Видавництво РВВ

Україна XVIII століття очима європейця

Видання на основі «Заміток» остзейського німця Барона фон Кампенгаузена, зроблених під час його мандрів Україною та сусідніми землями у 1780–1790-х роках.

Це не пізніший переказ і не інтерпретація – перед нами першоджерело XVIII століття. Автор детально фіксує побачене: міста й дороги, адміністративний устрій, економічне життя, ціни, господарство, звичаї та побут мешканців. У тексті постає жива картина регіону в період глибоких соціально-політичних трансформацій.

Нотатки Кампенгаузена цінні тим, що поєднують опис природи й простору з аналізом суспільних реалій. Це погляд уважного спостерігача, який прагне зрозуміти, а не оцінювати. Він подорожує територіями з багатою історією та культурною спадщиною, спілкується з місцевими жителями, досліджує їхні традиції та спосіб життя.

Важливо, що це передусім європейський погляд. Хоча Кампенгаузен перебував на російській службі, його освіта і світогляд сформовані західною інтелектуальною традицією. Текст позбавлений імперської риторики, ідеологічного пафосу чи комплексу «вірнопідданства». Саме тому він має особливу джерельну вагу.

Книга стане цінним надбанням для істориків, дослідників культури, викладачів, студентів і всіх, хто прагне читати не інтерпретації, а документ епохи.

Подільське воєводство – це не тільки старовинна назва. Це ціла епоха, коли сучасні Тернопільщина, Хмельниччина й Вінниччина були частиною великої європейської системи. Саме в цей період формувалися кордони, поселення, моделі управління і соціальні відносини, які впливали на життя людей більше, ніж будь-які офіційні маніфести.

Ця книга повертає правдивий образ регіону – через документи, архіви, демографічні дані й територіальні реконструкції. Це не переказ підручника, це доступ до джерел, які роками були розпорошені по Львову, Києву, Кракову, Варшаві й Москві.

Перед вами – довгоочікуваний четвертий том серії «Джерела з історії Полтавського полку», упорядкований одним із найавторитетніших дослідників Полтавщини козацької доби – Володимиром Мокляком. Це видання продовжує лінію фундаментальних праць, що повертають до наукового обігу першоджерела Гетьманщини XVIII століття.

Книга містить один із найповніших переписів Полтавського полку за 1732 рік. У збірнику подані розлогі списки імен та прізвищ:

козаків;
духовенств;
полкової та сотенної старшини;
міщан;
посполитих селян;
представників інших станів тогочасного суспільства.
Ці дані дають можливість побачити структуру населення, соціальні групи та внутрішню організацію одного з найважливіших полків Гетьманщини.

На момент ревізії Полтавський полк охоплював територію сходу сучасної Полтавської області, а також частину прилеглих земель Дніпропетровщини – зокрема сучасні Царичанку, Китайгород та інші населені пункти. Тому матеріал книги є унікальним інструментом для локальних досліджень, відновлення родоводів і занурення в мікроісторію регіону.

Особливою цінністю видання є графічні реконструкції зовнішності жителів Полтавщини першої половини XVIII століття, створені спеціально для цього тому. Вони дозволяють не лише читати про людей тієї епохи, а й уявити їхні обличчя, одяг, соціальні відмінності.

Це видання буде незамінним для:

дослідників родоводу;
краєзнавців;
істориків козацької доби;
усіх, хто прагне побачити Полтавщину XVIII століття крізь призму документальної точності.
Фундаментальна праця, яка поєднує наукову достовірність, цінні архівні дані та унікальні реконструкції – справжнє джерело знань про життя Гетьманщини у 1732 році.

Книга містить документи та статті з історії Чернігівщини 17-18 ст.

Перепис посполитих Чернігівського полку 1713 року, матеріали якого дають можливість ознайомитися з кількісним та якісним складом посполитого населення (селян і міщан), їхніми іменами, прізвищами, промислами та ремеслами, а також тогочасною адміністративно-територіальною структурою Чернігівського полку і його сотень.

