Фільтр
Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода. Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки. Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
Авторы | Алексей Коваленко |
Издательство | Віхола |
Характеристики
320 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Якщо вам здається, що якийсь орган з'явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції.
Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.
Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.
Леонід Горобець — доктор біологічних наук, працює у палеонтологічному відділі Національного науково-природничого музею НАН України. Викладає у школі Майбутні — IWonder. Веде блог Стромата, у якому по клаптику розповідає про життя, Всесвіт і взагалі.
Захоплюється текстами німецьких мислителів — Канта, Юнга, Вітгенштайна та Фрома. Найбільш істотним є вплив Ґете, з-поміж численних інтересів якого була анатомія та цитатами якого всіяні сторінки книжки Леоніда.
Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.
Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.
Леонід Горобець — доктор біологічних наук, працює у палеонтологічному відділі Національного науково-природничого музею НАН України. Викладає у школі Майбутні — IWonder. Веде блог Стромата, у якому по клаптику розповідає про життя, Всесвіт і взагалі.
Захоплюється текстами німецьких мислителів — Канта, Юнга, Вітгенштайна та Фрома. Найбільш істотним є вплив Ґете, з-поміж численних інтересів якого була анатомія та цитатами якого всіяні сторінки книжки Леоніда.
Авторы | Леонид Горобец |
Издательство | Віхола |
Характеристики
295 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Голуби і шпаки, горобці та ворони, сови, сапсани й навіть папуги. Усім вистачить місця поруч з людиною серед бетонних джунглів міста. А от яким буде наше спільне життя і чи не перетвориться воно на постійне протистояння, залежить тільки від нас.
Нова книжка орнітологині Наталії Атамась розповідає історію птахів у місті: де вони живуть і як доглядають пернату малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Саму ж книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів.
Як боротися з дятлами і до чого тут струс мозку та шоломи для гри в американський футбол? Де у Києві шукати сірих сов і як шум міста впливає на розмноження синиць великих? Що вийшло з кіднепінгу яєць дрозда чорного й чим закінчилася дискусія про те, де зимують ластівки?
Орнітологиня намагається дати відповіді на всі ці питання, а заразом і пояснити, чим такі небезпечні полишені на вулиці котики, як відлякати птахів від вашої грядки на дачі, й зрештою – як зробити наше спільне з птахами життя в одному місті комфортним і взаємовигідним.
Наталія Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки, авторка книжки «Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання». Любителька опери та майстриня веслування на байдарці. Виховує сина, пухнастого кота і доктора фізико-математичних наук, який терпіти не може опери.
Наталя працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у Києві, її спеціалізація — гніздова біологія та екологія водних птахів.
Нова книжка орнітологині Наталії Атамась розповідає історію птахів у місті: де вони живуть і як доглядають пернату малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Саму ж книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів.
Як боротися з дятлами і до чого тут струс мозку та шоломи для гри в американський футбол? Де у Києві шукати сірих сов і як шум міста впливає на розмноження синиць великих? Що вийшло з кіднепінгу яєць дрозда чорного й чим закінчилася дискусія про те, де зимують ластівки?
Орнітологиня намагається дати відповіді на всі ці питання, а заразом і пояснити, чим такі небезпечні полишені на вулиці котики, як відлякати птахів від вашої грядки на дачі, й зрештою – як зробити наше спільне з птахами життя в одному місті комфортним і взаємовигідним.
Наталія Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки, авторка книжки «Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання». Любителька опери та майстриня веслування на байдарці. Виховує сина, пухнастого кота і доктора фізико-математичних наук, який терпіти не може опери.
Наталя працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у Києві, її спеціалізація — гніздова біологія та екологія водних птахів.
Авторы | Наталья Атамась |
Издательство | Віхола |
Характеристики
320 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.
Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко. Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?
А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.
Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.
Олексій Коваленко — автор книжок «Фрукти проти овочів» і «Рослини-прибульці». Працює в Національному науково-природничому музеї НАН України.
Популяризує ботаніку — веде блог і YouTube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів.
Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко. Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських спортсменів?
А ще автор розповість про ЛСД і псилоцибін, печериці, що ніякі не шампіньйони, як вашій ранковій чашці кави загрожує паразитичний гриб, чи можна створити з грибів мʼясо та що таке той чайний гриб.
Це історія про гриби та їхню роль у житті нашої планети, бо якось уже так склалося, що на Землі неважко знайти місця зростання грибів – складніше знайти місце, де їх не існує.
Олексій Коваленко — автор книжок «Фрукти проти овочів» і «Рослини-прибульці». Працює в Національному науково-природничому музеї НАН України.
Популяризує ботаніку — веде блог і YouTube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів.
