Видавництво Апріорі

Джеймс Герріот (1916–1995) – псевдонім Джеймса Альфреда Вайта, англійського ветеринара, чиї книжки про сільську ветеринарну практику виходили й виходять друком мільйонними накладами ось уже кілька десятиліть (загальний наклад становить понад 80 мільйонів). Найвідоміші книжки Герріота, зокрема «Усі створіння – великі й малі», «Усі створіння –прекрасні й чарівні», «Усі створіння – розумні й дивовижні» та «І їх усіх створив Господь», стали світовими бестселерами і були екранізовані в кінематографі та на телебаченні.

Герріот писав про тварин – братів наших менших – з такою любов’ю і таким теплим гумором, як мало кому вдавалося ні до нього, ні після. Та й їхні господарі – прості люди в провінції та селах – зазвичай, хоч і не завжди, викликають у читача симпатію та повагу.

До цього видання увійшли збірки оповідань «Якби ж вони могли говорити» і «Таке не повинно траплятися з ветеринаром», а також три розділи з книги «Не варто чіпати ветеринарів».

До уваги українського читача запропоновано трилогію шведської письменниці, лауреатки Нобелівської премії Сельми Лаґерлеф (1858–1940) – «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд» і «Анна Сверд».

Стрижень усього цього панорамного твору – це дивовижна й загадкова історія персня, що належав генералові Левеншельду. З цією коштовністю химерно пов’язані долі членів шляхетського роду Левеншельдів і тих, хто нею тимчасово володів. Крізь усі частини трилогії червоною ниткою проходить думка про неминучу кару за скоєне зло, перемогу добра над злом і торжество любові.
Трилогія охоплює період від першої половини XVIII століття до початку шістдесятих років XIX століття. Оповідь відзначається крутими поворотами сюжету й достовірністю в описі реалій тодішньої Швеції.

«Гонитва на виживання» – це роман про кохання на тлі віроломної агресії, насичений деталями з життя російської окупації частини Центральної України, але ґрунтовніше він розкриває глибини жіночої психології та поведінки у стосунках з чоловіками.

Самотній Антон знайомиться з ефектною Терезією, і в них зав’язуються близькі стосунки. Невдовзі вони починають жити разом в Ірпені, але в їхнє щасливе життя вривається війна. Російські війська підходять близько до Києва. Несподівано війна відкриває «зворотний бік Місяця» – таємницю жінки, про що чоловікові «не потрібно було знати».

Книжка «Про що писати...» – це своєрідна «екранізація» живої, в стані її народження, образної думки про найрізноманітніше, навіяне моментом: від невловних порухів у світі людської душі, мікросвіту, – й до пейзажів макросвіту.

Присутність у цій книжці творів європейської, передусім античної літератури, прозорий, близький до розмовного стиль викладу робить її цікавою художньою ілюстрацією найвагомішого, із класичної давнини, вислову: «Vivere est cogitare» – Жити означає мислити.