Видавництво Апріорі

Гідність – це ключ до розуміння того, як прожити повноцінне життя, сповнене сенсу. Це особливо актуально в наш час, коли так багато людей почуваються невпевненими в собі, мають низьку самооцінку, страждають від тривоги, незадоволення чи навіть від власного успіху. Як за таких обставин розвинути непохитну гідність? Пакчок Рінпоче пропонує унікальний та свіжий погляд на це питання, спираючись на традицію тибетського буддизму.

З буддійського погляду, гідність присутня у кожному з нас, адже це природна якість нашої цілісності й повноти. Наша справжня природа – чиста, а серце – благородне. У цій книзі Пакчок Рінпоче пояснює, як усвідомлення того, що ми вже є цілісними та повноцінними, а також довіра і впевненість у цьому, допомагають звільнитися від почуття недостатності – ніби нам чогось бракує.

Коли пробуджуємо справжню гідність, нас не долає невпевненість, тривога чи сумніви в собі. Натомість ми здатні з упевненістю, ясністю та співчуттям зустрічати будь-які обставини. Непохитна віра в себе захищає нас від життєвих злетів і падінь. «Пробудження гідності» містить інструменти, необхідні для повного втілення нашої фундаментальної гідності.

Листування Марка Аврелія з його наставником у риториці й близьким приятелем Марком Корнелієм Фронтоном розкриває малознану сторону особистості імператора-філософа, доповнюючи образ мудреця-стоїка, відомий зі славнозвісних роздумів «Наодинці з собою», жвавими, зворушливими деталями. Темою листів стають і літературні уподобання, і вправи в риториці, і яскраво описані враження від буденних подій, і вічно актуальні розмови про погоду та здоров’я — про все це приятелі висловлюються з непідробною відвертістю почуттів.

А передовсім — листи пройняті їхньою щирою турботою про своїх близьких та одне про одного.

«Жива античність» – поетизована розповідь про великих майстрів слова Стародавньої Греції та Риму. Оповідаючи про їхнє життя і творчість, автор – відомий письменник і перекладач – розмірковує про добро і зло, обов’язок, справедливість, вірність і честь, – проблеми, однаково близькі для всіх часів. Оновлене та багато ілюстроване видання стане чудовим провідником у світі античної літератури.

"Наодинці з собою" – це філософські медитації видатного стоїка та римського імператора Марка Аврелія, які допомагають усвідомити своє призначення в житті. Ці нотатки, створені Аврелієм впершу чергу для себе, стали однією з найкращих книг для саморозвитку.
Сьогодні принципи стоїцизму особливо актуальні, адже вони пропонують практичні поради для подолання життєвих викликів та розвитку лідерських якостей. Роздуми Марка Аврелія навчають самоконтролю, здатності приймати мудрі рішення, та мистецтву жити.

«Не вдавай, що вивчаєш філософію, а справді вивчай її: адже нам треба не вдавати, що ми здорові, а справді бути здоровими», – заохочує нас загадковий грецький філософ Епікур. Український читач уперше отримує змогу спробувати на зуб читво, яке історії вдалося врятувати і донести до наших днів. Ославлений як гедоніст, Епікур і справді найбільше дбав про те, щоб життя прожити в задоволення, ще й інших цього навчав. Однак шлях до задоволення, в його розумінні, пролягає аж ніяк не через супермаркет. Епікур виписує рецепти справжнього задоволення, хоч не завжди розбірливо, як це часто буває з рецептами. Передмова і післямова перекладача мають допомогти правильно зрозуміти ці рецепти.

Уперше українському читачеві запропоновано переклад шедевра світового значення, одного з ключових творів відомого данського філософа Сьорена К’єркеґора «Страх і трепет», опублікований 1843 року під псевдонімом Йоганнес де Сіленціо. У творі мислитель всебічно інтерпретує жертвопринесення Ісаака, яке здійснив його батько Авраам, і на тлі цього біблійного сюжету порушує ґрунтовні проблеми моральної філософії та богослов’я, зокрема проблематику Бога й віри, етики й моралі, пристрасне ставлення до віри «Лицаря віри» на противагу «Лицареві нескінченності».

Порушено проблему існування абсолютного обов’язку перед Богом, неспівмірної вищості внутрішнього світу людини за зовнішній світ, вказуючи на відносний характер етики та помилки модерної геґельянської філософії. Без абсолютного обов’язку перед Творцем не існуватиме й віри, а вибір Авраама сприйматиметься як злочин.

Незамінний путівник духовними маршрутами релігії та філософії, адресований поціновувачам мудрості.

У збірнику іспанського мудреця ХVІІ століття Бальтасара Ґрасіяна вміщено три сотні афоризмів, філософських думок, цінних порад, директив і застережень, що показують життєву мудрість розсудливої людини, що жила у складні часи й чиї міркування й настанови не втрачають своєї цінності й актуальності для нашої сучасності. Важливі думки Ґрасіяна про пізнання життя, мудрість і глупоту, розсудливість і необачність, становище в суспільстві та людські взаємини, удачу й примхи долі можуть стати незмінним порадником на щодень для тих, хто прагне володіти своїм життям.

Дуже часто в пошуках блага ми лише марно витрачаємо час і зусилля. У гонитві за уявним успіхом дедалі більше нарощуємо темп і старання, а замість здобуття справжнього блага й душевного спокою потрапляємо в пастку метушні. Це надто втомлює і розчаровує…

Якщо обраний шлях не наближає нас до мети, то, можливо, варто піти іншим? Зупинитися й обрати іншу дорогу, яка веде до радісного, щасливого й безтурботного життя.

Майже дві з половиною тисячі років тому давньогрецький мислитель Зенон заснував філософську школу, сьогодні відому як стоїцизм. У такий спосіб Зенон і його послідовники проклали для нас пряму і коротку стежку до доброго життя й душевного спокою.

Ця невеличка книга-практикум покликана відхилити завісу до мудрості античної філософії стоїцизму. Нехай уроки давніх стоїків стануть для вас путівником у світі, де все руйнується.

Цей невеликий за обсягом, але глибокий за змістом твір сучасного майстра медитації Чок’ї Ньїми Ріпоче змальовує всі основоположні ідеї буддійського вчення у формі коротких сутнісних настанов, котрі мають позачасову актуальність для кожного шукача звільнення. Автор проводить нас через усвідомлення найважливіших буддійських істин про нас, людей, та про так звану реальність, де ми перебуваємо. Через відчуття неминучого всеохопного смутку, усвідомлення мінливості, непостійності явищ і речей читач знаходить єдиний сенс, заради якого потрібно жити, – любов і відкритість до світу, явищ і самого себе.