Книги Т. Дж. Клюн

Оксу було дванадцять років, коли тато дав йому дуже цінний урок: сказав, що Окс нічого не вартий і люди ніколи його не зрозуміють. Потім він пішов.
Оксу було шістнадцять, коли він зустрів на дорозі хлопчика, який усе говорив, і говорив, і говорив. Пізніше Окс дізнався, що хлопчик не розмовляв майже два роки до того дня, і що він був із сім’ї, яка переїхала до будинку в кінці провулка.
Оксу було сімнадцять, коли він дізнався таємницю хлопчика, і вона розфарбувала світ навколо нього червоним, помаранчевим і фіолетовим — кольорами Альфи, Бети й Омеги.
Оксу було двадцять три, коли в місті сталося вбивство й залишило діру в його голові та серці. Прагнучи помститися, хлопчик погнався за монстром із налитими кров’ю очима, залишивши Окса збирати уламки. Минуло три роки з того фатального дня, і хлопчик повернувся. Тільки тепер він став чоловіком, й Окс більше не може ігнорувати пісню, що завиває між ними.

УВАГА! У КНИГИ ДЕФЕКТИ ПАЛІТУРКИ (обкладинки):

Ласкаво просимо до «Переправи Харона».
Чай — гарячий і запашний, булочки — свіжі й на будь-який смак, а мерці просто проходять повз…
Коли Жнець приходить, щоб забрати Волеса з його ж похорону, то Волес починає підозрювати, що він таки мертвий. І коли власник дивної чайної Г’юґо обіцяє допомогти з переходом у інший світ, Волес вирішує, що він точно мертвий.

Та навіть після смерті він не готовий покинути життя, хоч і прожив його сяк-так. Тому, коли Волесу дають тиждень, щоб прийняти цю ситуацію і перейти, він береться за сім днів наснажено і натхненно прожити все життя, якого досі не мав, але прагнув.
Захоплива, весела (а часом і сумна та щемлива) книга «Шепіт за дверима» — це натхненна історія про життя, збуте в офісі, та смерть, сповнену смислів і вагомих подій, у вир яких варто кидатися сторчголов, коли ще живий і наснажений.

УВАГА! У КНИГИ ДЕФЕКТИ ПАЛІТУРКИ (обкладинки):

Управління магічної молоді відстежує усіх дітей із надприродними здібностями, намагаючись, утім, їх контролювати, утримуючи в притулках подалі від пересічного люду. Один із таких — найзагадковіших — притулків причаївся на острові Марсіяс серед неозорого океану. Саме сюди командирують Лайнуса Бейкера з інспекцією найвищого рівня секретності.

Інспектор натрапляє на дітей в подобі духа лісу, гномиці, віверна, пса-перевертня… Та попри незвичну зовнішність, яка насторожує, ба навіть відлякує звичайних людей, у душах цих створінь зростають і плекаються людяність, чуйність і доброзичливість, яких так бракує у сьогочасному жорстокому й прагматичному світі.
Утім це ще не всі дивацтва цього загадкового притулку. Інспектор Лайнус іще має довідатися, що криється за дверима закинутого підвалу та які таємниці приховує директор притулку Артур Парнас, який хвацько зодягається у строкаті костюми та картаті шкарпетки, що постійно визирають із черевиків.

«Дім у волошковому морі» — це сучасна феєрія, яка невимушено наштовхує на роздуми про природу добра і зла, про муки вибору, про щастя, несправедливість і норми, накинуті нам іншими.