Подимний реєстр Чернігівського воєводства 1638 року є нині єдиним документом, чий масштаб дозволяє уявити як адміністративний поділ та структуру землеволодіння Чернігівщини того часу, так і виступає орієнтиром з економічної спроможності кожного згаданого в документі поселення.
Для багатьох сіл регіону, це також перша письмова згадка про їх існування. Для другого видання подимний перепис перекладено та зроблена географічна прив’язка до сучасних сіл і міст.

Стаття про планувальну основу сіл Чернігівщини XVII-XVIII ст. робить вступ до теми формування різних топографічних типів поселень.

Унікальна пам’ятка української історії – Мазепина книга, збірка документів 1726 року, яка містить у собі ревізійні описи Батурина, Любеча та 72 сіл, хуторів, слобід, частина з яких належала І. Мазепі (територіально знаходились в межах Чернігівського, Ніжинського, Стародубського, Прилуцького полків). Рукопис знаходиться в Чернігівському історичному музеї.

Видання проілюстроване художньо-історичними реконструкціями, які дають можливість побачити як могли виглядати тогочасні глухівський підканцелярист, посполиті Ніжинського полку та ін.

Для всіх, хто цікавиться історією Гетьманщини та досліджує родовід по сучасним Чернігівській та Сумській областях.

Ми звикли до Коліївщини як до легенди – шаблі, месники, гнів народу. Але Владислав Серчик дивиться глибше. Його принцип – «без гніву і упередження».

Це найповніше дослідження одного з найболючіших епізодів української історії – козацько-селянського повстання 1768–1770 років, очоленого Максимом Залізняком і Іваном Ґонтою. Серчик показує Коліївщину не як вибух гніву, а як неминучий результат століть приниження, релігійного тиску й соціальної нерівності.

Автор не просто описує події – він розкладає по поличках, чому саме тоді народ сказав “досить”. Його висновки, зроблені десятиліття тому, сьогодні звучать ще гостріше.

Четверо пригодників за завданням ратуші міста Брамур вирушають у брудну підземну каналізацію, спокушені видимою простотою та вигодою місії – знищити зграї пацюків та заробити грошенят.
Проте, як це часто трапляється з особами, чиє життя минає під владою нещасливих зірок, за видимою частиною місії ховалась невидима, де вхід не дорівнює виходу.
Простий шлях назад із цих зловісних підземель виявився для героїв закритим, а мандрівка перетворилась на безкінечне ірраціональне блукання з наживанням могутніх ворогів – підземних виродят, таємничих некромантів, злочинних гільдій та корумпованих правителів міста. Але й не меншою проблемою герої стали один для одного: виявилось, що кожен із них несе з собою не лише власні тіні минулого, але й власні плани та амбіції, які створюють не менше проблем, ніж будь-які підземні чудовиська.

Які звитяги повинні звершити герої, щоб віднайти себе та загадковий головний трофей, який щоразу змінюється разом із грою?

Невідомі сторінки історії Вінниччини 18 ст., часів перебування її в складі Речі Посполитої. Десятки сіл, сотні імен і прізвищ людей Вінниччини 18 століття.

Маловідомий факт — в 18 ст. на території Вінниччини більшість населення належала до греко-католицької (унійної) церкви. Ця публікація про неї.

Книга структурно складається з двох частин:

1. Дослідження Арсена Зінченка історії Вінницького унійного деканату (Історії парохій та церков, які до нього входили, біографії священників, особливості правового статусу та ін.). Текст подано в авторській редакції.

2. Публікація документів Візитацій — спеціальних інспекторських описів парохій (церков, причту, населення тощо) Вінницького деканату за 1720-90-і роки, підготовлених Олесем Петренком. Подано як польський текст оригіналу, так і переклад на українську мову.

Книга стане корисною всім, хто цікавиться історією Вінниччини та історією українського християнства, а також всім дослідникам родоводів різних суспільних станів того часу (окрім обов’язкових згадок священнослужителів в документах регулярно згадується також і світське населення).

Книга щедро проілюстрована, також на наше замовлення Сергієм Шаменковим було створено художні реконструкції, які ілюструють вигляд священника та його парохіян на Вінниччині 18 століття.

Один з найкращих пригодницьких творів XX століття від класика жанру – Рафаеля Сабатіні нарешті отримав якісний український переклад від історика мореплавства XVI-XVIII ст. Віктора Губарева.

