Видавництво Старого Лева

Тетяна Казанцева — історикиня архітектури, гідеса, яка створює авторські екскурсії Львовом і вміє зацікавити та закохати у це місто. У своїй книжці вона проведе вас єврейськими вуличками львівського середмістя, розповість історію синагоги Золота Роза, поділиться рецептом знаного львівського сирника, познайомить з цікавими особистостями, зверне увагу на ті речі, які творять особливу атмосферу і незабутній настрій міста.

Ця книжка — своєрідний роман у нарисах, і в них крізь призму часу ми бачимо Львів ренесансний, міжвоєнний, сучасний.  Львів, у якому розгортаються три сюжетні лінії про долі трьох дівчат, які жили у різні часи, але мали багато спільного, та найбільше їх поєднувала синагога Золота Роза.

Архітектурні творіння Антоніо Ґауді визначають міський ландшафт Барселони, вони революційні за інженерією і дивовижні за простором.

За життя Ґауді здобув репутацію божевільного святенника. Та насправді він був художником-майстром у вищому сенсі цього слова, генієм, якого надихала природа і божественне начало, а також каталонська культура, яку він відстоював протягом усього життя.

Ця книжка — популярний життєпис Ґауді, доповнений ілюстраціями та світлинами його витворів.

Ким був син великого Моцарта і чим прислужився Галичині та Львову на початку XIX ст., обравши роль приватного вчителя музики в графських маєтках та провівши тут понад 30 років свого життя?

Унікальне видання, що зібрало переклади подорожнього щоденника Франца Ксавера Моцарта, понад 100 листів і документальних свідчень та детальний хронограф-біографію, привідкриє читачеві завісу в інше століття, покаже становлення музичної культури Львова, приватне життя композитора та засвідчить сумну долю талановитого Ксавера, який назавжди залишиться сином великого батька.

Фіксація особливостей мовлення Львова ХХ століття — мета цієї праці. Джерелами слугували насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян. Особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох, іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів’їв та приказок, а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту. Героями цих мініоповідок є не тільки вигадані персонажі, а й часто відомі львів’яни. «Лексикон львівський» виходить у серії «Діалектологічна скриня», одне із завдань якої — публікація надбань народної мови. Такі видання сприятимуть появі в майбутньому якомога повнішого кадастру словника української мови.