Видавництво BookChef

Курт Воннеґут (1922–2007) — американський письменник-фантаст. Є одним із найвагоміших американських письменників XX століття. У творчості майстерно поєднує елементи сатири, чорного гумору й наукової фантастики.
«Природничий круїз століття» розпочнеться 1986 року. Його пасажири на кораблі «Бігль» (яким Дарвін іще 1835 року дістався витоків життя на планеті) прямуватимуть до колиски всього сущого — Ґалапаґоського архіпелагу, де свого часу Дарвін зробив наймасштабніші відкриття, пов’язані з походженням видів шляхом природного відбору.
Утім автор готує пастку своїм героям. І як усе повертається до витоків, так і людство загине там, де зродилося. Однак у цім круїзі, мов у мандрівці Ноєвим ковчегом, виживуть найміцніші, найпристосованіші, найгнучкіші представники людського виду, які стануть початком розвитку й еволюції нових людських істот. Щоправда, жоден із представників нової цивілізації не спроможеться написати бетховенівської Дев’ятої симфонії й уже не матиме такого великого мозку, як предки мільйон літ тому — 1986 року, коли й сталася ця катастрофа на Ґалапаґосі.

«Грона гніву» — книга, яку критики назвали «хроніками Великої депресії», — оповідає історію сільської родини з Оклахоми, змушеної знятися з рідних місць і вирушити на Захід — у пошуках землі обіцяної,
Каліфорнії.
Джон Стейнбек написав її, опираючись на особисті враження і спостереження за різким загостренням соціально-економічної ситуації у США наприкінці 1930-х рр. Улітку 1937 р. багато центральних штатів на захід від середньої течії Міссісіпі зазнали сильної посухи, яка спричинила вивітрювання ґрунту, так звані «пилові бурі». Тисячі фермерів і орендарів, які розорилися, полишали рідні місця у пошуках притулку та заробітку в долинах «золотого штату» Каліфорнії.
«Грона гніву» — історія конфлікту сильних і слабких, яка досліджує природу рівності й несправедливості, — стала одним із найвагоміших творів американської класики.

Щось починається й одразу завершується. Це просто подія, яка трапилась і яких регулярно трапляється чимало, чи вже пригода, що не надається до продовження і лише кінець надає їй сенсу? Що таке життя, і чи воно тотожне існуванню? І якщо ні, то що ж таке існування, якщо нудить і від того, й від того?
Роман «Нудота» є майстерним художнім утіленням засадничих питань філософії екзистенціалізму, відповідей на які Жан-Поль Сартр дошукувався впродовж усього життя. Так само відповідей на ці питання дошукується головний герой книги — письменник Антуан Рокантен. Він нотує свої розмисли про абсурдність буття, еротично-сюрреалістичні видіння й нудотні міркування про ворожість довкілля, не підозрюючи, що ввіряє сторінкам щоденника суть існування — себе.

«Портрет Доріана Ґрея» — це вишукана історія вродливого маєтного одвічного парубка, який кохався в розкошах і красі, сповідуючи філософію гедонізму й живучи виключно заради насолод. Однак душевна рана і життєва драма не оминули цього самовпевненого красеня. Тож тікати від душевних мук і страждань він мусив у заміські маєтки з пишними наїдками, опіумні притони на околицях міста, сумнівні квартали з вуличними дівицями й гаяти життя в компанії самозакоханих денді, які намагалися в усьому наслідувати свого кумира — Доріана.
Роман є одним із засадничих взірців декаданської прози fin de siècle поряд із текстами «Навпаки» Жоріса-Карла Гюїсманса, «Насолода» Габріеле д’Аннунціо, «Страждання князя Штерненгоха» Ладислава Кліма.
Текст подано за машинописом 1891 року із означенням місць і розділів, які автор додав до остаточної редакції тексту, а також наведенням тих фрагментів, які він видалив або ж замінив.

Герберт Джордж Веллс (1866–1946) — британський письменник, якого називають батьком наукової фантастики, автор понад п’ятдесяти романів, численних науково-популярних книг та десятків оповідань. 

У романі «Війна світів» Веллс, філософ за освітою, дає виразні характеристики своїм сучасникам, водночас розповідаючи надзвичайну історію, що задовольнить читача, який схильний до філософського осмислення та відчуття драматичного напруження.

Автор пропонує уявити і пережити вторгнення у світ, який колись був місцем вашого існування, а тепер перетворився на сплюндровану тінь того, що ви знали, без знайомих людей і залишків місця, яке називають домівкою...