Авторы | Алексей Коваленко |
Издательство | Віхола |
Характеристики
450 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Вовки вірні одне одному все життя, ведмідь на смак, як людина, а Поліссям десь бродить чупакабра. Такі історії ви можете почути скрізь, та, як це завжди трапляється із сенсаціями, вони не мають нічого спільного з реальними хижаками.
Зоологиня Марина Шквиря у своїй книжці розповідає справжню історію великих хижаків — від ведмедів і левів до вовків та гієн. Чи справді ведмедиці народжують уві сні? Чому панди з Тайваню регулярно мандрують до Китаю і як порахувати вовченят, навіть не бачачи їх? Хто з хижаків справжній король сексу й чому гієни агресують щодо своїх же молодих самиць?
Авторка розповість і про легендарних левів-людожерів, і про те, що робити, коли вам назустріч вийшов вовк чи ведмідь (маленький спойлер: краще віддати йому відерце з ягодами й не намагатися забрати впольовану здобич). Як каже сама зоологиня, ця книжка не про тварин, вона — про любов до них, про вміння розуміти їх і жити поруч.
Марина Шквиря — зоологиня, спеціалістка з екології та поведінки великих хижих тварин, кандидатка біологічних наук.
Керує розвитком наукових досліджень у Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, співзасновниця реабілітаційного центру для ведмедів «Біла скеля».
Зоологиня Марина Шквиря у своїй книжці розповідає справжню історію великих хижаків — від ведмедів і левів до вовків та гієн. Чи справді ведмедиці народжують уві сні? Чому панди з Тайваню регулярно мандрують до Китаю і як порахувати вовченят, навіть не бачачи їх? Хто з хижаків справжній король сексу й чому гієни агресують щодо своїх же молодих самиць?
Авторка розповість і про легендарних левів-людожерів, і про те, що робити, коли вам назустріч вийшов вовк чи ведмідь (маленький спойлер: краще віддати йому відерце з ягодами й не намагатися забрати впольовану здобич). Як каже сама зоологиня, ця книжка не про тварин, вона — про любов до них, про вміння розуміти їх і жити поруч.
Марина Шквиря — зоологиня, спеціалістка з екології та поведінки великих хижих тварин, кандидатка біологічних наук.
Керує розвитком наукових досліджень у Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, співзасновниця реабілітаційного центру для ведмедів «Біла скеля».
Авторы | Марина Шквиря |
Издательство | Віхола |
Характеристики
320 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Вживання ГМО змінює нашу ДНК… та інші нісенітниці про генетично-модифіковані організми, які ви могли чути. Науковиця Оксана Півень у своїй книжці не лише спростовує ці та інші міфи про ГМО, а й пояснює, як насправді працює ГМО-технологія, якими «ножицями» ріжуть гени та чим їх склеюють, а також розповідає про ГМО у лабораторіях та на вашому столі.
Для чого потрібні стада генетично модифікованих кіз та чому одна мишка з відредагованими генами може коштувати 250 доларів?
А ще як ГМО-технологія допомагає лікувати хворих на цукровий діабет і вирощувати свинок з людськими генами для трансплантації органів?
Авторка розповідає, як ГМ-томати та шпинат можуть стати вакциною проти сказу, чим можуть бути небезпечні продукти з поміткою «еко», як рослини зможуть замінити ліхтарі на вашій вулиці та чому не варто боятися ГМ яблук.
Для чого потрібні стада генетично модифікованих кіз та чому одна мишка з відредагованими генами може коштувати 250 доларів?
А ще як ГМО-технологія допомагає лікувати хворих на цукровий діабет і вирощувати свинок з людськими генами для трансплантації органів?
Авторка розповідає, як ГМ-томати та шпинат можуть стати вакциною проти сказу, чим можуть бути небезпечні продукти з поміткою «еко», як рослини зможуть замінити ліхтарі на вашій вулиці та чому не варто боятися ГМ яблук.
Авторы | Оксана Півень |
Издательство | Віхола |
Характеристики
270 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Вони легко долають простір та час. Під натиском їхніх армій падають цілі континенти. Вони зелені. Вони посеред нас. Вони прибульці.
Беззахисна на перший погляд лобода чи волошка може виявитися ще тим загарбником. І вже за якийсь час ви просто не впізнаєте ані свій садочок, ані поле у бабусиному селі. Тендітні рослинки прориваються навіть через асфальт та захоплюють усе на своєму шляху, не надто дбаючи про те, що росло на цій території до них. Одна мить і доведеться шукати в бюджеті зайвий мільярд, щоб нівелювати завдану шкоду.
Як північноамериканський клен захопив Україну? Чому не варто забігати в зарості борщівника голяка? Чим небезпечна водяна чума, що у квіткових магазинах маскується під мімозу та ромашки та який вид може зруйнувати фундамент вашого будинку? Особливості таких рослин-загарбників та механізми боротьби з ними, включаючи приготування їжі, у своїй новій книжці описує ботанік Олексій Коваленко.
