тексти.
Повість «Межа тіні» (1917) — одна з вершин останнього десятиліття творчості письменника. В автобіографічному сюжеті Конрад повертається до часів свого першого капітанства, яке ознаменувало безповоротний перехід від молодості до зрілості.
Збірка «Між припливів та відпливів» (1916) вміщує чотири оповідання, раніше опубліковані в журналах. І хоча дехто розглядає ці твори як написані насамперед задля заробітку, кожна з чотирьох історій, від любовної драми до готичних жахів, вирізняється особливою оповідною технікою.
«Оповісті з чужих вуст» (1925) — посмертна збірка Конрада, в оповіданнях якої втілюються переживання Першої світової, навіть якщо йдеться про Листопадове повстання чи Наполеонівські війни.
| Авторы | Джозеф Конрад |
| Издательство | Темпора |
«Кожний крок — учинок, за який неминуче доводиться відповідати, й марні сльози, скрегіт зубовний і жалкування слабкого, який мучиться, охоплений страхом, коли опиниться перед наслідками своїх власних дій». Повість «Кінець неволі» (1902) належить до так званого «епосу капітанів». Старий капітан Уоллей раптом усвідомлює, що його кращі часи минули, світ навколо змінився, але незмінними є його батьківський обов’язок і професійна честь.
| Авторы | Джозеф Конрад |
| Издательство | Фолио |


