Видавництво Крокус

Мишка хоче влаштувати вечірку — з пирогом, танцями і гоп-ца-ца.
На жаль, саме сьогодні ніхто не має дня народження!
Але Ведмідь вважає: спекти пиріг ніколи не завадить! І в цьому він не помиляється. Правда, пиріг виходить дещо дивної форми, але це нічого, гості дадуть собі з ним раду. Аби ж тільки погода не зіпсувалася...

І випікаючи велетенські ведмежі пироги, і розвішуючи малесенькі мишачі гірлянди — Ведмідь і Мишка щоразу зачаровують щирістю, теплом і дивовижними ідеями.

Іда й Оскар — сестра і брат, які мешкають у звичайнісінькому, не завжди прибраному будинку. Вони вирушають на річкове сафарі, гатять по літерах і понад усе мріють про свій батут. На Гелловін зникає вампір, різдвяний гном з’являється звідти, звідки його не чекають, а продаж кексів закінчується барвистою трагедією.

Поміж тим Іда багато над чим міркує. Як воно буде, коли Оскар почне ходити в школу? Бо він може спокійно всидіти за столом хіба тоді, як на обід млинці! І чого халабуда під сосною раптом так дивно зменшилася? І як усе-таки заснути в новій кімнаті? І головне — хто це придумав, що люди повинні помирати?

Софія щороку мріє потрапити у літній табір. Їй страшенно подобається бути там з іншими дітьми, але це не завжди легко.

Однак цього літа все буде набагато краще — Софії виповнюється чотирнадцять, і тепер вона буде серед старших. Вона почастує усіх тортом і виголосить промову. Софія точно знає, що скаже спочатку...

Це моє життя.

Так і скаже.

Та коли настає пора святкування, вона ховається. Як Софія має пояснити іншим, яким насправді є її життя?

Яскрава і впізнавана книга у текстовій і графічній формі про те, як бути не таким, як всі, але все одно хотіти бути з іншими .

«Чом би й ні?» — це збірка віршів про дитинство: про дитячі веселощі, роздуми, запитання, мрії, фантазії та творчість. І трохи — про прикрощі й сумніви, адже без цього не обходиться жодне людське життя, навіть дитяче. Утім, автор Олександр Подоляк зумів про все розповісти легко, грайливо і з гумором. А ілюстратор Олександр Шатохін сонячними барвами і сміливими лініями переказав вірші по-своєму, доповнив власними несподіваними сюжетами, дотепними жартами, дивакуватими персонажами, перетворивши навіть буденні історії на яскравий сон чи казку.

Це Друга книга про Даню – найщасливішу дівчинку на світі!

Але цього дня вона сидить, втупивши очі в порожній стілець біля її парти.

На ньому сиділа Елла Фріда до того, як переїхала в Норчепінґ.
Відтоді там нікому не можна сидіти, бо де тоді сидітиме Елла Фріда, коли повернеться?

– Елла Фріда не повернеться, – каже вчителька.
– Це ще хтозна, – мимрить Даня. Адже вона не з тих людей, що втрачають надію тільки тому, що все здається непоправним...

От ми й дочекалися нових зустрічей із Леною й Трілле — друзями, які запам’яталися ще з «Вафельного серця».

У повісті «Воротар і море» вони підросли — їм уже по дванадцять років.

Їхня дружба теж «підросла», до того ж стала трішечки інакшою. Бо в класі з’явилася нова дівчинка, що приїхала з Нідерландів. А з нею починаються нові пригоди, поміж яких — багато моря, музики, футболу та... різдвяного дощу.

Вдосталь і переживань, сміху, радості — як то завжди буває між людьми, що вміють по-справжньому дружити.

«Історія про блакитну планету» — це захоплива пригодницька книга Андрі Снайра Маґнассона, лауреата багатьох нагород.
У далекому закутку космосу, на Блакитній планеті, живе сила-силенна дітлахів, які ніколи не підростають. Вони дбають самі про себе і насолоджуються життям, аж поки якось один непроханий гість не висаджується з грюкотом у них на березі. І тут починається чарівна пригода, яка веде дітей через темні ліси, глибокі долини та блакитне небо.
1999 року ця книга виграла Ісландську літературну премію, а за десять років була обрана найкращою книгою, що колись номінувалася на цю нагороду.
П'єси за її мотивами дуже популярні як у Національному ісландському, так і у Рейк’явікському міському театрах, а ілюстрації Аслауґ Йоунсдоттір були номіновані до почесного списку Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги.
«Історія про блакитну планету» була опублікована 28 мовами й отримала багато міжнародних премій, зокрема Дитячо-юнацьку літературну премію Північно-Західної Ради.

Книжка, яка розповідає про літню ідилію, що сповнена ароматів ожини, таємничих запитань та настільки затишної атмосфери, що від неї просто неможливо відірватись. Незабутніми героями цієї книги знову стали Ведмідь та Мишка, які завжди знають, як створити чудову історію.

Ведмідь і мишка вирушають на озеро. Зрозуміло, що мишці для цього потрібно багато-багато всього.

І відомо, кому доведеться нести наплічник...

Чому тітка корова, плаваючи в озері, щораз зменшується? І чому її купальник перетворюється на «мочальник»? Найкращий у світі ведмідь дуже терпляче відповідає на всі запитання. А мишка вистежує зухвалих викрадачів смаколиків!

Цього найгарнішого літнього дня усіх часів ведмідь і мишка зачаровують ожиновими плямами, а також уміннями плавати і ставити важливі запитання.

У книзі "Нарвали не плачуть", читачів очікує захоплююча подорож на Північ разом з нарвалом, який дорослішає в морі та навчається переборювати свої страхи, зустрічаючи на своєму шляху різні тварини.

Ця історія нова й водночас стара, як льодовики Гренландії: у морі далеко на Півночі дорослішає нарвал — звичайнісінький, хоч і дуже рідкісний. Він терпіти не може, коли його звуть малюком, боїться видатися чудним і смішним та любить маму. Перш ніж побороти страх і сумніви, він зустріне різних тварин і багато про них дізнається.

А ще більше про нарвала та його сусідів розповість пізнавальна частина книжки. Ілюстратор Олександр Шатохін зобразив морських і приморських мешканців емоційно, а втім, правдоподібно, підкресливши найхарактерніші риси.ушаймо в подорож карколомними стежками «Абу Каракамбади», щоби знову відкрити для себе дещо нове, цікаве та корисне!

Я милий? Я симпатичний? Я щасливий? Хто я? Усім доводилося думати про це. А якось довелося й Ведмедю. Власне, не якось, а приблизно через п’ятнадцять хвилин після якось — тобто одразу після того, як він з’явився на світ…

Це історія для дітей і дорослих, для тих, хто іноді підморгує дзеркалу і любить тихі прогулянки в лісі. Дуже позитивний Ведмідь нагадає про наших давніх друзів — Вінні-Пуха та Паддінґтона, а ілюстрації славетного Вольфа Ерльбруха нікого не залишать байдужим.

Сельмі 9 років, у неї немає батьків, і найбільше її бажання — мати на Різдво родину. Вона пише про це різдвяному гному, і лист потрапляє до Снігопаду — місцевості, де живуть гноми. Дивним чином потрапляє туди й Сельма, хоч звичайні люди потрапити туди не можуть. Але, може, Сельма не дуже звичайна людина?

Це історія про море.
Про загадкових морських істот і відчайдушних піратів. Про Чорний Будинок Адмірала, у якому, як подейкують, мешкає почвара.
Про маяк і про Лампадку, доньку доглядача маяка, яка щоночі видирається угору по шістдесят одній сходинці, щоб запалити світло.
Про шторм, який налітає увечері, коли закінчилися сірники, і все летить шкереберть...
Та найперше — про те, що ви здатні на більше, ніж будь-коли гадали.