Издательство Комора

«В одну річку двічі» — новий есей фінської письменниці Софі Оксанен, у якому вона досліджує мізогінію як державну політику Росії. Це історія про війну і жінок, про те, як Росія змушує жінок мовчати, використовуючи зґвалтування як зброю. Про байдужість і мовчання, які продовжують традицію безкарності Росії. Про те, чому важливо говорити про воєнні злочини.

У своїх загарбницьких війнах Росія завжди використовувала одні й ті самі методи: депортація, русифікація, пропаганда, терор цивільного населення, знищення культури. Росія ніколи не просила вибачення і не була покарана за свої злочини. Геракліт помилявся: в одну річку можна ввійти двічі. І лише засудження зла спроможне його зупинити.

Видання здійснене за підтримки фонду FILI.

П’ять цілковито різних історій, як за настроєм, так і за жанровим наповненням, розмістилися під обкладинкою. Тут герої проводять свої життя, осмислюючи помилки, будуючи плани на майбутнє, простежуючи невблаганний зв’язок між дрібницями особистого і великими наслідками суспільного. Через усі історії прозирає спільний герой — місто Луцьк — десь натяком, десь прямою згадкою. Місто огортає своїм теплом усіх персонажів, та радо запрошує до себе читачів.

Ця збірка — результат роботи Луцької літературної резиденції «Місто натхнення». Кожного з учасників безперечно можна назвати автором, який знайшов шлях до сердець своїх читачів. І ця книжка не стане винятком.

Є земля, яку називають Срібною, край Полонинських гір, Гуцульських Альп та Вулканічних Карпат. І є письменник, який пізнав душу цього краю.

Іван Чендей (1922–2005) — один із найвідоміших закарпатських прозаїків, неповторний новеліст, сценарист культового фільму «Тіні забутих предків», лауреат Шевченківської премії (1994), співзасновник PEN Ukraine. Творчість Чендея — це про любов до свого: історії, звичаїв, пам’яті, простих людей із чистими й гарячими серцями. І про уславлення цієї любові у слові. Шлях письменника в літературі був непростим: роки утисків, гонінь, звільнень і цькувань. Але він долав своїм голосом навколишній холод мовчання. Цією збіркою вибраної малої прози ми повертаємо Івана Чендея до читача. Повертаємо вітром з полонини, сполоханими чайками, зимовим світанком, червоним золотом осіннього сонця, березневим снігом, білою дорогою для двох.