Видавництво Темпора

«Паскалівські медитації» є одночасно своєрідним філософським маніфестом П’єра Бурдьє та соціологічним дослідженням у тому розумінні, що соціологічне дослідження завжди було для нього чимось на кшталт fieldwork in philosophy. Відштовхуючись від філософських настанов Паскаля, використовуючи форму медитацій та задіюючи свої провідні концепти, П’єр Бурдьє в «Паскалівських медитаціях» претендує, по-перше, порушити за допомогою соціологічного аналізу ті філософські проблеми, що їх, на його думку, нездатна порушити «цехова» філософія, і, по-друге, зробити предметом соціологічного аналізу проблеми самої «цехової» філософії, передусім домінування у ній «схоластичного розуму», та соціальну обумовленість філософування.

Шігаб ад-Дін Ях’я ас-Суграварді (1155–1191) — середньовічний мислитель ісламського світу, автор декількох значимих праць, серед яких чільне місце посідає «Філософія світла». Глибинна концепція автора, яку можна означити як спробу виразити світобачення через раціоналізовану інтуїцію, звернену до проблеми буття (символічно означеного як «світло»), посіла вагоме місце в багатьох школах ісламської філософської думки. Ас-Суграварді коментували, критикували, переосмислювали, проте для більшості ісламських мислителів пізнього середньовіччя й раннього модерну він лишався значимою й водночас загадковою історичною постаттю. Чимало особливостей «філософської системи» цього мислителя порівнюють із надбаннями європейської філософії ХХ ст., передусім феноменологією Едмунда Гуссерля. Поринувши у світ філософії ас-Суграварді, читач побачить увесь спектр смислів цієї традиції, від локально-культурних до універсально-цивілізаційних. Українською мовою перекладено вперше.