Книга великого розміру (аналог А4), в твердій палітурці, проілюстрована найкращими українськими митцями з історичного живопису – Сергієм Шаменковим, Артуром Орльоновим.
Навіть, якщо Ви читали книгу в дитинстві, наше видання дає змогу поглянути на історію під новим кутом.

Є одна сфера діяльності вікінгів, що рідко потрапляє у фокус уваги читачів — це мистецтво фортифікації та містобудування. А дарма, адже саме в цьому вони досягли дуже помітних успіхів і неабияк вплинули на історичні процеси наступних епох. Вікінги прославилися не лише як відважні та жорстокі воїни раннього середньовіччя, їхніми руками були створені сотні укріплених пунктів, частина з яких перетворилася на сучасні великі європейські міста та навіть столиці країн.

Скандинавські воїни та торговці, відомі в різних тогочасних країнах та землях як вікінги, нормани, варяги мали унікальну здатність підлаштовувати свої знання і вміння під будь-яку ситуацію. Ця «еластичність» давала їм змогу обирати найкращі форми укріплень для своїх міст, фортець, тимчасових таборів, як того потребували обставини, на будь-який території, будь-то Ютландський півострів, Англія, Ірландія або Русь.

Для полегшення сприйняття матеріалу читачами, книга максимально ілюстрована різноманітними картами, схемами, планами та малюнками-реконструкціями.

Людина, яка домовляється з могутніми і жадібними «партнерами», робить лише одну помилку — сідає з ними за стіл для підписання угоди. Це — найточніший висновок, до якого спонукає дивовижна історія та трагічна доля капітана Вільяма Кідда, — одного з найвідоміших мореплавців кінця XVII століття.

Нова книга українського дослідника історії піратства Віктора Губарева знайомить читача з темною стороною життя англійських колоній наприкінці XVII століття, розкриваючи взаємовідносини корумпованої влади та «джентельменів удачі».

Книга написана на документальній основі, ілюстрована картинами художників-мариністів, гравюрами та мапами. Адресована широкому колу читачів.

Ця книга присвячена найвідомішому ватажку буканірів — Генрі Моргану (1635-1688). Історія справжнього капітана Моргана, який зовсім не схожий на усміхненого хлопця на пляшці рому.

В масовій свідомості «історії піратів» — це історії про грабунок, пиятику і ризиковані пригоди. Але за цим фасадом майже завжди стояла державна гра за перерозподіл територій та сфер впливу. Вмілими управлінськими діями губернатори англійських колоній XVII ст. спрямовували піратську агресію на своїх головних конкурентів — іспанські колонії в Америці, зокрема на узбережжі Карибського моря. Вести війну за допомогою піратів, хоч би й легалізованих на державній службі — завжди ризик і постійне балансування. Не дивно, що більшість їх ватажків для успішної кар’єри мусили мати виняткові організаційні здібності та виняткову жорстокість.

Книга написана на документальній основі, ілюстрована картинами художників-мариністів, стародавніми гравюрами та мапами. Адресована широкому колу читачів.

“Вельможне панство не любить його за висоти, яких він досяг, народившись в простій сім’ї; решта кажуть, що він — головна причина війн.”

Вперше український читач має змогу познайомитися з найповнішою біографією славетного англійського корсара і флотоводця, першого англійського мандрівника навколо світу сера Френсіса Дрейка.

Сучасник королеви Єлизавети I Тюдор, її «залізний пірат» і діловий партнер, він став національним героєм, був посвячений у лицарі та відіграв видатну роль у порятунку Вітчизни від іспанської Непереможної армади (1588).

Біографія написана на основі великої кількості джерел та щедро проілюстрована малюнками того часу та сучасними історико-художніми реконструкціями українських художників. Це дає змогу не лише уявити собі яскравий образ головного героя оповіді, але й зануритися в повсякденне життя єлизаветинських моряків 16-го століття, що кинули виклик найбільшій імперії того часу – державі іспанських Габсбургів, у якій «ніколи не заходило сонце».

Тревел-блог з першої половини XIX століття! Край лісів, озер, боліт! Погляд сучасника епохи, що минула.

