Издательство Старого Льва

Життя Туве Янссон, всесвітньо відомої художниці та письменниці, було сповнене праці, любові та постійних творчих пошуків. Туве малювала химерні автопортрети, рисувала політичні карикатури і комікси, писала пригодницькі та філософські історії, спорудила дім на острові, навчалася, кохала, подорожувала і ділила свій час між іпостасями малярки, ілюстраторки та письменниці. Це внутрішнє протистояння між словом і зображенням, між серйозним мистецтвом і прибутковим ремеслом, між «Мумі-мамою» і авторкою для дорослих супроводжували її постійно.

Несамовито працелюбна, ретельна, нещадна у самокритиці Туве Янссон цілеспрямовано вибудовувала свій доробок і прагнула творити справжнє потужне мистецтво. Іронічно, та світову славу Туве принесли «несерйозні» мумі-тролі, у чиї історії вона вплітає досвід родини і дорослішання, проживання Другої світової війни, розлуки і втрат — але залишає в Мумі-Долині стільки простору для безпеки, безтурботності й тихої радості, що їх стає на цілі покоління читачів.

2025 року світ відзначав 80-ліття появи на світ першої історії про мумі-тролів, і ця перша найповніша біографія Туве Янссон, куди увійшли її раніше не відомі листи, щоденникові записи й нотатки, — гарний спосіб відсвяткувати.

24 лютого 2022 року змінило наші життя назавжди, одні стосунки зав’язались, інші — розпались, чоловіки й жінки різних професій обрали новий шлях — воїна і захисника Української держави. Та найголовніше — захисника своїх рідних та сімей. «Моїй до­неч­ці. Записки тата з війни» — це відкрита, чесна й відверта розмова лікаря, військового медика і батька Гліба Бітюкова зі ­своєю маленькою донькою. Правдиві, відверті й болючі нариси, написані протягом трьох років служби у Збройних силах, фіксують реалії жахливої війни, показують досвід переживань батька на відстані від доньки і закарбовують найболючіші, проте водночас найважливіші миті життя.

За двома нарисами Гліба Бітюкова студія «Вавилон-13» відзняла документальні відеофіксації реалій війни, які ви знайдете за вміщеними QR-кодами.

«Террі Пратчетт: Життя з примітками» — біографія легендарного письменника, автора міжнародних бестселерів, неперевершеного майстра гумористичного фентезі.

На час своєї передчасної смерті Террі Пратчетт працював над ще однією історією: власною. Коли Террі було шість років, його вчитель заявив, що той ніколи нічого не досягне. У шіст­десят шість він став одним із найуспішніших письменників Великої Британії, отримавши медаль Карнегі та лицарське звання за внесок у літературу.

Книжку, яку Террі, на жаль, не зміг завершити, написав Роб Вілкінс, його колишній асистент, близький друг і нинішній розпорядник літературної спадщини Пратчетта. Спираючись на власні спогади, а також на розповіді родини, друзів і колег автора, Роб відтворює надзвичайну історію життя Террі — від дитинства до феноменального успіху серії «Дискосвіт» і боротьби з викликами, що принесла хвороба, яку Террі називав «Перешкодонькою».

Це глибоко зворушливий літературний портрет сера Террі Пратчетта, життєпис, написаний з особливою теплотою та безпрецедентним розумінням, сповнений кумедних і щемких епізодів, родинних та творчих легенд, які, як сміялися між собою Террі і Роб, «шкода псувати перевірками».

Ця книжка — про велику втрату і світлу любов, про незміриму глибину болю і силу людського духу. Вероніка Карачевська пережила втрату рідної людини, до того ж її досвід доповнюють історії людей, у яких війна забрала найближчих. Але любов і пам’ять про тих, хто загинув, може стати джерелом сили, а часом навіть одним із нових сенсів у житті.

Авторка торкається питання резильєнтності, тобто здатності відновлюватися після труднощів, хай навіть для цього доведеться пройти шлях до проживання і прийняття того, що трапилося. Це дуже особис­тий шлях, але книжка може стати розрадою для тих, хто також зіткнувся із втратою. Бо вона — у широкому сенсі — про світло у найтемніші часи.

Історик, релігієзнавець, філософ сучасності, науковець, поет, українець з великим серцем, людина з енциклопедичними знан­ня­ми та глибинною мудрістю — таким ми пам’ятаємо Ігоря Козловського. З нього знущалися у полоні так званої «ДНР», де він пробув близько двох років, та навіть в ув’язненні зумів зберегти гідність і внутрішню волю. Для нього саме ця внутрішня усвідомлена свобода — це і вибір, і радість, і спосіб боротьби, а навчати інших бути вільними стало його місією. Ігоря Козловського завжди хотілося слухати, щоб надихатися, змінюватися, вчитися любити.

Ця книжка не є монологом, складеним з різних інтерв’ю, а нав­па­ки — це діалог з читачем, жива розмова з кожним. А ще — нагода поговорити про важливе, подумати, помовчати, знайти відповіді на власні питання й наснажитися мудрим словом Ігоря Коз­лов­ського.

