Издательство Зелений пес

«Непідробна сила» – збірка сатиричних віршів-оповідань про згубність загравання з «русскім міром», його приховане єство у, здавалося б, буденних справах. Автор за допомогою алегорії робить спробу відверто поговорити про те, що накипіло та наболіло, що вже давно в кожного крутиться на язиці. Будьте певні, дійові особи вигадані. Та уважний і вдумливий читач одразу збагне про що мова. Питання ж у тім, чи ми в змозі цьому протистояти…

Усі вірші у збірці розташовано в хронічному порядку — через 5 основних («хронічних») тем у творчості цієї авторки: кохання, межа, внутрішня інвентаризація, гартування війною та не-порно. Збірка поєднує поезії, написані з 2012 по 2024 рік, переповідаючи тим самим віршовану третину життя авторки.

«Мистецтзо — це Вipa, Поезія — Вipa. Як Bipyeшь, так i віршуеш». Автор книги часто повторное ці слова, i, як наслідок, вийшла в світ уже четверта його поетична збірка, наповнена великою кiлькістю актуальних piзнопланових творів. Декотрі з них були написані під розривами снарядів та спалахами ракет.
Воістину, Вipa є рушливою силою всіх великих прогресів. А зараз людина, i людство поставлено в тaкi умови, що нічого в них не залишаеться, окрім Віри в Того, хто дає перемогу над злом.

Призначення мистецтва — навчити відрізняти добро та зло i показати правильний шлях до порятунку, і цим шляхом, знову ж таки, є Вipa.

Буколіки - жанр пастушої пісні про любов, коріння якого сягає часів давньогрецького поета Теокрита. Українські інтимні «буколіки» автора й одночасно головного героя це відверті спогади про те, як підліток поступово ставав чоловіком, про статеві особливості та інтимні таємнички юнака. Не обходили головного героя й питання вибору сексуальної орієнтації. Також автор відтворює картини життя в далекі радянські часи, де писати про подібне вважалось аморальним, й радіє, що його не «осусідили» і він може писати вірші рідною мовою.

Назва віршованої збірки «Пастушкові декамерончики» за Боккаччо ніби запрошує читача до сокровенних розповідей. Інтригують пісні без розділових знаків на початку збірки. Тож, нумо знайомитися з цією оригінальною книгою!

У диму без вогню, в густому тумані, що проступає між рядків цієї збірки, ввижається стежка, як шов між світами. Куди вона веде? У непросте минуле, що тамує свій біль у мистецтві, а чи в майбутнє, в яке (не)можливо повірити?

Ліричне «я» авторки постає на межі, на кордоні особистого й громадянського, між любов'ю й любов'ю, між світлом та темрявою (і невідомо, що є одним, а що — іншим). І ніяк не роздвоїтися, тільки обравши. А чи є взагалі вибір?

Напружено відверто, схвильовано та щемливо, тривожно, відчайдушно – так автор запрошує до свого важливого, глибоко особистого. Викривляє потаємне, ледь висловлене. Будьте пильні, будьте ніжними. Тихіше. Просто торкніться.

Про що думаєш, коли перебуваєш на самоті? Про вічне чи про звичайне? Чи є натхнення чи втома від усього? Бачиш красу за вікном чи у власній душі?

Поетеса Марія Куделя вклала в ліричні рядки всі емоційні відтінки буття і пропонує побути разом із її книгою на самоізоляції, подумати про щоденні дрібні радощі, прогулятися містами, подивитися в небо, та скуштувати смачного морозива. Збірник віршів спрямовано широке коло читачів.