Видавництво ArtHuss

Цей воркбук — не просто посібник із малювання, а захоплива подорож у світ скетчингу, анімації та самовираження. Він створений для всіх — незалежно від віку чи рівня підготовки — хто мріє навчитися малювати або вдосконалити свої навички. Автор Олег Маламуж, аніматор і художник з досвідом, ділиться простими, але ефективними техніками, які допоможуть тобі розвиватися крок за кроком.На тебе чекає безліч вправ, які ускладнюються поступово: від однохвилинних скетчів до реалістичних портретів, об’ємних форм, роботи зі світлом і навіть створення власних персонажів. Ти навчишся мислити як художник, бачити форму, схоплювати емоцію, працювати з тінями й експериментувати з різними інструментами.Воркбук «Швидкий малюнок: Дизайн персонажів та анімація» — твій персональний тренажер, натхненник і вірний друг на шляху до впевненого малювання. Малювати — просто. І головне — цікаво. Візьми олівець і почни вже сьогодні!

Ця книжка містить три головні складники для успішного створення колажів: «А» колажу — короткий вступ, у якому йдеться про прародичів цієї техніки та їхні різноманітні стилі; «Б» колажу» — огляд інструментів, потрібних для творення цього дивовижного мистецтва; і «В» колажу — де все вивчене можна застосувати на практиці, виконавши запропоновані вправи. На останніх сторінках ви знайдете матеріали для колажів, тож ніщо не заважає вам почати вже сьогодні!

Смисл цієї книжки — допомогти дизайнеру в ремеслі, озброїти його правилами, порадами й методами. Ми поговоримо про типографію, композицію, колір і зображення. Саме ці інгредієнти, якщо їх поєднати сильною, переконливою концепцією, дають у підсумку дизайнерське рішення. Якби я був шеф-кухарем, то хотів би готувати з найкращих інгредієнтів: найкращий рецепт плюс найкращі продукти й приправи. Навряд чи можна розраховувати на шедевр, якщо замість свіжого тунця мусиш вдовольнятися консервованим, а замість стиглих помідорів — томатним соусом із пакетика. Те саме стосується дизайну. Продуманий шрифт на рівні з Гарамоном, індивідуально підібрана палітра і вдала фотографія дадуть більше, ніж безкоштовна гарнітура з інтернету, кольори, що їх на автоматі пропонує софт, і перше-ліпше фото зі стоку.Коли опанував «правильний» спосіб дизайнувати й переконався, що кожне тире на своєму місці, можна підключатися до іншого полюсу дизайнерської особистості. Тоді й можна буде знаходити несподівані, провокативні ходи, кидати виклик усталеному порядку речей, пробувати альтернативні процеси виробництва. Однак навіть у цьому випадку та іпостась дизайнера, що ревно стежить за дотриманням правил і шукає досконалості, повинна час від часу втручатися й перевіряти, чи знайдене рішення ясне й чи спроможне полонити глядача.

Сумі-е — це медитативна форма японського живопису, в якій використовуються енергійні мазки та розмиви чорною тушшю. У сумі-е послуговуються лише чорнилом, водою, кам`яною тушеницею, пензлем і папером, щоб передати сутність природних об'єктів і пейзажів у спонтанний, але гармонійний спосіб, що сприяє заспокоєнню розуму і зосередженню. Японський художник Сьодзо Коіке починає цю книгу з розповіді про походження сумі-е та про деяких видатних майстрів. Він пояснює основи техніки: що купити і як розвести туш у традиційній кам`яній тушениці. Далі він показує, як відпрацювати 11 основних мазків. На завершення автор надає покрокові інструкції з детальними фото для 19 традиційних сюжетів розпису.

«Досконалий рисунок — це не випадковість і не плід миті натхнення, коли руками керують музи. Досконалий рисунок — це злагодженість багатьох чинників, кожен з яких треба ретельно усвідомити та майстерно втілити, як під час делікатної хірургічної операції», — переконаний автор цієї книжки.Якщо ви прагнете створювати досконалі рисунки, то неодмінно мусите опанувати настанови Ендрю Луміса. Книжка містить розділи, присвячені анатомії, площинам, освітленню, рисунку живих моделей, рухливим фігурам та костюмам, а також містить міркування автора про мистецтво та становище художника. Замальовки і приклади його найкращих робіт трапляються майже на кожній сторінці. Вперше опублікована у 1943 році, ця книжка є надійним довідником для художників, які вдосконалюють свою майстерність.

