Издательство Старого Льва

Історія про 36 дорослих котів та 6 кошенят, які втратили свою домівку і були змушені шукати прихисток. Вони оселилися у пані Крепової, мешканки багатоповерхового будинку, у двері якої дзвонили коти. Хоча вона й не мала наміру заводити жодного котика, але непоступливу господиню вдалося переконати і вона дозволила котам залишитися. Коти подружилися із племінником господині Стасом і навіть допомогли йому налагодити бізнес. Історія позитивна, кожен герой має свій характер і вдачу, і, незважаючи на невгамовність і невичерпну енергію, здатні нести відповідальність за власні вчинки.

Дев’ятирічний Тимош змушений рано подорослішати, коли в йо­го село приходить великий голод. На плечі хлопця лягає турбота про молодших брата і сестру, а часом — і про сусідських дітей. Аби допомогти батькам, Тимош поночі шукає зерна у мишачих норах, а рибальство на милій серцю річці-годувальниці Ятрані замінює на збір цвіту з дерев.

Ця книжка — данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів. Але також — це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи. А ­доповнюють оповідання Марії Правди чуттєві та сильні ілюстрації Людмили Стецькович.

«Найважливіше — наприкінці» — новий довгоочікуваний роман Галини Вдовиченко, української письменниці та журналістки. Чоловік і жінка у стані війни, перемир’я і розчарування, надії та віри. Тридцять п’ять років разом, дорослі діти, складний період життя. Той час, коли нарешті варто зрозуміти, що ж насправді єднало й ро­з’єд­­нувало цих двох. Це книжка про вміння прощати і співпереживати, не розмінюватися на дрібниці і бути уважними одне до одного і до себе, цінуючи кожну мить цього несамовито швидкоплинного життя.

Самотнім бабусям і дідусям, що живуть у старечому будинку, потрібні помічники. А декому з великого котячого гурту час повчитися піклуватись про інших.
Старенькі та 36 і 6 котів зустрінуться.
Це знайомство приведе до неймовірних змін у житті людей і котів. Котів, які стануть не лише компаньйонами, але й футболістами і театральними акторами.

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.

Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?

Уже відомі із попередньої книги 36 і 6 котиків знову з вами. Як завжди, цікаві, талановиті та активні коти захоплюють своїми вміннями, на цей раз у них з’явився новий художній талант – дряпопис. Їхні витвори мистецтва були розміщені у кав’ярні господаря, та ненадовго. На цей раз коти будуть виявляти свої детективні здібності, адже потрібно розслідувати злочин. Неочікувані повороти сюжету, дружба та кохання, благородний вчинок – все це чекає вас на сторінках цієї надзвичайної історії.