5 книжок про...
Музеї, художники, скульптури і фотографія: 5 книг про мистецтво
Не уявляєте свого життя без мистецтва у будь-якому вияві? Чи навпаки – нудьгуєте у музейних залах? Ми обрали 5 книг, які сподобаються і давнім поціновувачам мистецтва, і тим, хто тільки починає дізнаватися про мистецькі шедеври.
Не любите відвідувати музеї? Та ви просто не так це робили. Автор книжки «Як ходити до музею» впевнений, що взаємодія із мистецькими творами може приносити задоволення і осяяння. Але просте перебування в приміщенні музею може розчарувати і спантеличити. То що робити? Взяти ініціативу у свої руки. І цю книжку теж, адже поради в ній зроблять наступне відвідування картинної галереї чи музею справді результативним.
32 поради Йохана Ідема простими здаються лише на перший погляд, бо насправді вони дозволяють подивитися на мистецькі твори з іншого кута зору, змінити ставлення до персоналу музею і навіть частіше зазирати до гостьової книги музею.
Цитата:
«Ми схильні сприймати надто багато мистецтва і приділяти замало часу для його засвоєння.»
Які у вас асоціації із словом «шедевр»? «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі? Чи «Соняхи» Ван Гога? Ті, хто цікавляться мистецтвом, можуть розгубитися і назвати ще десятки асоціацій із різних епох. Але чи згадаєте ви твори українських митців? Словосполучення «український шедевр» досить незвичне для вуха. Чи означає це, що українську мистецтво немає шедеврів? Оце вже ні.
Діана Клочко пише, що українські твори наче сироти, якими мало хто цікавиться. Про них мало інформації в Інтернеті: історія створення, їхні інтерпретації, що митців надихнуло на створення і в якому контекстів їх варто розглядати. Авторка обрала 65 українських шедеврів, про які варто знати кожному. В книжці є і автопортрет Тараса Шевченка, і абстракція Казимира Малевича, і натюрморт Катерини Білокур. Діана Клочко аналізує твори, порівнює їх із світовими шедеврами і надихає ходити до музеїв частіше.
Цитата:
«Не лише філософи творять діалоги – художники також ведуть їх нечутно крізь віки і кордони, та вичитувати такі перегуки з їхніх творів не завжди просто. Це не про запозичення чи постмодерні цитати, це про таємних вчителів, приятелів і суперників, яких вони, художники, самі собі у певний час обрали.»
Чи змінилося мистецтво за століття свого існування? Безумовно! Що вплинуло на ці трансформації? Майкл Берд виділив 100 ідей, що вплинули на мистецтво. Деякі з них здаються цілком очевидними, як то папір, пластмаса чи Інтернет. Ці технічні інновації були винайдені не для мистецтва, але вони створили митцям нові можливості. Наприклад, Інтернет повністю змінив взаємини між мистецтвом та публікою. Світ перестав бути фрагментований, глобальна мережа наповнила його зв’язками та концепціями. Вплив інших ідей на мистецтво важко прослідкувати самостійно, бо це радше суспільні явища – пропаганда, протест, документалістика, глобалізація.
Майкл Берд цікаво та доступно розповідає про всі важливі ідеї, але разом з тим стверджує, що 100 – довільне число, бо насправді таких ідей можна знайти більше. Він зазирнув до історії мистецтва, чи пірнати в цю царину глибше – вирішувати лише вам.
Цитата:
«Радше не ідея змінює мистецтво, а саме мистецтво переформульовує ідею, пристосовуючи її до себе.»
Навіщо потрібне мистецтво? Чи може воно зробити нас щасливішими? Чи змушує людство ще більше страждати? Якщо окремі картини можуть довести людину до сліз, то чи зроблять ці ж картини нас добрішими і більш відповідальними? На ці питання спробував відповісти Саймон Шама. «Сила искусства» – одна з ідеальних книг про мистецтво. Тут є все, що шукає найвибагливіший читач: професійний аналіз творів, цікаві факти з біографій, що сприяло становленню великих художників, історичне тло і захоплива манера письма.
Драми, про які розповів Саймон Шама, відображають не лише історію мистецтва, а й історію людей. Герої книжки «Сила искусства»: Мікеланджело да Караваджо, Лоренцо Берніні, Жак-Луї Давид, Рембрант ван Рейн, Ван Гог, Вільям Тернер, Марк Ротко, Павло Пікассо. Вісім художників – вісім драм.