“Переконаний, що немає на світі речі, яка б не була варта уваги й опису. Усе може бути по-своєму корисним, аби-но ми захотіли на ньому спинитися. Кожен край, кожен закуток, кожна людина може бути людям наукою, митцеві — зразком чи ідеєю.

Дикі ліси Америки Купера, старинні замки Шотландії Вальтера Скотта — чим же вони вартніші, ніж ті образи, які можна знайти в нашому слов’янському краї?
Минуле наших замків, міст і городищ — що то поезії, що то спогадів ховає в собі! На жаль, завжди шукаємо образи далеко позад себе, перед собою, та зроду-віку не коло себе. Є якась принада в чужому краю — своє обридає слухати й дивитися, воно стає для нас занадто простим, аж нарешті перестаємо бачити в ньому те цікаве, що інші побачили б. Зі своїм навіть познайомитися ближче не хочемо, а все затим, що машинально, матеріально знаємо його надміру. Тому і чужоземний прибулець швидше в нас усе відчує, більше в нас побачить, краще опише.

Ті шкаралупи невідомості, в яких ховаються довколишні речі, легко розколюються від найменшої спроби з ними спізнатися. Щойно захочеш звернути увагу на свій край, як одразу-таки знайдеш у ньому безліч принад, тисячі пам’яток, тисячі гідних уваги предметів.” (Ю.І. Крашевський)

Класична повість Михайла Петровича Старицького (1840-1904) «Облога Буші» переносить читача в середину XVII-го століття: епоху великих викликів та важких часів для українського народу, які народжували сильних людей, здатних на сильні вчинки.

«Облога Буші» належить до ґрона тих художніх творів, значення яких виходить за рамки суто літературної вартості. Бо ж історична проза та поезія ніколи не були лише чтивом для естетичної насолоди. Зачіпаючи нерв історичної пам’яті, вони працюють на відфільтрування у свідомості читача образів минулого, вкорінюють тональність сприйняття власної історії, змушують переосмислювати під цим
кутом і своє «Я», і сьогодення, і курс у майбутнє.

Крім того, за своїм потенціалом впливу така література здатна залишити далеко позаду суто історичні праці. Адже вона призначена для широкого загалу, а не для вузького кола фахівців та нечисленних поціновувачів сухого наукового слова.

Книга містить два варіанта повісті: сучасний та первісний, який перевидано з дотриманням тогочасних правописних норм «Желехівки».

Теплі моря західноафриканського побережжя першої чверті XVIII століття.

Епоха прекрасних вітрильників, епоха жорстоких і підступних піратів та відважних капітанів, епоха прекрасних дам та великих скарбів, заради яких варто ризикнути життям.

Роман українського письменника Віктора Губарева запрошує читача поринути у вир емоцій та інтриг, де кріпкозав’язаний сюжет, попри свою зовнішню передбачуваність, несподівано розкриває таємниці лише в самому кінці. Приготуйтеся до незабутніх пригод, де кожен поворот може змінити долю, а кохання та зрада стають частиною великої гри під безкраїм небом океану.

Бурхливе українське XVI століття в сентиментальному історичному романі «Сумно Ангел зітхнув».

Чорна княгиня… Неймовірне багатство та легендарна врода стали її найбільшим нещастям. Вона злітала та падала: зазнала романтичне кохання, шалену пристрасть, підступну зраду, злі плітки й поголос, тисячі відтінків гіркої самотності. Пережила трьох чоловіків, тричі залишившись удовою. Подолала шлях від наївної дівчинки до впевненої мудрої жінки. Книги, шахи та зірки стали її вірними друзями. Проживши лише 43 роки, піднеслася до нечуваних висот у науках і заснувала в Острозі на Волині друкарню, першу православну академію, школи і шпиталь. За її правління переклали і надрукували першу Біблію русинською, яку ми читаємо й нині.

Світ тісний. Він пов’язує долі князів і ковалів, відьом і лісовиків, християн, юдеїв і язичників, селян і воїнів. Він стирає межу між волинянами, деревлянами й полянами, тиверцями, сіверянами й уличами, білими хорватами й кочовиками Дикого Поля. Він роз’єднує сусідів та з’єднує шлюбними узами володарів далеких держав.

