Издательство BookChef

Яскравий та динамічний детектив Жан-Крістофа Гранже в черговий раз підтверджує здатність автора тримати читача в напрузі до останньої сторінки. Події трилеру розгортаються на фоні розслідування загибелі курсанта авіаційної школи Парижу, схожої спочатку на нещасний випадок. Але чим далі просувається співробітник поліції і головний герой книги Ервін Морван у розкритті справи, тим моторошнішими стають подробиці. Адже почерк маніяка-вбивці дуже схожий на почерк «Людини – Цвяха», злочини якого досліджував глава клану Морванів. Сімейні інтриги з цього приводу сприймаються як контакт із «зміїним кублом». Особливо вражають викриті таємниці зі звичаїв французького бомонду та картини африканських звичаїв та обрядів. Страшна правда стає відомою у фіналі та тримає ще довго читача у напрузі.

Чи справді ти вважав, що всі твої діяння згинуть в небутті, занесені піском часу? Що ніхто ніколи не дізнається справжню історію твого життя, не відкриє кривавих і страшних подробиць твоїх дитинства, юності, зрілості?
Даремно… Вони вже тут — привиди минулого
постали з небуття і заходилися заповзято нищити все довкола. Усе, що тобі дороге, не уникне всевидющого ока кривавого месника долі.
Настав час сплатити за старими рахунками.

Малкія скалічена і, почуваючись зламаною і спустошеною, не розуміє, задля чого їй жити — світло згасло, тінь зрештою наздогнала її. Відтепер усе, що стоїть між нею та непроглядною безоднею мороку, — це друзі та жага помсти. І Малкія боротиметься до останнього, проте не заради себе, не заради будь-кого. Вона робитиме це всупереч всьому, на зло іншим. І насамперед на зло тій, котра відібрала у неї весь світ...

Ходи до нас, дитя, пограй із нами.
Забудь про світ буденний і про зради.
Залишаться лиш тіні, й серед них
Забудь про себе і про весь цей світ.

На руїнах місця, що колись називалося Північною Америкою, лежить країна Панем, осяйний Капітолій, оточений дванадцятьма віддаленими Округами. Капітолій тримає Округи в покорі, змушуючи їх обирати трибутів — по одному хлопцю та одній дівчині віком від дванадцяти до вісімнадцяти років — для участі у щорічних Голодних іграх. Усіх їх відправляють до Капітолію на величезну відкриту арену, де вони битимуться на смерть на втіху всьому Панему, а також задля добробуту та слави округу-переможця.

Шістнадцятирічна Катніс Евердін сприймає це як смертний вирок, тому викликається добровольцем від Округу 12, щоб заступити місце своєї молодшої сестри на Іграх. Катніс вже опинялася на волосину від смерті, тож виживання для неї є звичною справою. Щоб сім’я не голодувала, Катніс займається браконьєрством, на чорному ринку обмінює здобич на їжу і предмети  першої необхідності. Другим трибутом  від Округу 12 обрано Піту Меларка, який свого часу врятував Катніс і її родину від голодної смерті. Катніс впевнена, що ніколи не зможе віддячити Піті, а зараз і поготів, адже їй доведеться битися з ним на смерть! Проте, якщо вона хоче перемогти, їй доведеться постати перед вибором, у якому виживання протистоїть людяності, а життя — коханню.