Книги Мокумокурен

Попри те що новий «Хікару» поводиться геть як справжній, Йошікі усвідомлює: перед ним зовсім не людина. «Хікару» теж хоче нарешті з’ясувати, хто ж він такий і що йому з усім цим робити.

Дошукуючись правди, хлопці дізнаються про давній родовий ритуал, пов’язаний із сім’єю Індоу. Таємнича записка, дивні уривки напівспогадів-напівмарень, почуті від дідуся Хікару, — усе це підштовхує їх до подальших пошуків у бібліотеці. А там на них чекає справді моторошне відкриття…

Розслідування триває, проте поступово стає ясно: таємниця «Хікару»-підмінка нерозривно вплетена в історію цих гір.

У нього обличчя, голос, спогади Хікару… Проте Йошікі — його найкращий друг. Він не міг не помітити, що істота, яка тоді повернулася з гір, — не його Хікару.

Йошикі намагається прийняти підмінка, на позір ідеальну копію хлопчика, якого він так добре знав… Адже відштовхнути «Хікару» означає остаточно втратити друга. Йошікі не готовий, він не може, не хоче приймати цю втрату. Тож він спостерігає. Звикає. Вдає, що все добре. Аж поки сутність перед ним не втрачає контроль, і тоді перед Йошікі розкривається моторошний, незнаний досі світ…