Книги видавництва Клуб Сімейного Дозвілля

Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Журналіст Роберт Росс два роки переховувався від нацистів у Брюссельському музеї. Тепер він може вдихнути на вільні груди. Та де взяти сили, щоб почати життя наново? Роберт не один. Він бачить долі інших біженців. Лікарі, торговці картинами, манекенниці, актори — усі вони по-своєму намагаються впоратися з тим болем, що лишила по собі війна. Хтось топить горе в алкоголі, хтось кидається в роботу. Одні продовжують боротьбу з останніх сил. Інші складають зброю. Різні люди, об’єднані тавром «вигнанці», спустошені тугою за власним минулим та втомлені пошуком. Чи віднайдуть вони своє місце в цьому потрощеному світі?..

Вони повернулися з війни. Вони вижили. І тепер треба жити далі. Звичайний солдат німецької армії Ернст Біркгольц та його товариші мають звикати до мирного світу. Покалічені війною, з ампутованими кінцівками та деформованими душами, вони розуміють: усе, що було важливим колись, втратило значення. Попри страх, безнадію, самотність колишні солдати намагаються шукати новий сенс життя. Але не в кожного буде шанс почати все спочатку. Так, вони повернулися з війни. Та чи закінчилася вона для них остаточно?..

Еріх Фромм — видатний німецький філософ і психоаналітик, один із засновників неофройдизму, автор книжки «Мистецтво любові» та ще низки праць, які вважаються класичними у психології.

Основоположник психоаналізу Зиґмунд Фройд говорив: «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність лякає людей». Може, тому втеча від свободи цілком прийнятна для більшості? Еріх Фромм розкриває перед читачем саму суть свободи, чим вона є для сучасної особистості. Чи існує зв’язок між авторитарними режимами та втечею від свободи? Як пояснити той факт, що деякі люди добровільно відмовляються від незалежності, віддаючи перевагу рабству й обираючи конформізм? Чому свобода може спричиняти почуття самотності, страху та безсилля? І чи справді свобода має дві форми — хорошу й погану? Еріх Фромм розглядає феномен свободи і відповідає на ці одвічні питання.

Бій триватиме стільки, скільки потрібно

Якщо можна постійно прокидатися в різних місцях і в різні часи, чому б одного разу не прокинутися іншою людиною? Саме такої істини доходить певного дня безіменний герой цієї історії.

Досягти бажаного, внести новий зміст у переповнену безсонням реальність йому допоможе бунтівник на ім’я Тайлер Дьорден. Той приводить героя у місце, що зветься бійцівським клубом. І перше правило клубу - ніколи нікому не говорити про нього.

Тут збираються ті, хто скніє в полоні буденності, хто, б’ючись, хоче знову відчути себе чоловіком. Ті, хто обирає: пекло або ніщо. Чоловіки, які за межею болю, поза рамками етики, на краю божевілля хочуть здобути дику, первісну свободу. Але першим кроком до цієї свободи має стати не бій, а смерть.

Чака Поланіка називають "шоковим письменником". Нащадок українського емігранта, він розпочав літературну кар’єру в досить зрілому віці, уже маючи, що сказати читачам. Його книжки давно сягнули за межі власне художнього твору і стали явищем контркультури. Стиль Поланіка - різкий, категоричний, провокативний - це маніфест покоління Х. Твори письменника здобули нагороди Pacific Northwest Booksellers Association Award і Oregon Book Award, а також кілька разів номінувалися на Премію Брема Стокера.

Віта має життя, про яке мріє більшість жінок. У свої 42 роки вона привертає увагу молодих та зрілих чоловіків, має престижну високооплачувану роботу й, незважаючи на розлучення, теплі взаємини зі своїми донечками.
Єдине, що заважає жінці повноцінно насолоджуватись життям, - це її дивна фобія. З невідомої для себе причини Віта жахливо боїться метеликів, але ігнорує цей страх. Проте все ж доведеться звернути на нього увагу, адже в її житті раптово з’являється загадковий чоловік із брошкою у формі метелика.
Чи зможе Віта перемогти страх і наново відбудувати своє життя, яке зруйнувала зустріч із цим таємничим чоловіком?..

Шарлотта завжди мріяла про мить, коли вбереться у весільну сукню, але аж ніяк не про день, коли її доведеться продавати, так і не одягнувши…
Дівчина відносить вбрання у вінтажний магазин, де у підкладці плаття іншої нареченої випадково знаходить записку на блакитному клаптику. «Дякую тобі за те, що здійснила всі мої мрії. Твій коханий, Рід». Здається, це наймиліше, що Шарлотта будь-коли бачила, а цей чоловік, імовірно, найромантичніша людина на світі…
За іронією долі Рід Іствуд виявляється новим босом дівчини і відкривається їй з дещо іншого боку: він цинічний та зарозумілий. Попри це, Шарлотті не виходить з голови любовна записка, знайдена в сукні, тож їй кортить дізнатися про минуле Ріда.

