Видавництво Лабораторія

У глибоко інтимному і психологічно напруженому п’ятому томі епічної саги французького класика Марселя Пруста «Полонянка», наш Оповідач дедалі гостріше усвідомлює суперечність між щирими почуттям і бажанням владарювати й підпорядкувати собі свободу Альбертіни. Він поринає у дослідження несвободи у коханні й інтимних почуттів, що здатні перетворювати щире почуття на в’язницю.

«Полонянка» – це найбільш насичена частина саги, що змушує читачів поринути у власний досвід любові, ревнощів і самотності.

Колись давно серед степів, де каміння та трави знають більше, ніж люди, народився хлопчик із дивним спадком — живою родинною тінню. Кажуть, вона переходить від матері до первістка разом із першим подихом і може сховати людину від небезпеки. І лиш в одному вона безсила — не сховає від людських помилок.

Дитинство Веремія Сорайло минає серед потрясінь ХХ століття: Великого терору, арешту батька, німецької окупації й голоду. Його найближчими людьми стають мати Мотря і друг Караташ. Та одна ніч, коли Веремій відмовляється сховати матір у своїй тіні, змінює все.

Минають десятиліття втрат і боротьби, виростають нові покоління. В час великої сучасної війни на Сорайлів чатуватимуть нові випробування. Чи вдасться їм віднайти дорогу одне до одного та виправити помилки минулого? І чи здатна родинна тінь урятувати тих, хто заблукав у темряві?

Ліста все своє життя боялася Випробування — жорстокого ритуалу, що ламає тіло, волю й душу, наділяючи обраних неймовірними здібностями. Проти своєї волі вона виходить з Випробування не просто живою, а смертельно небезпечною. Тепер її тіло — зброя, а свідомість — поле битви між обов’язком і власним вибором.

У центрі інтриг, де союзники зраджують, а вороги рятують, Ліста змушена  обирати: стати пішаком чи повалити систему, яка створила її. Між придворною політикою, таємними змовами й несподіваними почуттями вона шукає власну силу і правду, яка може коштувати їй усього.

Спілкування формує наші стосунки й визначає рішення, які ми приймаємо, але його наукові основи і шляхи вдосконалення досі залишаються маловідомими. Книжка «Спілкуйся» професорки Гарвардської бізнес-школи Елісон Вуд Брукс відкриває захопливі дослідження про силу ефективної комунікації. Авторка пропонує інструменти, які, за словами її студентів МВА, справді змінюють життя. Поєднавши психологію, лінгвістику, соціологію й нейронауку, Брукс розробила оригінальну модель TALK:

T – Topics (Теми): вправні співрозмовники вибирають хороші теми та роблять будь-яку тему кращою;
A – Asking (Запитання): допомагають нам переходити від однієї теми до іншої та заглиблюватися в них;
L – Levity (Грайливість): вона не дає нашим розмовам занудитися;
K – Kindness (Доброзичливість): хороші співрозмовники дбають про інших і виявляють цю турботу.
Спираючись на власні дослідження, Брукс доводить, що навіть невеликі зміни у способі комунікації здатні докорінно вплинути на наші стосунки, кар’єру і життя.

Винахідник Рей Курцвейл пропонує свіжий погляд на сингулярність, оцінюючи власне передбачення 1999 року про те, що ШІ досягне рівня людського інтелекту до 2029 року, і досліджуючи різке зростання технологій, що в найближчому майбутньому розширять людський інтелект у мільйони разів і назавжди змінять життя.

Від перебудови світу атом за атомом за допомогою наноботів, переосмислення інтелекту шляхом підключення нашого мозку до інтернету, зниження рівня бідності і насильства, зростання відновлюваної енергетики і 3D друку до їх потенційних небезпек: впливу на зайнятість, безпеку автономних автомобілів і технологію After Life, що має на меті віртуальне відродження померлих людей за допомогою поєднання даних і ДНК.

«Сингулярність вже близько» — це підсумок шістдесяти років досліджень у галузі штучного інтелекту і найвизначніший внесок в історію науки.

Весна 1941 рік. Третій Райх святкує перемогу.

Заволодівши Німеччиною, Гітлер розпочав серію блискавичних кампаній, які розгромили Польщу, Данію, Норвегію, Францію, країни Скандинавії, а потім і Балкани. Лише Велика Британія встояла перед нацистами, але навіть вона була побита, понівечена і близька до поразки.

А 22 червня 1941 року нацистський диктатор повернув на Схід і кинув свої сили на простори Радянського Союзу. Це була Unternehmen Barbarossa – «Операція Барбаросса». Уклавши з Гітлером пакт про ненапад ще в 1939 році, Сталін був заскочений зненацька, коли окрилена роками безперервних перемог нацистська армія прорвалася через кордони і змусила Червону армію відступити.