На зорі одинадцятого століття держава Великого князя Київського Володимира Святославича, як і більшість держав Європи, переживає період свого становлення… Владолюбний і жонолюбний володар ламає правічні звичаї племінних князівств, зосереджуючи контроль над величезною територією в стольному Києві, а своїх численних синів садовить по різних її землях – Руській, Верхній, Полоцькій, Мерянській тощо.

З цим не зовсім згідні двоє ровесників: син червенського князя Всеслав, котрий із природженого воїна стає ремісником-гончарем, і нащадок Володимира від нелюбої жони Рогніди, кульгавий Ярослав, який змушений набиратися політичного досвіду в далеких закутках Київської держави, серед неслов’янських племен і гонорових переселенців-словін.

Ярослав кидає виклик батькові, і відмовляється платити данину.

Конфлікт між батьком і сином сягає апогею, та все змінює раптова смерть Володимира…

Хто стане на бік Ярослава в новому коловороті міжусобної війни за Київ, а хто виявиться ворогом? Чи зможе шведська королівна Інґіґерд забути колишнього нареченого та прийняти долю дружини володаря, який ще має завоювати собі престол? Як далеко сягне підтримка цісаря Священної Римської імперії? За що загинув князь Борис та до чого тут перстень княгині Ольги?

Історичний роман молодої української письменниці крізь призму людей, відомих і не дуже, оповідає про становлення підвалин української державності й водночас – про народження ідеї європейської спільності, започаткованої політикою Оттона Великого та Ярослава Мудрого.

Звідси бере свій початок і феномен України – слов’янської та християнської, мононаціональної держави за формою, проте поліетнічної й поліконфесійної за змістом.
І Україна, і Європа мають спільну визначальну рису – готовність бути домом для кожного, хто прийме їхні звичаї.

Класичний пригодницький роман, як втішна їжа в неспокійні часи та перепочинок від сучасного світу.

Вперше українською один з найкращих пригодницьких романів англійського письменника Рафаеля Сабатіні (1875-1950), автора не менш відомої серії про капітана Блада.

Захоплива історія, описана автором в “Чорному лебеді”, відбувається у другій половині XVII століття в Карибському морі. Головний герой роману – колишній буканір, який виконує таємну місію, а водночас намагається врятувати з піратського полону чарівну міс Прісциллу Гаррадайн.

У книзі є все – відчайдушні пригоди, криваві пірати, боротьба за руку прекрасної дами, відчуття моря доби, коли основною рушійною силою кораблів були вітрила та відвага капітанів.

Над перекладом книги працював найкращий в Україні спеціаліст по піратам — Віктор Губарев, а ілюструвала ціла команда художників.

Книгу супроводять півтори сотні фахових коментарів перекладача з поясненнями різноманітних морських термінів.

Книга з головою занурює в драматичний період української історії від початку повстання Хмельницького в 1648 році до 1720-х, часів гетьмана Скоропадського. Невигадані ігри престолів Козацької доби.

Видання складається з історичного нарису “Часи Ранньої Гетьманщини, Київ і Київщина” та збірника документів “Писемна спадщина київського справочинства другої половини ХVII – першої чверті XVIII ст.”. Нарис покликаний дати детальніше уявлення, що собою представляла історична доба, до якої належать документи збірника.

Міських документів цього періоду збереглося небагато, оскільки переважна більшість з них загинула під час пожеж київської ратуші у 1718 і 1811 рр. Ще менше залишилося документів тих часів, що походять з Київщини, внаслідок тотального її знищення. Міські документи переважно містять важливу інформацію про організацію видачі у Києві дозвільних документів купцям та іншим категоріям населення (українцям та іноземцям), відображаючи торгово-економічні зв’язки киян і решти українців з іншими країнами. Менша частка документів стосується сфери земельної власності.

Тексти супроводжуються науково-довідковим апаратом: примітки, іменний і географічний покажчики, словник застарілих і маловживаних слів та ін.

В якості окремих додатків книга містить сфрагістичну колекцію відбитків печаток Київщини 17-18 століть та історико-художні реконструкції вигляду жителів краю — козаків, міщан, посполитих селян, купців тощо.