУ, журналіст. Належить до тих українських письменників ХХ ст., чиї імена називають «несправедливо забутими».
Події роману відбуваються в Києві, Петербурзі, на фронтах Першої світової війни. Герої Шкурупія — Жанна, дочка професора, Стефан Бойко — колишній студент, Муславський — філолог й історик, поручник Голубятников — тільки один раз зібралися всі разом у квартирі Жанни. Ця зустріч поклала початок ворожнечі між ними, бо всі були закохані в неї.
Живучи очікуванням надзвичайного кохання, Жанна жодному з них не віддавала переваги. Відтак дороги молодих людей розійшлися: Жанна переїхала до Петербурга, а зрада Голубятнікова як помста своїм суперникам приводить їх усіх на фронт.
Жанна Барк обрала для себе шлях батальйонерки й зазнала з жіночим батальйоном чимало випробувань.
Події роману відбуваються в Києві, Петербурзі, на фронтах Першої світової війни. Герої Шкурупія — Жанна, дочка професора, Стефан Бойко — колишній студент, Муславський — філолог й історик, поручник Голубятников — тільки один раз зібралися всі разом у квартирі Жанни. Ця зустріч поклала початок ворожнечі між ними, бо всі були закохані в неї.
Живучи очікуванням надзвичайного кохання, Жанна жодному з них не віддавала переваги. Відтак дороги молодих людей розійшлися: Жанна переїхала до Петербурга, а зрада Голубятнікова як помста своїм суперникам приводить їх усіх на фронт.
Жанна Барк обрала для себе шлях батальйонерки й зазнала з жіночим батальйоном чимало випробувань.
| Авторы | Гео Шкурупий |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
210 грн
В корзину
Купить в 1 клик
До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Кільце» увійшли трактати, діалоги, притчі. Характерними рисами філософії митця є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. У його творах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зокрема у діалозі «Кільце» філософ розвиває та конкретизує своє вчення про наявність двох натур, обґрунтовує ідею про те, що через пізнання невидимої натури речей проходить шлях до самопізнання та досягнення щастя і спокою духу. Помітне місце у діалозі мають й міфологічні та фольклорні сюжети.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
| Авторы | Григорій Сковорода |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
770 грн
В корзину
Купить в 1 клик
До цього тому ввійшли трактати, діалоги, притчі Григорія Сковороди (1722–1794), написані ним упродовж 70–90-х років XVIII ст. В них Сковорода розвиває власне філософсько-етичне вчення про самопізнання і щастя, що ґрунтується на спорідненій праці. Соціальні аспекти життєдіяльності людини мислитель розкриває у власних етичних і педагогічних поглядах.
Деякі з написаних наприкінці свого життя притч філософ присвятив проблемі виховання молоді. Він навчав так, як жив, а жив так, як навчав. Твори Григорія Сковороди увійшли до скарбниці української культури, педагогіки й літератури та є актуальними і в наш час.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
Деякі з написаних наприкінці свого життя притч філософ присвятив проблемі виховання молоді. Він навчав так, як жив, а жив так, як навчав. Твори Григорія Сковороди увійшли до скарбниці української культури, педагогіки й літератури та є актуальними і в наш час.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
| Авторы | Григорій Сковорода |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
590 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Видатний філософ, поет, педагог Григорій Сковорода (1722–1794) був і візіонером. Адже «Сон» мислителя — твір, у якому відбито все пережите й передумане Сковородою, — можна назвати фіксацією вибору його власного місця у світі. Четвертий том також містить листи, філологічні нотатки Григорія Сковороди та його переклад комедії Теренція «Брати». У додатку вміщено біографію філософа, написану його учнем, а згодом близьким другом М. Ковалинським. Завдяки Ковалинському й збереглася значна частина епістолярної спадщини Г. Сковороди.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
Видання здійснене в належному академічному форматі й стане цінним джерелом для всіх, хто вивчає творчість Сковороди.
| Авторы | Григорій Сковорода |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
590 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Листи Василя Стефаника (1871-1936) є оригінальним та самобутнім явищем в українському письменстві. Помітна органічна єдність мислення автора в його листах і новелах. Епістолярій відіграв вагому роль у становленні та змужнінні творчого голосу письменника.
Більшість художніх творів Василя Стефаника мали свої первісні варіанти в листах. Сам Стефаник говорив: «Вся моя література — у моїх листах», або: «я... звичайно свою жилку писарську згоню на листах». Епістолярна спадщина новеліста є джерелом для вивчення питань його психології творчості, однак не варто лише на неї спиратися щодо висновків та узагальнень.
Більшість художніх творів Василя Стефаника мали свої первісні варіанти в листах. Сам Стефаник говорив: «Вся моя література — у моїх листах», або: «я... звичайно свою жилку писарську згоню на листах». Епістолярна спадщина новеліста є джерелом для вивчення питань його психології творчості, однак не варто лише на неї спиратися щодо висновків та узагальнень.
| Авторы | Василь Стефаник |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
280 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
Роман «Місто», завершений у 1927 році, став першим урбаністичним твором в українській літературі з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. В ньому автор описав молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася з сіл, щоб завоювати та зробити своїм українське місто. Письменник показує бажання молодих селян «вийти в люди», аналізує їхню психологію, розповідає про конфлікт, який розгоряється між людьми з різними світоглядами. Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.
Роман «Місто», завершений у 1927 році, став першим урбаністичним твором в українській літературі з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. В ньому автор описав молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася з сіл, щоб завоювати та зробити своїм українське місто. Письменник показує бажання молодих селян «вийти в люди», аналізує їхню психологію, розповідає про конфлікт, який розгоряється між людьми з різними світоглядами. Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.
| Авторы | Валер'ян Підмогильний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
310 грн
В корзину
Купить в 1 клик
«Корицеві крамниці» Бруно Шульца вийшли друком 1934 року. В цих оповіданнях письменник змалював у притаманній йому поетичній манері магічного реалізму сюжети з повсякденного життя його рідного Дрогобича — галицького містечка з певним укладом життя, традиціями і ритуалами, що водночас стало земним пристановищем його «республіки мрій».
У пошуках виразних засобів для свого бачення світу автор вдався до насиченої розповіді, мальовничих описів, образної мови, багатої на анахронізми та метафори. Від багатосюжетної, багатошарової прози письменника неможливо відірватися. Про світове визнання творчості Бруно Шульца свідчить дедалі зростаюча кількість перекладів та присвячених йому літературознавчих праць.
У пошуках виразних засобів для свого бачення світу автор вдався до насиченої розповіді, мальовничих описів, образної мови, багатої на анахронізми та метафори. Від багатосюжетної, багатошарової прози письменника неможливо відірватися. Про світове визнання творчості Бруно Шульца свідчить дедалі зростаюча кількість перекладів та присвячених йому літературознавчих праць.
| Авторы | Бруно Шульц |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
290 грн
В корзину
Купить в 1 клик
Валер’ян Підмогильний (1901-1937) — один із найвидатніших українських прозаїків XX ст. Письменник залишив по собі чималий доробок, хоч і був репресований у розквіті творчих сил.
В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921-1923 років письменник торкається у творі, — який вважав одним зі своїх найкращих, — «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Остап Шаптала. Повісті», «Місто» та «Невеличка драма».
В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921-1923 років письменник торкається у творі, — який вважав одним зі своїх найкращих, — «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Остап Шаптала. Повісті», «Місто» та «Невеличка драма».
| Авторы | Валерьян Пидмогильный |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
240 грн
В корзину
Купить в 1 клик