Троє друзів, які обтяжені лишень парубоцьким життям, іпохондрією та цілковитою побутовою непристосованістю, наміряються податися на вакації. Щоб набратися молодечої сили, здужання й здоров’я, вони замірилися утнути річкову мандрівку Темзою, адже дозвілля на лоні природи — набагато ліпше, ніж прокурені потяги і курні кеби.

Які ж пригоди чекають на трьох молодиків, які ледь дають раду зі зборами й провіантом та частенько плутають назви місцин і селищ, до яких потрапляють. І за всією цією чудасією спостерігає енергійний і водночас поміркований фокстер’єр!

У світовій літературі Кнут Гамсун постає передусім оспівувачем кохання, митцем, який відкрив і зобразив нові відтінки й напівтони любові.
Приміром, в історія кохання «Вікторія» юний митець згадує свою першу любов — із літ дитинства. Однак не може сподіватися на взаємність, бо він лише син мірошника й навряд чи панночка могла зацікавитися ним. З роками він здобув визнання, ставши відомим письменником, утім так і не помічає, що Вікторія закохалася в нього. Він живе спогадами про юнацьке кохання, ілюзією, яку надумав, не зауважуючи реальності.

У повісті «Пан» оспівано любов як єднання з природою і кохання як всеохопне почуття, яке затягує у свій вир кожного. Лейтенант Глан відлюдькувато збуває дозвілля подалі від міст і сіл, оселившись у хатині край лісу із видом на фіорд. Він, мов античний бог Пан, єднається з природою і віддається її владі, підпадаючи під чарунок чистоти, яку виявляє неповнолітня Єва. І хоч у дівчини є чоловік, і навіть коханець, усе ж вона — як втілення праматері — ладна ділитися своїми світлом і теплом іще й із Гланом.
А в напівголодного молодика з повісті «Голод» постійно зринають еротичні фантазії, й у кожній стрічній він бачить ідеал вимріяної красуні, яка буцім мешкає в замку Ілаялі.
Утім кожен із героїв Кнута Гамсуна так і не скуштував плодів кохання і не спромігся сповна спити чар ніжності й любові. Кожен із них не може відкрити своєї душі справжнім сильним почуттям.

Метикуватий Джордж і нетямущий Ленні валандаються американським Півднем у пошуках заробітку. Країну охопила Велика депресія, та двоє волоцюг мріють прискладати грошенят і надбати клаптик землі, щоб на ньому господарювати і «споживати ситість землі». Вони знаходять притулок на багатій фермі і можуть трохи підзаробити. Одначе їхня поява в цій місцині стає поштовхом до низки жахливих подій: жорстокої історії кохання, вбивства та страшної, безжальної помсти.
У повісті «Про мишей і людей» Джон Стейнбек зобразив спробу окремої людини здійснити свою мрію. Та не завжди складається так, як гадається…

У романі «На схід від Едему» Джон Стейнбек окреслює буття кількох поколінь родин Гамільтонів і Трасків, які замешкують у долині Салінас у Калі­форнії, пристосовуючись до непростих викликів, які підкидають природа і час, та зараджуючи собі у борні із життям за виживання.
Адам Траск не знав тепла матері, долав випробування, які поставали перед ним через жорстокість батька, і пробував порозумітися з напівкровним братом, стосунки з яким скидалися на непорозуміння біблійних Каїна й Авеля. Коли Адаму трапилася Кейті, з якою він надбав двох синів, то перспективи майбуття видавалися райськими: ошатний дім, буяння зела, зростання саду, схожого на Едем. Утім Кейті тяжіла до іншого. Тож замість замкнути коло вона спонукала рух новим витком спіралі — і міфологема братовбивства віддзеркалилася в житті Адамових синів.
Як зарадити гріхові? Як приборкати заздрість
і гординю? Чи можна подолати природу й переламати споконвіку усталений плин? Джон Стейнбек захопливо переповідає знану історію на новий лад, зважаючи на нинішні виклики часу, і пробує відповісти на одвічні питання про сутність Добра і Зла.

