Видавництво Фабула

Наприкінці двадцятого століття США стають єдиною супердержавою у світі. Проте критичне питання, що стоїть перед Америкою, залишається без відповіді: якою має бути глобальна стратегія країни для збереження її виняткової позиції у світі? У своїй гострій книжці Збіґнев Бжезінський дає відповідь на це питання. «Велика шахівниця» відображає сміливе і провокаційне геостратегічне бачення автором американського переважання у XXI столітті. Центральним у його аналізі є здійснення влади на євразійському ландшафті, де проживає найбільша частина населення земної кулі; природні ресурси та господарська діяльність. Завдання, що стоїть перед Сполученими Штатами, стверджує він,— керувати конфліктами і відносинами в Європі, Азії та на Близькому Сході, щоб не виникло жодної країни-суперниці. У цій книзі автор пояснює наприклад, чому Франція і Німеччина будуть грати ключові геостратегічні ролі, тоді як Великобританія і Японія — ні. Або чому доля України настільки важлива для Америки. Ви можете скласти власне уявлення про глибину і слушність міркувань політолога, що постають перед Вами в компетентному українському перекладі. Збіґнєв Бжезінський — американський політолог, соціолог і державний діяч. Радник з національної безпеки президента Джиммі Картера, радник і член правління Центру стратегічних і міжнародних досліджень, професор зовнішньої політики США у Вищій школі міжнародних досліджень Університету ім. Джона Гопкінса. «Велика шахівниця» — одна з найбільш резонансних книжок кінця ХХ століття, яка й дотепер викликає інтерес читацької аудиторії.

Вибухи на газогонах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» є одним із продовжень російсько-української війни. Це кульмінація надзвичайно порочних відносин між Володимиром Путіним і Заходом. Використовуючи жадібність і сліпоту політичних та економічних еліт, президент РФ 20 років терпляче робив Європу залежною від російського газу. «Північний потік» став центральною ланкою диявольської пастки, у створенні якої брали участь колишні радянські та східнонімецькі шпигуни, корисні ідіоти та корумповані західні політики, що стали агентами російського впливу.

Французька репортерка та лауреатка численних журналістських премій Маріон ван Рентергем здійснила ґрунтовне розслідування цієї справи, провівши інтерв’ю з понад сотнею безпосередніх учасників і свідків подій, серед яких були політики, військові, офіцери розвідки та експерти, у багатьох столицях Європи.

Десятиліттями міський суддя був вірним слугою Імперії, керуючи справами невеликого прикордонного поселення та ігноруючи чутки про неминучу війну з варварами. Коли зі столиці прибувають експерти з допитів, він стає свідком садистського та несправедливого поводження імперських катів із полоненими. Охоплений співчуттям до жертв, суддя чинить донкіхотський акт повстання.

Щоденники Володимира В’ятровича, історика, коло наукових інтересів якого — український рух опору. «Нотатки неучасника бойових дій», як він сам їх називає, — це 45 розділів, 45 життєво важливих уроків історії, які ми маємо засвоїти, щоб відстояти незалежність і саме існування держави Україна. Це 45 важливих питань, які стосуються кожного, і від вирішення яких залежить життя українців. Історія — сувора вчителька, яка повторює незасвоєні уроки неуважним учням.

«Бій за Київ» — це журналістське дослідження про події російсько-української війни, а саме оборону Києва.

Твір складається з окремих есеїв, що висвітлюють короткі епізоди оборони столиці та в єдності утворюють велику панораму подій початку повномасш­табного вторгнення. Книжка висвітлює не лише характер боїв за українську столицю, а й характери захисників Києва. Головною дійовою особою кожного з есеїв є люди, що потрапили у вир війни.

Ілюстрації Нікіти Тітова.