Олексій Коваленко — автор книжки «Фрукти проти овочів». Працює в Національному науково-природничому музеї НАН України. У вільний від роботи час популяризує ботаніку — веде блог і Youtube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів.
Стати ботаніком Олексій вирішив ще у 6-му класі і відтоді своєї думки не змінював. «Вивчення рослин та щире захоплення ними — це одна з тих речей, які врятують світ. І як написано на моєму фамільному гербі “Не будь злюкою — вивчай ботаніку!”» — посміхається Олексій.
Беззахисна на перший погляд лобода чи волошка може виявитися ще тим загарбником. І вже за якийсь час ви просто не впізнаєте ані свій садочок, ані поле у бабусиному селі. Тендітні рослинки прориваються навіть через асфальт та захоплюють усе на своєму шляху, не надто дбаючи про те, що росло на цій території до них. Одна мить і доведеться шукати в бюджеті зайвий мільярд, щоб нівелювати завдану шкоду.
Як північноамериканський клен захопив Україну? Чому не варто забігати в зарості борщівника голяка? Чим небезпечна водяна чума, що у квіткових магазинах маскується під мімозу та ромашки та який вид може зруйнувати фундамент вашого будинку? Особливості таких рослин-загарбників та механізми боротьби з ними, включаючи приготування їжі, у своїй новій книжці описує ботанік Олексій Коваленко.
Олексій Коваленко — автор книжки «Фрукти проти овочів». Працює в Національному науково-природничому музеї НАН України. У вільний від роботи час популяризує ботаніку — веде блог і Youtube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів.
Стати ботаніком Олексій вирішив ще у 6-му класі і відтоді своєї думки не змінював. «Вивчення рослин та щире захоплення ними — це одна з тих речей, які врятують світ. І як написано на моєму фамільному гербі “Не будь злюкою — вивчай ботаніку!”» — посміхається Олексій.
Авторы | Алексей Коваленко |
Издательство | Віхола |
Характеристики
350 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай).
У книжці хіміктоксиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.
Володимир Саркісян — хімік, судмедексперт і журналіст.
Наприкінці 1980х Володимир почав працювати в Одеському бюро судовомедичних експертиз. Роботі в судовій медицині він присвятив 14 років, після чого кардинально змінив сферу діяльності.
Після подій 2 травня 2014 року в Одесі Володимир приєднався до експертножурналістської комісії «Група 2 травня». З 2015 року він працює в галузі суспільнополітичної та науковопопулярної журналістики, зокрема у 2019 році видав книжку «2 травня. Міфи і пропаганда», у якій з погляду судового медика спростовуються головні тези цього епізоду інформаційної війни проти України.
У книжці хіміктоксиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.
Володимир Саркісян — хімік, судмедексперт і журналіст.
Наприкінці 1980х Володимир почав працювати в Одеському бюро судовомедичних експертиз. Роботі в судовій медицині він присвятив 14 років, після чого кардинально змінив сферу діяльності.
Після подій 2 травня 2014 року в Одесі Володимир приєднався до експертножурналістської комісії «Група 2 травня». З 2015 року він працює в галузі суспільнополітичної та науковопопулярної журналістики, зокрема у 2019 році видав книжку «2 травня. Міфи і пропаганда», у якій з погляду судового медика спростовуються головні тези цього епізоду інформаційної війни проти України.
Авторы | Владимир Саркисян |
Издательство | Віхола |
Характеристики
230 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві?
Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.
Наталя Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук і популяризаторка науки. Любителька опери та майстриня веслування на байдарці. Виховує сина, пухнастого кота та доктора фізикоматематичних наук, який терпіти не може опери.
Наталя працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у Києві, її спеціалізація — гніздова біологія та екологія водних птахів. Займається популяризацією науки та птахів на фейсбуці, в офлайні і взагалі всюди, куди запросять. Окрім наукової роботи та популяризації, продовжує їздити в польові експедиції, переважно водні, на чолі цілої флотилії байдарок
Книжка проілюстрована фотографіями ветерана АТО, тренера з фріфайту та бердвочера Валерія Чоботаря.
Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.
Наталя Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук і популяризаторка науки. Любителька опери та майстриня веслування на байдарці. Виховує сина, пухнастого кота та доктора фізикоматематичних наук, який терпіти не може опери.
Наталя працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у Києві, її спеціалізація — гніздова біологія та екологія водних птахів. Займається популяризацією науки та птахів на фейсбуці, в офлайні і взагалі всюди, куди запросять. Окрім наукової роботи та популяризації, продовжує їздити в польові експедиції, переважно водні, на чолі цілої флотилії байдарок
Книжка проілюстрована фотографіями ветерана АТО, тренера з фріфайту та бердвочера Валерія Чоботаря.
Авторы | Наталья Атамась |
Издательство | Віхола |
Характеристики
320 грн.
В кошик
Купить в 1 клик