По завершенні Другої світової солдат вермахту отаборяється в Кьольні, мешкає із дружиною в бараці й влаштовується охоронцем у нічний клуб. Однак спогади дитинства, переосмислення досвіду виживання, політичні й воєнні злочини не дають йому спокою, тож він пробує осягнути все, описуючи в романах. Його книги регулярно видають, та справжнє ім’я митця й достеменна подоба не відомі навіть видавцеві творів Бенно фон Архімбольді.
За півстоліття творчість Архімбольді зацікавлює чотирьох літературознавців із Лондона, Мадрида, Парижа та Рима. Спільна робота об’єднує їх у любовний п’ятикутник, світочами якого постають англійська дослідниця та німецький митець, сліди якого тягнуться аж до Мексики.
Навіщо Архімбольді подався в містечко Санта-Тереза, де кілька років триває феміноцид? Про що європейським літературознавцям розповість латиноамериканський колега, який не при тямі звідтоді, як дружина полишила на нього доньку й подалася до поета-гомосексуала? І хто такий давно ув’язнений Клаус Гаас, якого звинувачують в убивствах, що лишень розпочалися, і якому ввижається закривавлений від голови до ніг білявий велетень, що ступає дорогою, аби врятувати Гааса?
У романі «2666» чилійця Роберто Боланьйо більше питань, аніж відповідей. Однак кожна відповідь відкриває новий — незнаний досі — світ, який знову постає питанням.

«Розмальована вуаль» — це історія кохання, зради, інтриг, дорослішання і розуміння істинних цінностей у житті.
Обдарована привабливою зовнішністю Кітті Фейн, як і її мати, мала певність, що вдалий шлюб — лише питання часу. Проте роки минали, а маєтний кавалер так і не з’являвся. Знічев’я Кітті бере шлюб із шалено і сліпо закоханим у неї бактеріологом, який практикує в Китаї, куди вона й мусить вирушити разом із чоловіком, залишивши Англію, сім’ю, знайомих і все, що оточує її з дитинства. Проте дівчина не знаходить щастя в сімейному житті, адже не любить чоловіка, хоч якою гідною людиною той є...
На такому Далекому Сході дівчина має здолати безліч випробувань і набути болючого життєвого досвіду, який стане лише першим рівнем сходів, що ведуть до такого бажаного душевного спокою.

«Френні та Зуї» — це своєрідний «аматорський фільм у прозі», як зауважує Селінджер, а точніше один із його альтер-его.
Два оповідання, об’єднані під однією обкладинкою, становлять одну із ліній родинної саги Глассів, артистичних батьків напівірландців-напівєвреїв, які мігрували до США та надбали сімох дітей. Найстарші з них, Бадді та Сеймур, пильнують виховання молодших, освідчуючи і просвітлюючи їхні юні неторкані уми.
З роками Френні та Зуї беруться до торування акторського шляху, однак зневірюються у світлі софітів і голлівудському блиску на мільйон доларів, позаяк розуміють, що душу свою продають за якихось 50 центів. Герої цього кінофільму на папері дошукуються світочів, які їх вестимуть життям, адже для них важать не слава й розкоші, а істина, хоч якою вона є.

Герой роману «Процес», прокинувшись зранку, довідується, що його заарештовано. Однак із якої причини — йому не повідомляють. Незбагненний, таємничий процес з’ясування правди триває украй довго. Способів довести невинуватість виявляється кілька, однак кожен із них — не дієвий, а процес хоч позірного, хоч правдивого виправдання буде, цілком імовірно, безконечним.
Подібна доля спіткає і героя оповідання «Перетворення», який прокидається перетвореним на паразита, страхітливу німинý. Він намагається осягнути, що відбулося, осмислити своє буття — попереднє і нинішнє, і єдиною зарадницею в його марноті стає сестра. Утім і їй згодом уривається терпець.
Навряд чи хоч якийсь із творів Ф. Кафки може закінчитися бодай найдрібнішим, найпримарнішим сподіванням на ліпше, однак і потворність світу, і навіть абсурд буття приховують ледь проглядні, тонкі смисли, вхопивши які, можна все-таки балансувати в загрозливому світі, повільно крокуючи його химерністю.

«Колекціонер» (1963) — дебютний роман і перший бестселер Джона Фаулза (1926–2005), стосується найважливіших проблем буття — зв’язку краси і потворності, взаємин людини й суспільства, Творця і творіння.
Молодий клерк, який колекціонує метеликів, закохується в юну красуню з мистецьких кіл, яка стає першим екземпляром у його новій страшній колекції.
Цей блискучий витвір уяви уславленого британського письменника вселяє в читача неослабне наростаюче відчуття тривоги й залишає по собі незабутнє враження.