Опублікована 1963, «Взаємодія кольору» здійняла хвилю суперечок про новаторський підхід автора до розуміння кольору та візуального сприйняття речей. Хтось вважав її сміливим експериментом, а хтось критикував за відхід від традиційних методів навчання. Та безсумнівним залишається одне, Йозеф Альберс, один із членів мистецького пантеону Баугаузу, змінив підхід до розуміння кольору — найбільш відносного засобу в мистецтві, за його словами. У цій книзі він продемонстрував такі принципи, як відносність кольору, інтенсивність і температура; тремтливі та контрастні межі; оптичні ілюзії прозорості та об’єму. Найбільш повне, це видання запрошує читачів вирішити основні колірні проблеми і у такий спосіб натренувати свій зір та мислення.

«Чи існують для митця, який лише формується, та у сфері естетики загалом певні беззаперечні закони кольору і його правила, — чи, може, естетична оцінка кольору є лише вираженням суб’єктивної думки? Мої учні часто ставили мені це запитання, і кожного разу я відповідав так: "Якщо ви, самі цього не знаючи, можете створити шедевр із використанням кольору, то вам не потрібно нічого знати про ці закони. Якщо ж вам не вдається створити шедевр, нічого не знаючи про закони кольору, то треба працювати над знаннями".

Навчання й теорія потрібні під час поверхової роботи з кольором. Коли ж ідеться про ґрунтовну роботу, то в гру вступає інтуїція, і все відбувається ніби само собою.Я ґрунтовно вивчав колір у великих майстрів і упевнився в тому, що всі вони володіли знаннями про нього. Наука про колір Ґете, Рунґе, Бецольда, Шевреля та Гельцеля була для мене надзвичайно цінна. Я сподіваюся, що в цій книзі мені вдалося пояснити багато проблем кольору.

Треба займатися не лише основоположними законами та правилами об’єктивного мистецтва, а й заглиблюватися у сферу суб’єктивної обмеженості, тобто суб’єктивної оцінки кольору. Якщо ж хочемо позбутися суб’єктивної прив’язки, то цього ми зможемо досягти лише за допомогою вивчення та пізнання об’єктивних законів», — із передмови Йоганнеса Іттена.

- Що таке ілюстрація?
- Як відрізнити хорошу ілюстрацію від поганої?
- Чи потрібен ілюстратору сторітелінг та, як розвивати власний стиль?
- За що Гарун ар-Рашид відрубав голову Джафару та чому Джеймс Бонд не носить рожевий камзол?
- Який зв’язок між палітрою старих майстрів та термоядерним синтезом?

І кінець кінцем, чому професія ілюстратора — це найкраща професія у світі? На ці та багато інших питань відповість вам книжка «Розмова про ілюстрацію в піжамі та з філіжанкою кави».

Про автора книги
Денис Зільбер — ізраїльський ілюстратор-фрилансер, має понад 16 років професійного досвіду. Працював як книжковий, журнальний та рекламний ілюстратор, артдиректор, аніматор, дизайнер персонажів для кіно та анімації. Денис також є лектором та викладачем ілюстрації й візуального сторітелінгу. Працював з такими виданнями як: GQ, FHM, Maxim, Playboy, National Geographic та з анімаційними студіями: DreamWorks, Hasbro Animation, Nickelodeon та ReelFX, з видавництвами Penguin та Scholastic.

Що таке сучасне мистецтво? Чому ми його любимо або ненавидимо? І чому це коштує стільки грошей? Приєднуйтесь до Вілла Ґомперца у захопливу подорож, яка зробить для вас зрозумілим сприйняття нашого сучасного мистецтва назавжди.

Від водяних лілій Моне до соняшнику Ван Гога, від супів Ворхола до бананів Хьйорста з маринованою акулою; почути цікаві історії про світові шедеври, зустрітися з художниками, якими вони насправді були, і відкрити справжню сутність сучасного мистецтва.

Ви дізнаєтеся, що не все концептуальне мистецтво - це бульки, але є й такі; що Пікассо король, але Сезанн - краще; Поллок не капає, а створюю художній твір; як пісуар змінив хід мистецтва і чому ваш п'ятирічний хлопець дійсно не зміг би це зробити.

«Що ти дивишся і що ти бачиш?» - Ґомперц ставить всі ці прямі і не завжди зручні запитання, над якими ви часто розмірковуєте, але побоюєтеся вимовити в голос... Прочитавши цю книгу, ваша наступна поїздка до галереї буде трохи менш загрозливою та набагато цікавішою.