Масштаби «Операції Барбаросса» важко усвідомити: разом із союзниками сили вторгнення складали майже чотири мільйони людської сили, понад півмільйона автомобілів – а коней ще більше, – понад сім тисяч артилерійських знарядь, майже чотири тисячі танків і самохідних гармат, а також близько трьох тисяч літаків. Але цей перелік приховує, що всі ті чоловіки і жінки, які скупчилися на кордоні, а також їхні друзі й родини вдома, мали імена, обличчя, історії. «Барбаросса» змінить все і покладе край мільйонам із них.

Але ця книга не про трагедії і страждання. Вона про вторгнення очима звичайного фронтовика, капралів і сержантів, офіцерів нижчої й середньої ланки, які віддавали накази у бою. Це правда від людей, які билися на цій війні, були винними у ній і зрештою програли.

Більшість стартаперів вперше потрапляють до зали засідань ради директорів, коли починають керувати власною радою. Але як працюють ради директорів? Як їх слід структурувати, керувати ними і використовувати, щоб стартапи могли зростати, уникати пасток і отримувати максимум користі від своїх рад директорів? Бред Фелд, Махендра Рамсінгані й Метт Блумберг діляться власним досвідом роботи у сотнях стартапів і пояснюють, як перетворити раду з формальної структури на справжній стратегічний актив компанії.

Практичний посібник для засновників, CEO, інвесторів і незалежних директорів «Ради директорів стартапів» охоплює всі етапи: від створення і складу ради до її динаміки, юридичних обов’язків і кризових рішень. Завдяки реальним історіям, чітким порадам і гумору авторів, книга стане незамінним дороговказом для тих, хто будує або очолює стартап, а також для всіх, хто хоче навчитися керувати відповідально, усвідомлено й ефективно.

До 1870 року людство жило в жахливих злиднях, а повільний розвиток винаходів компенсувався зростанням населення. Потім стався великий зсув, і впродовж 140 років — «довгого ХХ століття» — винаходи рвонули вперед, подвоюючи технологічні можливості і докорінно трансформуючи економіку, поклавши край майже всеосяжній матеріальній бідності. Наші предки припускали, що ми використаємо ці можливості для побудови утопії, та минуло вже понад 150 років і «довге ХХ століття» закінчилося, а перед нами постали глобальне потепління, економічна депресія, невизначеність, нерівність, а також найгірші й найкривавіші з усіх відомих тираній. У чому ж причина?

Професор економіки Бредфорд Делонґ досліджує, як стався такий безпрецедентний вибух матеріального багатства, як він трансформував світ і чому ми досі в дорозі, а не в точці призначення, і, у найкращому разі, лише повільно сунемо до утопії. «Курс на утопію» із разючою широтою та амбітністю демонструє, як і чому минуле століття стало не стільки маршем прогресу, скільки сутулістю в правильному напрямку.

УВАГА! У КНИГИ ДЕФЕКТИ ПАЛІТУРКИ (обкладинки):

«Цілі та ключові результати» – перший повноцінний практичний посібник із OKR, продуктивної системи управління, яку використовують Google, LinkedIn, Spotify і тисячі ефективних компаній по всьому світу, розробленої для того, щоб допомогти організаціям створювати цінність за допомогою фокусування, узгодження і кращої комунікації.

Пол Р. Нівен і Бен Ламорт показують, як народилася концепція OKR, і як провідні компанії світу щодня використовують її, щоб розвивати навички постановки цілей і досягати результатів, які відображатимуть їхній справжній потенціал.

США, початок 1980-х. Мадонна вривається на музичну сцену і підкорює країну своєю розкутістю і приголомшливим талантом. Шкіряна куртка, пояс зі стразами, шкіряні ковбойські напівштани і лиш одне запитання «Do you like to boogie-woogie, do you like my acid rock?». Вона перетворюється не просто на ікону розваг, а на справжній вибух, що змінив культурну та суспільну історію в усьому світі, не менш потужно за Елвіса чи Beatles. До неї тягнуться як до символу нової епохи — ікони фемінізму, яка зняла кайданки обмеженості й стала частиною нового, бунтарського покоління.

На тлі епідемії СНІДу Мадонна піднесла тему гомосексуальної орієнтації широкому загалу, запекло відстоюючи право людини кохати кого завгодно і бути ким завгодно. Наперекір жорсткій критиці, вона ніколи не відокремлювала музику від особистої політичної позиції і ніколи не припиняла експериментувати. Вона прагнула долати кордони, створюючи провокаційну, пронизливу музику, кліпи, фільми і живі виступи, які змінювали культуру в усьому світі.

Зелений століттями асоціювався з усім мінливим і нестійким: дитинством, коханням, азартом і навіть фінансами. Його пов’язують із римським імператором Нероном, ісламом і екологічними рухами. Ґете називав зелений кольором середнього класу, авангардисти Баугаузу фактично «очорнили» його, а науковці XIX століття були переконані, що стародавні греки взагалі не розрізняли цієї барви.

Французький історик-медієвіст Мішель Пастуро розвінчує численні міфи й досліджує неоднозначність зеленого — кольору, який лише в епоху романтизму остаточно утвердився як символ природи. Колись зневажений і маргіналізований, він поступово завоював своє місце, і став універсальним, заспокійливим та всюдисущим у сучасному світі.