Видавництво Лабораторія

Гуманітарні науки завжди займали центральне місце в освіті, оскільки вважалися необхідними для формування компетентних демократичних громадян. Але зараз, стверджує Нуссбаум, уявлення про цілі освіти змінило напрям у всьому світі. Все частіше головною метою навчання виявляється формування навичок економічної продуктивності, а не критичного мислення й емпатійності. Цей короткозорий фокус на прибуткових навичках підриває здатність людини критикувати владу, зменшує симпатію до маргіналізованих та інакших, а також знижує компетентність у вирішенні складних, глобальних проблем. Втрата цих базових здібностей ставить під загрозу здоров'я демократій і надію на гідний світ.

У відповідь на цю жахливу ситуацію Нуссбаум стверджує, що людство повинне протистояти спробам звести освіту до інструменту валового національного продукту. І, навпаки, працювати над тим, щоб відновити зв'язок освіти з гуманітарними науками, дати можливість формуватися як справжні демократичні громадяни своїх країн і світу.

Усі ми про щось шкодуємо. Але це не погано чи добре. Це абсолютно нормальна частина людського буття. Та розуміння того, як працює жаль, може допомогти нам приймати кращі рішення, наповнитися енергією і додати своєму життю глибокого сенсу.

Опираючись на дослідження в галузі соціальної психології, неврології та біології, Деніел Пінк доводить, що неможливо ні про що не шкодувати. У книжці він використовує найбільшу статистичну вибірку ставлення американців до жалю, яку коли-небудь проводили, а також власне Всесвітнє дослідження жалю, у якому взяло участь 15 000 людей у 105 країнах.

Наповнена справжніми історіями людей, структурована і доступно написана, книжка «Сила жалю» змусить вас подивитися на жаль як на щось, що не просто додає нам людяності, але й робить кращими. Та найголовніше — показує, як оглядаючись назад, ми можемо рухатися вперед.

Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт.

Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування.