Видавництво Темпора

Ця книжка розповідає про Поділля, регіон на території України, що виник у другій половині XIV ст. на розлогій території від Теребовлі на заході й до Черкас на сході. Основою цього дослідження став «Словник топонімів історичного Поділля в пізньому середньовіччі», у якому зібрано інформацію про всі топоніми, пов’язані з цим регіоном, його утворенням, головними містами із замками та сформованими довкола них повітами. Першу частину книжки присвячено формуванню історичного Поділля у другій половині XIV — першій третині XV ст. Детально проаналізовано всі види подільських топонімів, хоронімів та гідронімів, що згадуються в документах, пов’язаних із краєм. Другу частини книжки складає власне «Словник топонімів», де систематизована вся відома на сьогодні інформація про топоніми, гідроніми, хороніми історичного Поділля у другій половині XIV — на початку XVI ст. У певному сенсі — завдяки мові оживає історія у просторі.

Ця книжка є першим комплексним дослідженням Поділля — регіону, що виник у другій половині XIV століття. Розташоване на перехресті шляхів Польської корони, Великого князівства Литовського, Золотої Орди та Молдавії, Поділля було краєм постійних змін. Колись земля кочівників, Поділля стало спірною провінцією, де мінливі кордони, конкуруючі правителі та постійна міграція сформували унікальну історичну ідентичність. Спираючись на широкий спектр джерел, включно з документа-
ми на землю та хроніками, автор реконструює політичну географію та соціальні структури регіону. Він простежує правління князів Коріатовичів, конфлікти між Владиславом II Яґайлом та Вітовтом, а також показує тривалий процес приєднання Поділля до Польської корони як воєводства.
Особлива увага приділена шляхті та її патронарно-клієнтарним мережам; родина Бучацьких використовується як приклад для ілюстрації динаміки влади, служби та землеволодіння в прикордонному суспільстві.
Ця книжка є не просто регіональним дослідженням, а представляє Поділля як європейський прикордонний феномен, де міграції та культурна взаємодія виявляють ширші закономірності державотворення та міжкультурних контактів у пізньосередньовічній Європі. Вона зацікавитьісториків, які спеціалізуються на Східній Європі, прикордонних дослідженнях та державотворенні в середньовіччі, а також читачів, які цікавляться глибокими історичними коренями регіонів України.

Книжка «Війна за Незалежність України. Перший етап: 2014–2015 роки. Передумови, цифри, факти» — це багаторічне дослідження історика Ярослава Тинченка. Перебуваючи з 15 квітня 2014 року на посаді заступника директора Національного військово-історичного музею (у підпорядкуванні Міністерства оборони України), він був безпосереднім свідком (а подекуди — і учасником) багатьох подій, а також мав змогу ознайомитись із цікавими документами та фактами. Як співорганізатор проєктів «Книга пам’яті полеглих за Україну» та Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») Ярослав Тинченко займався ідентифікацією тіл загиблих українських героїв, а також досліджував обставини їх смерті. Ця діяльність дала історикові змогу всебічно дослідити події та обставини збройної боротьби за територіальну цілісність та недоторканість України в лютому 2014–2015 рр. Ця книжка — далеко не останнє дослідження на цю тему. Крім того, Війна за Незалежність України ще триває, а отже, повноцінну її історію ми зможемо побачити через роки, а можливо — десятиліття. Саме тому головною метою автора було зафіксувати на папері та оприлюднити ті цифри та факти, які йому вдалося виявити.

Людське життя — це багатовимірна гра в шахи. Ми бачимо не всі поля, на яких граємо, зауважує Оен. І саме тому не завжди можемо завершити гру вчасно. Карма, провидіння, доля чи фатум знову і знову повертає нас до гри — доки ми її не завершимо.
Людина може скніти в замкнутому колі подій і персонажів усе життя, а може наважитися й вийти з нього. Герой метафоричної повісті Олександра Бабінського уже давно розпочав свою гру в Задзеркаллі. Він змушений залишатися в колі випробувань, доки не складе всі необхідні іспити...

Останній том епістолярної спадщини В’ячеслава Липинського включає 131 лист ученого до відомих українських громадсько-політичних діячів за алфавітом від «Ш» до «Я». Переважна більшість із них (листи до Павла Шандрука, Богдана та Сергія Шеметів, Олександра Шпилинського, Федора Штейнгеля, Олександра Шульгина, Вадима Щербаківського, Левка Юркевича, Андрія Яковліва, Миколи Яроша) опубліковані вперше. Оригінали цих листів В. Липинського зберігаються в  Історичному архіві Української греко-католицької церкви в  Римі. Листи вченого Олександру Шаповалу, Сергію Шелухину, Івану Шендрику, Андрею Шептицькому, Богдану Ярошевському збережені в  колекціях Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного історичного архіву України у Львові та Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Частина з них була надрукована в наукових збірниках та періодичних виданнях.
Книжка розрахована на професійних істориків і політологів, усіх зацікавлених історією.

Сьогодні ми у пошуках адекватних слів для позначення досвідів, що їх переживаємо. Є потреба порівняти війну, на якій і якою ми живемо, з тими, які лише бачили в кіно чи про які читали в новинах. Про кожну з воєн пишуть і чимало книжок, кожна війна набуває свого звучання, кожен автор виробляє свої смисли і руйнує уявлення про війну як про неперсоніфіковане абстрактне зло. І кожна війна вимагає своєї мови.
У цій книжці триває 17 воєн – сучасних, тих, що розгорталися або на зламі століть, або в XXI сторіччі. Авторка пише про твори, які популярні у своїх літературах і описують досвіди, про які, на жаль, рідко хочеться чути. Але хто зна, можливо, чужий досвід – проговорений, переосмислений – допоможе і нам подолати травматизм нашого, у нашій війні?

У книжці йдеться про військову службу українців в імперії Габсбурґів: вік та час призову, можливості для кар’єри в офіцерському корпусі й серед підофіцерів, мовне питання в багатонаціональній армії, участь у багатьох війнах на Європейському континенті в ХІХ — на початку ХХ століття. Крім того, подано короткі історичні хроніки піхотних та кавалерійських полків, у яких служили українці. Книжка містить багато ілюстрацій, чимало з них опубліковано вперше.

Майже десять літ минуло з тієї пам’ятної зими… Для багатьох з нас вона завжди асоціюватиметься із Майданом, але водночас у кожного тривало своє життя — і в ньому були любов, творчість, сподівання успіху та улюблені літературні твори. У фокусі оповіді — журналістське середовище того часу. Герой пише для провладної газети, але виходить на протести. Його кохана приїхала працювати до Києва з Криму і прагне перейти на українську. Лідери опозиції волають зі сцени про «свою Богом дану землю», але ручкаються з Януковичем. Вогонь вулиці Грушевського, бруківка Шовковичної, журналістські будні, поетичні читання, концерти на Співочому полі… Й головне — вибір, який мали зробити герої в ті буремні, трагічні й водночас щасливі дні.