Цитата:
«Благоговейная тишина музейных залов может ввести вас в заблуждение, внушив мысль, что шедевры живописи – это нечто изысканное и деликатное, это зрительные образы, которые умиротворяют вас, чаруют и скрашивают ваше существование. На самом же деле они сущие бандиты. Великие полотна коварно и безжалостно вцепляются в вас мертвой хваткой, выбивают почву у вас из-под ног и одним махом переворачивают ваше мировосприятие с ног на голову.»
«Ось ця бляшанка – це скульптура? А ця картина коштує 5 мільйонів доларів? Та і я так можу намалювати!» – навіть якщо ви ніколи не промовляли цього вголос, то точно думали про щось подібне біля окремих експонатів на виставках сучасного мистецтва. Банан, приклеєний скотчем до стіни, – це мистецтво? А картина з бляшанками супу? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому всі навколо вважають це мистецтвом? Вілл Ґомперц написав просту і зрозумілу книжку про сучасне мистецтво «Що це взагалі таке?». В ній немає посилань і довгих списків джерел, зате є пояснення, з чого починається сучасне мистецтво і як його розуміти.
Автор стверджує, що проблема, яка постала перед нами усіма (від зацікавлених осіб до критиків і кураторів музею) – проблема розуміння. Ми губимося перед творами сучасних митців і воно й не дивно: ми дивимося на ліжко Трейсі Емін і не розуміємо, чому це шедевр. Історія Вілла Ґомперца розставить всі крапки на «і»: ви здійсните подорож в минуле і дізнаєтеся про будні імпресіоністів, історичне тло кубізму та значення поп-арту. Ця книжка зробить ваш наступний похід в музей сучасного мистецтва не таким страшним.
Цитата:
«Колись бідні художники тепер стали мультимільйонерами з усіма атрибутами, що супроводжують життя кінозірок: друзі-знаменитості, власні літаки, ненаситні медіа, ладні роздзвонити про всі їхні блискучі вчинки. Успішні глянцеві журнали кінця 20 ст. допомогли створити масове уявлення про нову когорту митців, що вміє працювати з медіа.»
«Як ходити до музею. Поради для справді результативного візиту» Йохан Ідема
Не любите відвідувати музеї? Та ви просто не так це робили. Автор книжки «Як ходити до музею» впевнений, що взаємодія із мистецькими творами може приносити задоволення і осяяння. Але просте перебування в приміщенні музею може розчарувати і спантеличити. То що робити? Взяти ініціативу у свої руки. І цю книжку теж, адже поради в ній зроблять наступне відвідування картинної галереї чи музею справді результативним.32 поради Йохана Ідема простими здаються лише на перший погляд, бо насправді вони дозволяють подивитися на мистецькі твори з іншого кута зору, змінити ставлення до персоналу музею і навіть частіше зазирати до гостьової книги музею.
Цитата:
«Ми схильні сприймати надто багато мистецтва і приділяти замало часу для його засвоєння.»
«65 українських шедеврів. Визнані і неявні» Діана Клочко
Які у вас асоціації із словом «шедевр»? «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі? Чи «Соняхи» Ван Гога? Ті, хто цікавляться мистецтвом, можуть розгубитися і назвати ще десятки асоціацій із різних епох. Але чи згадаєте ви твори українських митців? Словосполучення «український шедевр» досить незвичне для вуха. Чи означає це, що українську мистецтво немає шедеврів? Оце вже ні.Діана Клочко пише, що українські твори наче сироти, якими мало хто цікавиться. Про них мало інформації в Інтернеті: історія створення, їхні інтерпретації, що митців надихнуло на створення і в якому контекстів їх варто розглядати. Авторка обрала 65 українських шедеврів, про які варто знати кожному. В книжці є і автопортрет Тараса Шевченка, і абстракція Казимира Малевича, і натюрморт Катерини Білокур. Діана Клочко аналізує твори, порівнює їх із світовими шедеврами і надихає ходити до музеїв частіше.
Цитата:
«Не лише філософи творять діалоги – художники також ведуть їх нечутно крізь віки і кордони, та вичитувати такі перегуки з їхніх творів не завжди просто. Це не про запозичення чи постмодерні цитати, це про таємних вчителів, приятелів і суперників, яких вони, художники, самі собі у певний час обрали.»
