Видавництво Навчальна книга Богдан

За підозрілих обставин помирає американський багатій Космо Морнінґтон, а його спадкоємцям у Франції загрожує смертельна небезпека. Інспектора Веро, який занадто близько підібрався до розгадки таємниці, отруюють. Слідство веде префект поліції Демальйон, який залучає до справи Дона Луїса Перенну на псевдо Арсен Люпен (чи навпаки?). Підозрюваних стає щораз більше. Виявляється, що на спадщину можуть претендувати багато людей. Люпена намагаються нейтралізувати. Кого тільки не підозрюють у злочинах, навіть самого Перенну, але нарешті Арсен Люпен виходить на слід справжніх убивць.

Стокгольм уже не таке безпечне місто, як колись. У ньому панують наркотики, вбивці, злодії та ґвалтівники. Їм намагається протистояти місцева поліція. Одна з правоохоронниць — Ванесса Франк із Національної комісії з розслідування вбивств. Журналістку Ясміну Ковач зґвалтували. Але її кривдника підозрюють у вбивстві, що сталося в той самий час, але в іншому місці. Як бути: зізнатися і звинувачувати самій чи промовчати і сподіватися на рішення суду в іншій справі? Ця подія й зводить двох жінок. Тим часом на полювання вийшов монстр — Щурячий король...

Суддю Конституційного Суду Себастьяна Сендала звинувачують у вбивстві. Боронити його береться адвокатка Йоанна Хилка, яка любить Iron Maiden і має клопоти з міцними напоями. Вона отримує чорну троянду з попередженням «не лізти в цю справу», проте не зважає на погрозу. Несподівано суддя зникає, залишивши дивного листа з натяком на самогубство. Преса вважає: втік, отже, винен. Але коли Сендал нарешті з’явився і постав перед судом, зникла сама Хилка.

Колишній учитель історії відкопує унікальну знахідку. Водночас до України, де напередодні Нового року скоєно кривавий резонансний злочин, таємно вирушає один із найвпливовіших магнатів Південної Америки…
Ці начебто не пов’язані між собою події лягли в основу карколомного сюжету, де головному герою довелося потрапити на перехрестя інтересів хижаків сучасного суспільства — від найбільших, що визначають долю країни, до дрібних покидьків. Як вижити у цьому протистоянні, якщо навіть ставши «чорним» археологом, ти спромігся не втратити моральних принципів та людяності? Втім, герої книжок Олексія Волкова завжди борються до останнього, а кохають щиро.
Імена персонажів та назви міст вигадані. Будь-який збіг з реаліями є випадковим.

1917 рік. Вероніка приїжджає в місцину, де провела дитинство. Там дізнається, що її батько, чоловік і син, яких вважала мертвими, живі. Та тільки побачила свого батька, як той гине від руки... її ж сина. Якось у покинутому будинку вона знаходить рисунок із зображенням чотирьох розіп’ятих жінок, одна з яких підписана іменем Вероніка. Невдовзі у селищі починають масово гинути люди, а на пагорбі хтось установлює три хрести, на яких стратили черниць. Отже, четверта — вона? І до чого тут Арсен Люпен, улюблений герой Моріса Леблана? Ви про все дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.

Що означає бути по-справжньому «видимим» для інших людей? Чи здатні ми довіряти власним судженням, якщо живемо під постійним впливом різноманітних когнітивних викривлень? Чи існує правда однаково «очевидна» для всіх? Які несвідомі мотиви приховує від нас розум, коли ми ухвалюємо ті чи інші рішення?
Журналіст-фрилансер Архип несподівано виявляє, що іноді хтось прокрадається в орендований ним будинок і «господарює» там. Молода піаністка Ада мріє виступати на сцені, але через ментальні проблеми вже пів року не покидає меж власної оселі. Успішний архітектор Юхим щодня все більше переконується, що дружина прагне його вбити та заподіяти щось лихе їхній донечці. Що поєднує цих людей? — Незнайома маленька дівчинка, яка однієї ночі з невідомих причин вийшла з дому та зникла. Ця історія проведе вас думками героїв од відчаю до надії на переродження. Розповість про позбавляння та втрату останніх шансів, про деструктивну силу мовчання та суспільних стереотипів, про моральну сліпоту щодо себе і як результат — щодо інших. І водночас розкаже про чуйність та емпатію, про повернення до себе та відповідальність за власне життя, про вдалі й невдалі спроби знайти шлях до зцілення.

Поліцейські теж потрапляють за гради — за гріхи своїх колег. Так сталося з Сергієм Горілим: він відсидів за своє й чуже. Повернувся до рідного Конотопу, треба починати життя з чистого аркуша. Але ніким, крім сищика, бути не може. Випала нагода це довести. Місцевий підприємець поскаржився в поліцію: жінка, яку називають відьмою, напророчила йому смерть. З чоловіка насміялися — а він справді помирає. Слідство веде друг Горілого, якому та сама пророчиця теж віщує смерть. І коли це пророцтво також збувається, Горілий розуміє: все серйозно. Він не вірить у містику, шукає раціональне пояснення. Та коли до істини лишається один крок — смертельне пророцтво отримує сам Сергій... Роман Андрія Кокотюхи «Пророчиця» продовжує цикл готичних детективів, до якого входять «Легенда про Безголового» і "Таємне джерело". Сюжет роману ліг в основу серіалу «Потрійний захист», прем`єра якого відбулася 2016 року.

У новій книжці сучасного іспанського письменника (н. 1987 р.), яка разом з опублікованою раніше «Дівчинкою снігів» становить своєрідну дилогію, ми знову бачимо Мірен Тріґс, невтомну, а інколи просто одержиму журналістку-розслідувача, що не тільки шукає зниклих дітей, а й, розчарувавшись у системі, взяла до своїх рук правосуддя, помщаючись за давнє групове зґвалтування. Завдяки цьому, зрештою, як минуло кільканадцять років, їй щастить позбутися тяжкої психологічної травми і розкрити своє серце чоловікові, що віддано кохав її усі ці роки. Автор майстерно розгортає гострий детективний сюжет, ми знову занурюємося в світ сексуального насильства, зокрема над дітьми, бачимо несподівану розв’язку. І, як натякає автор, далі буде.
Світова критика цілком слушно характеризує Хав’єра Кастільйо як яскравий феномен у царині детективної літератури, за його романами знято фільми.

Нормана Бейтса, героя першого роману трилогії, після скоєних убивств запроторюють як неосудного до психіатричної лікарні. Скориставшись збігом обставин і недоглядом персоналу, він тікає. Лікар Нормана, Клейборн, вирушає на пошуки втікача, щоб запобігти подальшим злочинам. Але спізнився. Вірний обов’язку, лікар летить у Лос-Анджелес, де одна кіностудія планує знімати фільм про Нормана Бейтса, виходу якого прагне запобігти сам Норман. Але убивства відбуваються й далі…

Минуло вже багато років, а лиха слава Бейтса не вмирає. Кілька спритників вирішили відбудувати його колишні мотель та будинок, створити там музей злочинності й заробляти гроші, експлуатуючи психопатологічну цікавість так званих нормальних людей до моторошних злочинів. Проте лиха доля цупко тримає у своїх лабетах ініціатора цього проєкту, спонукаючи його коїти нові страхітливі злочини. Отже, психопатологія, властива звичайним людям, незнищенна. Може, й вона — елемент психічної норми?