Щодня тролейбус їде вулицями Києва за своїм маршрутом. Кожна зупинка — це окрема розповідь, і йдеться не лише про історію київських вулиць та локацій. Книжка спогадів Наталки Діденко дає можливість зануритися в атмосферу Києва через призму особистих історій авторки. Ці прості й відверті, щемкі, теплі, сповнені доброго гумору розповіді немов переносять нас у минуле, дають можливість пригадати студентські роки й час дорослішання, зустрічі з друзями, маленькі радощі й великі досягнення. З часом змінюються назви вулиць, міняється темпоритм життя, врешті змінюємося ми самі, а тролейбус їде тим самим маршрутом і запрошує нас у мандрівку — в подорож у близьке минуле.

Ким був син великого Моцарта і чим прислужився Галичині та Львову на початку XIX ст., обравши роль приватного вчителя музики в графських маєтках та провівши тут понад 30 років свого життя?

Унікальне видання, що зібрало переклади подорожнього щоденника Франца Ксавера Моцарта, понад 100 листів і документальних свідчень та детальний хронограф-біографію, привідкриє читачеві завісу в інше століття, покаже становлення музичної культури Львова, приватне життя композитора та засвідчить сумну долю талановитого Ксавера, який назавжди залишиться сином великого батька.

Генрі Марш, нейрохірург із багаторічним стажем, уже на пенсії. Він боровся за людські життя, а тепер сам опинився в ситуації, що може стати його смертним вироком. У цій книжці він пише про заплутаний шлях від лікаря до пацієнта, бо тепер він — уже не в лікарському халаті, а на картці хворого — його прізвище. Генрі Марш нотує спогади про минуле та розмірковує про справи, які треба завершити. І зараз він більше, ніж будь-коли, зачарований таємницями науки і мозку, красою світу природи та любов’ю до своєї родини.

«І наостанок» — елегійна, відверта, світла і пронизлива книжка про життя, смерть і те, що, зрештою, має значення.

Блаженніший Любомир Гузар — Людина любові і світла, глибокої мудрості та безмежної доброти. Моральний авторитет українського народу, який умів говорити просто про складні речі. Його образ постає у спогадах його наступника, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, які записала і упорядкувала Оксана Климончук.

Книжка «Кобзар незалежної України» розповідає про шлях Любомира Гузара до Патріаршества УГКЦ, його роль у становленні Української незалежності, розвитку Церкви після розпаду СРСР, а також про те, як йому вдалось посприяти приїзду Папи Івана Павла ІІ та змінити ставлення світу до України. Це книжка про те, як бути Людиною.

«Блаженніший Любомир наспівав нам цілий новітній епос любові й миру, який так і називається — “Любомир”. І саме на нього нам слід спиратися на наступних етапах розвитку нашої культури і державності», — Глава УГКЦ.

«Я згодна. Як одна жінка, яка не вірила у шлюб, таки вийшла заміж» — це захоплива мандрівка-дослідження, у якій Елізабет Ґілберт із притаманною їй відвертістю, вдумливістю та гумором шукає для себе відповіді на одвічні питання про стосунки, намагаючись змиритися зі складним інститутом шлюбу. Чи не вимагаємо ми занадто багато від кохання, обтяжуючи його надмірними сподіваннями? Як так стається, що сімейне життя зазвичай перетворюється на важку працю? Чому в сучасному світі, де формальності вже не настільки важливі, ми й далі відчайдушно хочемо мати той штамп у паспорті?

Часом відповіді, які знаходить авторка, досить несподівані й неоднозначні, часом породжують багато наступних запитань, а часом — не такі романтичні або навіть очевидні, як можна було б припустити. Та попри це, одна жінка, яка не вірила в шлюб, таки погоджується одружитися!

Перевидання книги Генрі Марша «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» в оновленому дизайні!

Правда — то його релігія, кажуть про Генрі Марша колеги. Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захопливих історій, у яких головне — це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом — цього не досить, щоб бути Генрі Маршем. Треба ще мати найкращі людські якості — доброту, ви­могливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача.

Сьогодні Мессі — володар «Золотого м’яча» і «Золотого бутса», «новий» Марадона, один із найрезультативніших гравців ФК «Барселона» та найкращий гравець сучасності... А починав він як сором’язливий, проте амбіційний хлопець з дефіцитом гормона росту та слабкими фізичними даними. Вже у юному віці він творив щось неймовірне на футбольному полі та обходив гравців, старших за нього. А ще «Блоха», як прозвали Мессі, понад усе мріяв грати у професійний футбол. Заради своєї мети йому довелося емігрувати, розлучитися з сім’єю, пройти дорогий курс лікування, пережити чимало травм та цькування преси, щоб стати тим, ким він є — найкращим футболістом світу.

Ґільєм Балаґе, зібравши коментарі впливових людей зі світу футболу, привідкриває завісу, яким насправді був у житті та футболі Ліонель Мессі, вихідець з бідних кварталів аргентинського містечка Розаріо, якого охрестили генієм футболу.