«100 ідей, що змінили мистецтво» Майкл Берд
Чи змінилося мистецтво за століття свого існування? Безумовно! Що вплинуло на ці трансформації? Майкл Берд виділив 100 ідей, що вплинули на мистецтво. Деякі з них здаються цілком очевидними, як то папір, пластмаса чи Інтернет. Ці технічні інновації були винайдені не для мистецтва, але вони створили митцям нові можливості. Наприклад, Інтернет повністю змінив взаємини між мистецтвом та публікою. Світ перестав бути фрагментований, глобальна мережа наповнила його зв’язками та концепціями. Вплив інших ідей на мистецтво важко прослідкувати самостійно, бо це радше суспільні явища – пропаганда, протест, документалістика, глобалізація.Майкл Берд цікаво та доступно розповідає про всі важливі ідеї, але разом з тим стверджує, що 100 – довільне число, бо насправді таких ідей можна знайти більше. Він зазирнув до історії мистецтва, чи пірнати в цю царину глибше – вирішувати лише вам.
Цитата:
«Радше не ідея змінює мистецтво, а саме мистецтво переформульовує ідею, пристосовуючи її до себе.»
«Сила искусства» Саймон Шама
Навіщо потрібне мистецтво? Чи може воно зробити нас щасливішими? Чи змушує людство ще більше страждати? Якщо окремі картини можуть довести людину до сліз, то чи зроблять ці ж картини нас добрішими і більш відповідальними? На ці питання спробував відповісти Саймон Шама. «Сила искусства» – одна з ідеальних книг про мистецтво. Тут є все, що шукає найвибагливіший читач: професійний аналіз творів, цікаві факти з біографій, що сприяло становленню великих художників, історичне тло і захоплива манера письма.Драми, про які розповів Саймон Шама, відображають не лише історію мистецтва, а й історію людей. Герої книжки «Сила искусства»: Мікеланджело да Караваджо, Лоренцо Берніні, Жак-Луї Давид, Рембрант ван Рейн, Ван Гог, Вільям Тернер, Марк Ротко, Павло Пікассо. Вісім художників – вісім драм.
Цитата:
«Благоговейная тишина музейных залов может ввести вас в заблуждение, внушив мысль, что шедевры живописи – это нечто изысканное и деликатное, это зрительные образы, которые умиротворяют вас, чаруют и скрашивают ваше существование. На самом же деле они сущие бандиты. Великие полотна коварно и безжалостно вцепляются в вас мертвой хваткой, выбивают почву у вас из-под ног и одним махом переворачивают ваше мировосприятие с ног на голову.»
«Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі» Вілл Ґомперц
«Ось ця бляшанка – це скульптура? А ця картина коштує 5 мільйонів доларів? Та і я так можу намалювати!» – навіть якщо ви ніколи не промовляли цього вголос, то точно думали про щось подібне біля окремих експонатів на виставках сучасного мистецтва. Банан, приклеєний скотчем до стіни, – це мистецтво? А картина з бляшанками супу? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому всі навколо вважають це мистецтвом? Вілл Ґомперц написав просту і зрозумілу книжку про сучасне мистецтво «Що це взагалі таке?». В ній немає посилань і довгих списків джерел, зате є пояснення, з чого починається сучасне мистецтво і як його розуміти.Автор стверджує, що проблема, яка постала перед нами усіма (від зацікавлених осіб до критиків і кураторів музею) – проблема розуміння. Ми губимося перед творами сучасних митців і воно й не дивно: ми дивимося на ліжко Трейсі Емін і не розуміємо, чому це шедевр. Історія Вілла Ґомперца розставить всі крапки на «і»: ви здійсните подорож в минуле і дізнаєтеся про будні імпресіоністів, історичне тло кубізму та значення поп-арту. Ця книжка зробить ваш наступний похід в музей сучасного мистецтва не таким страшним.
Цитата:
«Колись бідні художники тепер стали мультимільйонерами з усіма атрибутами, що супроводжують життя кінозірок: друзі-знаменитості, власні літаки, ненаситні медіа, ладні роздзвонити про всі їхні блискучі вчинки. Успішні глянцеві журнали кінця 20 ст. допомогли створити масове уявлення про нову когорту митців, що вміє працювати з медіа.»
Автор – Катерина Ільчук