Видавництво Бородатий Тамарин

Навесні 1909-го, у віці пʼятдесяти трьох років, американський дослідник і офіцер ВМС США Роберт Едвін Пíрі вирушив підкорювати Північний полюс. Він був досвідченим полярником, що одним із перших вивчав методи виживання інуїтів — одяг, іґлу, собак — і долучав ескімосів до своїх експедицій. Пíрі сумлінно описує підготовку до подорожі, а також те, яких зусиль вартувало йому дійти до мети.

Проте «Північний полюс» — це більше, ніж пригодницька сага про досягнення найпівнічнішої точки планети. Це передусім розповідь про рішучість людини, чиї дві попередні спроби завершилися невдачею.

Разом із «Південним полюсом» Руаля Амундсена ця книга є кульмінацією багатовікових спроб людини дістатися — буквально — країв Землі.

У грудні 1911-го Руаль Амундсен, норвезький мандрівник і полярний дослідник, став першою людиною, що досягнула Південного полюса Землі. І це його історія — з перших уст.

Із майстерністю першокласного письменника Амундсен розповідає про випробування, що випали на долю його експедиції, а також про те, як характер і професіоналізм дали змогу подолати їх усі й мати успіх там, де інші зазнали невдачі.

Навіть за сотню років «Південний полюс» залишається однією з найвидатніших книг про полярні дослідження.

Це повне, нескорочене видання, що містить усі фотографії, схеми та додатки з оригінальної книжки. У такому вигляді українською друкується вперше.

Лісові пожежі, що не вщухають у Каліфорнії. Теплові хвилі, які вже стали сезонними в Європі. Танення льодовиків, що не припиняється в Арктиці й Антарктиці. Підвищення температури нині — це екологічна загроза найвищого порядку, яка зумовлює всі інші наслідки кліматичної кризи.
У своїй новій книзі Джефф Ґуделл, письменник і редактор журналу Rolling Stone, який десятиліттями працював у сфері екологічної журналістики, пояснює, чому весна настає на кілька тижнів раніше, а осінь — на кілька тижнів пізніше, і який уплив це матиме на все, починаючи від продуктів, якими ми харчуємося, і закінчуючи хворобами, на які хворіємо.
Це книга про те, що трапиться з нашими життями та нашими громадами, коли температура типового літнього дня сягатиме 45 °C замість нинішніх 30 °C. Майстерно поєднуючи новітні наукові дані з розповідями очевидців на місцях, Ґуделл порушує важливі питання та демонструє, як сильно екстремальна спека змінює наш світ.

На кожну людину на Землі припадає 200 мільйонів комах. Вони живуть усюди — глибоко в печерах, високо в Гімалаях, у гарячих джерелах Єллоустоуну й навіть у ніздрях моржів. А ще вони напрочуд різноманітні — є комахи, в яких вуха на колінах, очі на пенісах, а язики під ногами. Однак за той самий час, коли населення Землі подвоїлося, кількість комах скоротилася вдвічі. Більшість із нас не вбачає у цьому проблеми, вважаючи, що життя без них було б кращим. Насправді ж життя без комах неможливе.
Ми знаємо, що без медоносних бджіл не матимемо меду, але мало кому відомо, що без крихітної шоколадної мошки не було б ні какао, ні шоколаду. Що личинка мухи може очищати рани, а личинка борошняного хруща вміє перетравлювати пластик. Що плодова мушка стала учасницею дослідницьких експериментів, які принесли шість Нобелівських премій, а декілька видів жуків відіграли важливу роль у розробці антибіотиків.

Спочатку була темрява.
Протягом перших 400 тисяч років після Великого вибуху Всесвіт був щільним і непрозорим. Зрештою він охолов достатньо, щоб фотони світла могли вільно мандрувати крізь простір, хоч на той час у ньому ще не існувало нічого, що би світило. Цей період називають космологічними Темними віками. Упродовж сотень мільйонів років у цілковитій пітьмі хмари розрідженого газу скупчувались і стискалися в розжарені сфери. І якоїсь миті у надрах однієї з таких сфер розпочалася термоядерна реакція — спалахнула найперша зоря, й темрява вперше в історії відступила перед світлом. Це був початок космосу, яким ми його бачимо сьогодні. Це був період, коли хаос Великого вибуху змінився порядком, відкривши шлях до планет, комет, супутників і, зрештою, життя.
Книга Емми Чемпен проливає світло на ці темні часи, змальовуючи історію перших зірок, у сотні разів більших і в мільйони разів яскравіших за Сонце, самотніх гігантів, які бурхливо палали й помирали молодими у надпотужних вибухах.