Книги Владислав Реймонт

Події роману відбуваються під час засідання останнього сейму Речі Посполитої в Гродні у 1793 році, коли Польща була змушена ратифікувати трактати про другий поділ — між Росією і Пруссією.

Головний герой твору — поручник Север Заремба, колишній солдат, який після поразки в польсько-російській війні 1792 року та встановлення влади Тарговицької конфедерації подав у відставку. Він долучається до змовницької організації, що готує повстання проти російського впливу.

Події розгортаються на широкому історичному тлі — у книзі майстерно змальовано звичаї, політичну атмосферу та побут тієї доби. Через призму людських доль Реймонт відкриває драму епохи — великі історичні події постають не як абстракція, а як жива реальність. Перший том, «Останній сейм Речі Посполитої», занурює читача в атмосферу політичного напруження, внутрішніх суперечностей та зневіри напередодні Костюшківського повстання.

Історична трилогія «Рік 1794» стала глибоким художнім осмисленням однієї з найтрагічніших і водночас героїчних сторінок польської історії.

Владислав Реймонт – польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 р. за роман «Селяни». Належав до кола неоромантиків «Молода Польща». Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних тематично і жанрово. У творчості поєднано традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. У кращих зразках прози «Зустріч», «Перед світанком», «Справедливо» домінує побутова тематика і картини з життя села. Романи «Комедіантка», «Бродіння» присвячені описам життя провінційного чиновництва, акторського середовища, переважає міська тематика. Автор роману «Вампір», історичної трилогії «1794 рік» про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко. Реймонт болісно сприймав революційні події 1905 р., не схвалював революцію як спосіб змін у соціумі. Творчим відгуком на ці події став роман «Мрійник» 1910 р. тематично і за художньою манерою близький до «Комедіантки» та «Ферментів». Головний герой твору — касир на маленькій залізничній станції, який втікає у Париж, мріючи про надзвичайне кохання і відчуваючи тугу за омріяним недосяжним життям.