Видавництво Старого Лева

«Анатомія ненависті. Путін і Україна» — нова робота українського журналіста й публіциста Сергія Руденка. У ній автор препарує дії та вчинки Владіміра Путіна.
Нинішній господар Кремля третину свого життя присвятив спробам підкорити Україну. 24 роки, сотні мільярдів доларів та життя понад 400 000 російських солдатів він поклав заради знищення України. Невдалі спроби змінити президентів, отруєння політичних лідерів української держави, вбивства та кровопролитна війна — Путін використовує весь арсенал кривавого злочинця у боротьбі з Україною.
Ця книга розповідає про те, як, що і чому змусило Путіна розв’язати найбільшу після Другої світової війни континентальну війну у Європі.
У книзі — інсайд, інформація з перших уст, залаштунки російської політики і події, свідками яких був сам автор.
У проєкті взяли участь: міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.) Володимир Огризко, голова СБУ (2006–2010 та 2014–2015 рр.) Валентин Наливайченко та російський опозиціонер і критик Путіна Андрєй Піонтковскій.

У книзі «Таборові діти» зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила «ворогами народу».

Курс на євроінтеграцію Україна активно почала виборювати під час Революції Гідності. Одним із наслідків цього є 10-літня війна, з розвитком повномасштабного збройного конфлікту Російської Федерації проти України. Проте це не зменшує шансів України стати повноцінним членом Європейського Союзу. Андерс Ослунд та Андрюс Кубіліус аналізують можливості вступу України до ЄС та зазначають умови, які держава має виконати для цього. Так, повномасштабна війна від 24 лютого 2022 року ускладнює процес змін та завдає непоправних збитків Українській державі. Однак навіть попри це шанс на приєднання до Європи політично залишається і цілком може бути втіленим.

«Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна» — ​книга Української освітньої платформи, благодійної організації, яка розвиває самозара(я)дність людей задля сильної України. Тут сімнадцять історій про тих, хто підтримує, гуртує, підсилює українців та українок попри всі великі суспільні виклики та кризи.

У повномасштабній війні, що її веде рос** проти України, ми здобуваємо себе, свою ідентичність, ми виховуємо з себе націю гідних, відповідальних, свідомих людей.

Як можуть бути пов’язані вбивства Альбера Камю, Лева Ребета та Степана Бандери? Чому Камю — француз, лауреат Нобелівської премії з літератури — так дратував радянську владу в часи Холодної війни? Що насправді криється за численними, дивними смертями по всій Європі, які залишаться в історії просто нещасними випадками?

1960 року в дивній, за словами очевидців, автокатастрофі загинули Альбер Камю та його друг і видавець Мішель Галлімар. А через кілька десятиліть до рук італійського письменника Джованні Кателлі потрапляють факти, які ставлять під сумнів загальноприйняту версію. Ґрунтуючись на ретельному документальному дослідженні, Джованні Кателлі будує переконливі й сенсаційні гіпотези того, що 46-річний філософ і письменник Альбер Камю став жертвою навмисного, спланованого вбивства КДБ.

Фото на обкладинці: Kurt Hutton/Getty Images/Global Images Ukraine

У цій книзі — 39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже 100 років тому. Книга про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі. Книга-сповідь, яку варто прочитати, аби осмислити велику сторінку історії України через призму людської долі.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити Україну, та інші радянські республіки. Він спілкувався з особливими кухарями — Віктором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні.

Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.