Видавництво ТАК

Він розбив їй серце та зруйнував життя. Проте дівчині доведеться будувати свою кар’єру поруч із ним…

Леонор — красуня на мільйон, але через свій найбільший комплекс не може вийти з тіні. Коли ж нею зацікавилося агентство з пошуку «нетипових» моделей, її життя починається з чистого аркуша. Чи, принаймні, так воно виглядає.

Усі надії на новий початок розбиваються вщент, щойно дівчина дізнається ім’я свого нового боса. Вольф Ларссон… Той, кого вона кохала і той, хто мало не знищив її. За вісім років без нього Леонор стала левицею, готовою на все, щоб вижити. Але коли в одній клітці опиняються два хижаки, наслідки можуть бути непередбачуваними…

У свої 39 Нодзуе переконаний: уже запізно щось змінювати. Його життя — суцільна рутина: дім-метро-робота. Від вищої посади він відмовляється, залицяння ігнорує, колег тримає на відстані гарматного пострілу… І так воно й має бути, адже «літа вже поважні», от лишень час від часу все одно охоплює задушливе відчуття порожнечі.

Проте його підлеглий Тоґава вважає інакше. Він на десять років молодший, а тому бере ініціативу у свої руки й запускає «антивікову програму», покликану витягнути Нодзуе з цієї трясовини. На порядку денному: походи до молодіжних закладів, підкорення смартфона, курс «Мистецтво створення селфі»… Тобто все, чого Нодзуе собі ніколи не дозволяв.

Поступово чоловіки зближуються, а їхні стосунки виходять за межі звичайної дружби. Але різниця у віці й становищі та закостенілий страх зробити крок назустріч змушують Нодзуе сумніватися, чи має він право на такі почуття.

Урешті повернувшись до Нью-Йорка після двох років «заслання», Гелена Вестон має лише одну мету: очистити ім’я Валері, своєї загиблої сестри. Але пошуки правди зіштовхують її з Джессаєю Колдвеллом — братом нареченого Валері, який загинув разом із нею тієї фатальної ночі. Джессаї також болить, і Гелена бачить у ньому відображення власної зраненості. Ніхто з них не пробачив минулого — та майбутнє вже має на них свої плани. Між взаємною ненавистю, підозрами й болем зароджується почуття, яке ставить під загрозу не лише їх самих, а й крихку рівновагу між сім’ями, що ворогують.

Коли привид минулого постає перед твоїм зболеним поглядом, можна лише сподіватися, що ця мара не поцупить у тебе майбутнє.

Луну викрадено. Ліам мусить постати перед наслідками своїх дій. Друзі, вороги, те, що він знав, у що вірив — усе змішалося, перевернулося з ніг на голову. Між ним і Луною — прірва болю, брехні й застарілих, запалених таємниць. Те, що колись було світлими спогадами, тепер завдає невимовних страждань.

Чи переживе їхнє кохання правду, яка нарешті вирвалася просто неба й простяглася перед їхніми очами, зневажена і зболена? Чи покине їх колись ця провина? Чи пробачать вони самі собі?