Видавництво Комора

Що робити, коли старий світовий порядок зруйновано, а сила стає важливішою за міжнародне право? Як знайти орієнтири й не загубитися в новій реальності? І якою вона буде, ця нова реальність? Відповіді на ці питання — у новій книжці Оксани Забужко.

«Наша Європа» — збірка есеїстики, написаної переважно після 2022 року й об’єднаної темою Європи, її невивчених уроків ХХ століття та її майбутнього. Різножанрові тексти складаються в багатоплановий діалог письменниці з союзницькою для нас Європою, а героями-співрозмовцями в ньому на рівних правах виступають письменники (Пауль Целан, Ален Польц, Мілан Кундера, Чеслав Мілош…) — і сучасні політики, падерборнський таксист і варшавська вулиця. У співгрі ідей і вражень поступово робиться видимим сенс епохи, яку переживаємо, — це зміна історичного циклу, кінець доби імперій-супердержав («проєкт Хмельницького») і формування нового безпекового поясу Європи з Україною в осерді («проєкт Мазепи»).

Навесні 1930 року у Харківському оперному театрі відбувся судовий процес над учасниками «Спілки визволення України». Їх — провідних українських інтелектуалів, культурних і громадських діячів — звинуватили в антирадянській діяльності і засудили до ув’язнень. Та чи існувала насправді «СВУ»?
Лірико-публіцистична розвідка «Набої для розстрілу (Ненько моя, ненько…)» — це приголомшливе розслідування Гелія Снєгірьова, в якому автор доходить висновку: справу «СВУ» було сфабриковано радянськими спецслужбами, щоб дискредитувати українських інтелектуалів та обґрунтувати гоніння та репресії. За це автор поплатився здоров’ям і зрештою життям.

Під обкладинкою цього путівника заховався старий Київ часів Української революції 1917–1921 років. Розгорніть його — і ви прогуляєтесь вулицями, які були свідками пам’ятних історичних подій. Побуваєте там, де розташовувалися органи влади, політичні, громадські та культурні організації. Відвідаєте будівлі, в яких народилися, мешкали або працювали видатні особистості. Побачите місця битв, зборів і демонстрацій. А після того, як подорож сторінками путівника завершиться, ви зможете здійснити її в реальності.

Видання містить інтерактивну мапу, яку можна відкрити на своєму смартфоні, і розробити власний маршрут визначними місцями Києва. Історія навколо нас. Потрібно лише знати, куди дивитися.

«Історія.UA: постаті, факти, версії» Ярослава Файзуліна — це збірник нарисів про знакових персон та важливі події ХХ століття. Усі разом вони створюють захопливий калейдоскоп цього, здавалося б, найближчого до нас, та водночас найменш знаного часу, що все ще ховається під шаром радянських міфів. Частина героїв цієї книги, як-от Симон Петлюра, Олена Теліга, Степан Бандера чи Роман Шухевич, відомі ще зі шкільних підручників, натомість іншим, таким як Юрій Тютюнник, Михайло Омелянович-Павленко, Юрій Горліс-Горський, Василь Липківський, Олекса Тихий, ще належить посісти своє місце у національній пам’яті українців.

«Компот із патисонів» — це серія репортажних замальовок та есеїв, що описують, як на тлі зламу епох і політичних систем дорослішало ціле покоління українців. Ця книга про те, як воно було — жити у 90-ті, коли народились «ананасовий» компот із патисонів та «гриби» із баклажанів, коли всіх охопила тотальна в’язальна пошесть, у людей вросла звичка запасати абсолютно все, а перші прокладки тільки почали змінювати життя українських жінок.
Авторка, опираючись на власні спогади, розповідає, як працювала каральна гастрономія того часу, чим доволі часто виявлялись славнозвісні добросусідські стосунки і як Абхазія приймала українських школярів за кілька місяців до війни.

Якими чоловіки бачать себе і якими їх бачать інші, чого від них сподіваються і вимагають, за що засуджують і карають, як це позначається на можливостях самореалізації в суспільстві та загальній якості життя, як історично розвивалися уявлення про маскулінність і чому нині можемо говорити про кризу маскулінності — Тамара Марценюк пропонує відповіді на ці та багато інших запитань, спираючись на широку джерельну основу та власну дослідницьку роботу.
Попри строгу систему викладу та численні посилання — як на академічні праці, так і на приклади з масової культури, зокрема список фільмів, рекомендованих до перегляду, — це не підручник, а радше захопливий довідник, що допоможе зорієнтуватися тим, для кого ця тема нова, і впорядкувати свої знання читачам і читачкам, які цікавляться питаннями гендеру. За підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ — Україна.

Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці — «селянська нація»?
Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що —
хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?..

Століття тому спроба реалізувати український національний проект у межах СРСР могла здатися досить вдалою: політика українізації зумовила швидке зростання рівня  письменності, поширення української мови в містах, надзвичайне піднесення культури, а уряд УСРР мав широкі повноваження в галузі економіки. Але так було недовго: всеохопна насильницька колективізація та штучний голод у регіонах, населених українцями, арешти, розстріли й цькування українських політиків та інтелігенції, стрімке повернення до російськоцентризму та поширення шовіністичних настроїв засвідчили: СРСР – та сама Російська імперія під новою назвою. У класичній розвідці Джеймса Мейса читач знайде концентрований, послідовний і захопливий огляд ідей та подій 1918–1933 років — досвіду, що зараз актуальніший, ніж будь-коли.

Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?
Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.