Твори Роберта Шеклі вже давно зажили слави класики світової фантастики. Неповторний авторський стиль, сповнений блискучого гумору, яким американський фантаст описує важливі для всього людства проблеми, прагнення до змін і спрямованість у майбутнє, не залишає байдужим жодного читача, примушуючи з часом знову і знову повертатися до його творів, перечитувати і відшуковувати нові грані та прихований зміст. Оповідання, що увійшли у цю збірку, є одними з найвизначніших у творчому доробку Роберта Шеклі і допоможуть юному читачеві прочинити завісу до фантастичного світу космічних пригод, лишивши назавжди закоханість у таємні глибини космосу.

Еней увірвався в український культурний простір на порубіжжі XVIII–XIX століть і змінив геть усе. На те він і Герой! Виявилось, античний персонаж може мати вигляд і діяти як український козак, а повір’я, традиції, гумор, багата народна мова — наповнити класичний верґіліївський сюжет новими сенсами! Іван Котляревський прийняв виклик тогочасного суспільства і виграв! А разом із ним і читачі, які уже майже 200 років мають змогу насолоджуватися яскравими образами, карколомними пригодами і нетривіальним гумором.

В оповіданнях Джека Лондона йдеться про цікаві мандрівки, ризиковані пригоди й суворі випробування, які автор пережив замолоду на засніжених просторах американської Півночі. З низки власних вражень автора та історій, які повідали старожили цього краю, на сторінках книги Джек Лондон створює особливий, неповторний у своїй мовчазній і аскетичній красі світ — світ, де нестерпний холод лише розпалює людські пристрасті, де легко наживають статків і однієї миті розбивають останні надії, де гартують характери, непоправно ламають долі; світ, де людина і природа знову і знову випробовують одне одного на міцність і де наперекір крижаному диханню смерті люди і звірі невпинно рухаються вперед, позаяк їх вабить незнищенна жага до життя...

Вільям Джеральд Ґолдінґ — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року.
«Володар мух» — дебютний твір автора, надрукований у 1954 році, майже одразу набув слави класики, але до того Ґолдінґу відмовили більше двох десятків видавців.
На початку світової війни внаслідок авіатрощі група дітлахів опиняється на безлюдному острові. Залишившись без доскіпливого нагляду дорослих, вони радісно сприймають отриману свободу робити все, що завгодно. Діти намагаються створити суспільство з власними законами, однак зазнають невдачі, відчувши справжню силу насилля, гріха та зла. Руйнується усталений порядок взаємовідносин, дивні страхітливі звуки розносяться нічним повітрям. І коли страх оселяється у дитячих серцях, сподівання на веселу мандрівку, сповнену цікавих пригод, починає здаватися далеким від реальності, як і надія на порятунок.
Названий притчею, алегорією, міфом, казкою про мораль, пародією, політичним трактатом, навіть баченням прийдешнього апокаліпсису, «Володар мух» — це, мабуть, найвизначніший роман про «колишню невинність», «темряву людського серця».

"Пес Бак безтурботно, сито і щасливо живе на сонячному ранчо в Південній Каліфорнії. Та одного дня все змінюється. Бака викрадають і продають як їздового пса, який має тягнути сани до Аляски. По низці поневірянь і пристосування до нового життя Бакові трапляється добрий господар Джон Торнтон, який дає змогу псові відчути себе лідером у зграї. Та чи доля гончого тяглового є істинною природою Бака? Чи все ж дика енергія і поклик пращурів виринуть із його нутра і випустять на природу істинне єство тварини?
«Поклик пращурів» — це не лише історія про виживання. Це притча про пошуки свого справжнього «я» та незламний дух свободи."

Дж. Д. Селінджер (1919–2010) — американський письменник, знаний романом «Ловець у житі», а також своїм відлюдництвом. Його останній твір опубліковано 1965 року; а останнє інтерв’ю він дав аж 1980 року. Зростаючи на Мангеттені, Селінджер почав писати оповідання ще у середній школі й устиг опублікувати кілька з них на початку 1940-х перед тим, як його призвали до армії, що почасти вплинуло і на творчість письменника.

Тексти, наведені в цій книзі, є епізодами з калейдоскопа історій із життя родини Глассів. У них означено важливі моменти із буття старшого брата оповідача — Сеймура, який служив у армії, доглядав за меншими братами й сестрами, ставши для них взірцем, писав вірші, знався на східній філософії і не міг одружитися, бо почувався занадто щасливим. Тож Сеймур утік з-під вінця. Щоправда, згодом шлюб він таки взяв.
То що відбулося на весіллі Сеймура і які світоглядні засади він прищепив Бадді? — Замилований і закоханий оповідач розповість про це у спогадах про старшого брата.