Ця збірка містить новели та оповідання Василя Шкляра, написані переважно у 1970-х роках. Цікаві колоритні характери, захопливі події та спостереження за людськими вчинками занурюють нас у самобутній світ раннього Шкляра. До книжки також увійшли неординарні, напрочуд відверті спогади автора про видатних письменників, з якими він був у дружніх взаєминах. Розлоге інтерв’ю зі Шклярем, яке взяв у нього В’ячеслав Кириленко, — це своєрідна автобіографічна повість автора «Чорного Ворона», яка проливає світло на його життя, творчість, у тому числі й на літературний доробок, представлений у цій книжці.

• Серія художньої літератури «КУЛЬТREAD»

Чуттєва та зворушлива історія кохання. Кохання, що долає роки і кілометри, обітниці і закони!

Бестселер «Ті, що співають у терні» австралійської письменниці Коллін Мак-Каллоу — справжня перлина світової романтичної прози. Сумарний наклад книжки — 10 млн примірників, а серіал за мотивами цього роману вже кілька десятків років посідає друге місце у рейтингу найпопулярніших кінотворів усіх часів та народів. Коли ж на зламі тисячоліть австралійці обирали Національний живий скарб, ним стала велика жінка і велика письменниця Коллін Мак-Каллоу…

Єдина дівчинка у багатодітній родині працьовитих австралійських фермерів, Меґґі змалечку почувається зайвою. Лише одна людина щиро співчуває її дитячим бідам - католицький священник Ральф де Брікассар. У самотньому дівочому серці оселяється любов, здатна кинути виклик самим небесам…

Як маленька пташина, що співає у терні свою першу й останню пісню, Меґґі нестиме своє кохання до Ральфа крізь життя, страждання, розлуки і втрати. Вкраде у Бога найдорожче. І зазнає поразки, коли її суперниками стануть не чернечі обітниці й самозречення, а людські амбіції й марнославство. Та від троянд залишається попіл, пташиний спів стихає - лише кохання продовжує жити…

Оновлене видання в серії художньої літератури «КУЛЬТREAD»

Два культових твори Орвелла під однією обкладинкою. Книжка-перевертайка з додатковими атрибутами:
• кольоровий зріз
• назва «1984» зі скретчпокриттям

«1984» – роман вважається одним із найвідоміших творів у жанрі антиутопії, що попереджає про загрозу тоталітаризму. Був написаний в 1940 році, але він має неабияку актуальність і сьогодні.

Вінстон Сміт - рядовий працівник Міністерства Правди, яке займається постійним оновленням і переписуванням історії. Він живе у світі подвійних стандартів, де все контролює Поліція Думок, що забороняє мислити, і Міністерство Любові, що завдає болю. Абсурдна реальність, життя за шаблоном, карбовані кроки у колонах однакових сірих особистостей. І в тебе немає шансу зробити крок убік. Ти під наглядом. Завжди і скрізь. Старший Брат пильнує за тобою.

«Колгосп тварин» - у відносно короткому творі (близько 100 сторінок) проводиться паралель з диктатурою у Радянському Союзі, яка виникла у 1917—1922 роках. За словами Орвелла, «Колгосп тварин» відображає події, що призвели до російської революції 1917 року, а потім до сталінської епохи (1927—1953) в Радянському Союзі. До них відносяться також корупція, недалекоглядність, байдужість, неуцтво та терор.

Одного ранку фермер Джонс забуває нагодувати худобу. І тоді тварини вирішують, що настав час підняти повстання. На чолі зі свинями Наполеоном і Сноуболлом вони виганяють Джонса з ферми. Свині встановлюють свою владу і проголошують Сім Заповідей. Але день за днем у серцях інших тварин зріє сумнів: а чи справді всі вони рівні? Можливо, серед них є ті, які вважають себе рівнішими за інших?..

«Дивно, як змінюється сприйняття, коли з’являється надія...» Березень 1945-го. Концтабір Меллерн вважається дуже гуманним: тут немає газових камер. Але щоденно смерть від голоду, знущань, хвороб забирає сотні тих, у кого замість імен — лише номер. Відчайдушне передчуття скорого звільнення об’єднує змучених мешканців Малого табору. Вижити повинен хоч хтось. Аби не забути. Аби розповісти правду. Аби знайти сили розпочати все наново, пам’ятаючи про ті іскри життя, які згасли назавжди...