Издательство Фолио

Вальтер Скотт (1771—1832), відомий британський письменник, основоположник жанру історичного роману. Майстер оповідання, він наповнює свій світ ідеями й мотивами, важливими в житті будь-якої людини, а історичний фон допомагає йому загострити вічні питання: про любов і вірність, дружбу і зраду, честь і безчестя. Роман «Айвенго» ось уже двісті років — улюблена книга дітей і дорослих.
Це захоплююча розповідь про благородного лицаря Айвенго та його кохану леді Ровену, яким допомагає легендарний Робін Гуд. Автор зображує Англію славетних часів правління короля Річарда Левове Серце, де діють відважні герої й прекрасні дами. Добро, справедливість, честь і любов неодмінно переможуть, а віроломство та підступність ворогів буде покарано!

Hearts of Three novel is a gem of the creative work of the American classic writer Jack London (1876–1916). The young descendant  of  the  pirate  Morgan,  who  left  him  a  rich inheritance, goes in search of his ancestor’s treasures. On the way, he meets his distant relative Henry and the charming Leoncia. The protagonists are united by their search for treasures, as well as by romantic love.

Роман «Серця трьох» — перлина творчого доробку американського класика Джека Лондона (1876–1916). Молодий нащадок пірата Моргана, який залишив йому багату спадщину, відправляється на пошуки скарбів свого предка. На шляху він знайомиться зі своїм далеким родичем Генрі та чарівною Леонсією. Героїв об’єднують пошуки скарбів й романтичне кохання.

«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X—XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської — по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя — Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї. До цього видання увійшла третя частина «Повісті про Ґендзі» (розділи 39-54), в якій ідеться про останні роки життя Ґендзі, головного персонажа двох попередніх частин роману, що вийшли друком у видавництві «Фоліо», сповнені щемливих згадок про минуле, та про складні й драматичні любовні стосунки, сплетені в майже детективний сюжет із загадковим фіналом, його нащадків — Ніоу та Каору — з Ооїґімі, Нака-но кімі та Укіфуне, вродливими дочками Восьмого принца-відлюдника, який жив з ними в горах Удзі, за межами столиці.

Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником. Щоправда, і читачі, і критики радше були шоковані тим, як правдиво дебютант  показав усю жалюгідність життя, коли дивитися на нього без ілюзій. З відвертістю бувальця він зобразив одвічні поневіряння злидаря у світі, принади якого належать багатіям. Ба більше: зважився назвати облудою сакральні для багатьох поняття кохання, порядності, патріотизму. Та хай які песимістичні думки крутилися в голові автора, виклав він їх неперевершено майстерно.

Видатного норвезького письменника, лавреата Нобелівської премії з літератури за 1920 рік Кнута Гамсуна (1859–1952)  називають майстром психологічної прози, якому відкривалися найменші порухи людської душі. Особливо проникливо й емоційно звучить у творах прозаїка тема кохання. Тільки-от варто додати: трагічного. Саме кохання-страждання змальовує Кнут Гамсун у романах «Містерії», «Пан», «Вікторія», які представлені в цьому виданні. Бо почуття, що спалахує між головними героями, можна назвати всеохопним, пристрасним, проте аж ніяк — щасливим. Стосунки між закоханими одразу набирають драматичного характеру, стають любов’ю-боротьбою, своєрідним поєдинком, в якому не буває переможців. Також у книжці вміщено оповідання «Смерть Ґлана», яке вважається своєрідним епілогом роману «Пан».