Издательство Навчальна книга Богдан

Кандидат мистецтвознавства, письменниця Олександра Шутко є авторкою досліджень «Роксолана: міфи та реалії», «Жіночий султанат: влада та кохання», «Роксолана: життєпис», а також романів-трилогій про султан-українок Роксолану, Хатідже Турхан, Мелексіму, дилогії «Кривава Кафа» та історичного детективу про Шехсувар (Марію) «Убивство в гаремі».
У цій книзі йдеться про історії кохання не лише найвеличніших жінок османських султанів за доби «Жіночого султанату»: Роксолани, Міхрімах, Нурбану, Сафіє, Кьосем і Хатідже Турхан, а й менш знаних мешканок гарему: Махідевран, Гюльфем, Хуббі, Хандан, Халіме та Махфіруз.
Матеріал викладено на підставі турецьких, польських, українських, російських, західноєвропейських й американських досліджень. Тексти листів із гарему та відомості з архівних документів наведено в авторському перекладі з османотурецької мови.

У кожній біографічній довідці про Аристотеля ви майже напевно прочитаєте, що Аристотель — це давньогрецький філософ і природодослідник, який народився понад 2400 років тому і який своїми працями здійснив колосальний вплив на всю інтелектуальну історію Західної цивілізації. Мабуть, буде й дещо конкретизовано: Аристотель став одноосібним засновником двох наук — логіки й біології, але головні його досягнення були пов’язані з розвитком філософії (вчення про буття й пізнання), психології, політології, етики та естетики.

Та коли ви захочете хоч трохи заглибитись у суть цих здобутків Аристотеля, то без попередньої підготовки майже напевно зазнаєте невдачі: Аристотель надто глибокий, його вчення надто всеохопне, а виклад — часто фрагментарний та «рубаний». Ось тут вам і допоможе ця видання, яка є «дуже коротким уведенням» до Аристотеля, написаним авторитетним та відомим у світі дослідником його спадщини. Книжка є рідкісним поєднанням фаховості, доступності, стислості й інформативності. До того ж — це перша біографічна книга про Аристотеля українською мовою.

Творча біографія Івана Котляревського вперше розглянута в контексті української історії XVII–XVIII століть, як продовження давньої української літературної традиції. Видання зорієнтоване не лише на знавців та любителів рідного слова, але й на дослідників європейської історії та культури XVIII–XIX століть.