Издательство Фабула

Що може встигнути дев’ятнадцятирічна дівчина протягом місяця роботи в університетській бібліотеці Лондону наприкінці XIX століття?

Анімант Крамб спромоглася знайти найкращу подругу, налагодити стосунки з матусею, допомогти брату та його дівчині бути разом, зробитися відкритішою й чутливішою людиною… А головне — знайти кохання!

Минуло понад пів століття, як Мерилін Монро пішла у засвіти, та негаснуче світло її зірки сяє й донині. Мільйони глядачів в усьому світі знов і знов переглядають її фільми й численні світлини, а сотні дослідників б’ються над загадкою надзвичайного успіху та всесвітньої популярності золотої дівчини Голлівуду.

Видатна американська історикиня, професорка Університету Південної Каліфорнії Лоїс Беннер пропонує новий портрет неперевершеної Мерилін. І він вражає своєю людяністю й переконливістю.

Усесвітньо відомий роман Джона Ірвінга «Молитва за Овена Міні» (1989) — це справжній гімн незламній дружбі двох хлопчиків, а згодом і молодих людей, у ті складні для Америки часи, коли війна у В’єтнамі спричинила драматичні суперечності в розбурханому суспільстві.

Одинадцятирічний Овен Міні, хлопчик, який ніколи не виросте вище п’яти футів і має дуже дивний голос, бере участь у бейсбольному матчі і чи не вперше в житті робить сильний і точний удар, що в результаті виявляється фатальним. М’яч, вилетівши на трибуну, вбиває матір його найкращого друга Джонні Віл­райта — головного оповідача в романі. Овен не вірить у нещасні випадки, проте вірить, що він — інструмент Бога. І те, що відбувається з ним після того фатального удару, водночас дивне, незвичне і часом моторошне. Іноді головний герой здається комічною жертвою самонавіювання, що увірувала у власну обраність, але, зрештою, він і справді виявляється трагічним виконавцем божественного задуму. Овен Міні — найрозпачливіший і найпатетичніший герой, якого колись створював письменник.

Ця книжка — не лише привід для роздумів про долю і призначення. Вона змусить вас сміятися і плакати голосніше та довше, ніж будь-який інший роман, який ви у змозі пригадати.

Дебютний роман американської письменниці, який перекла­дено вісьмома мовами і тільки в США опубліковано накладом понад мільйон примірників.

Сімнадцятирічна німецька дівчина Крістін за часів Другої світової війни щосили намагається вижити в жорстоких обставинах, подолати голод, холод, уникнути смерті від бомбардувань союзної авіації та ув’язнення до табору Дахау. І при цьому ризикує всім, щоб урятувати своє єдине кохання — єврейського юнака із заможної родини, який відкрив Крістін світ книжок і музики.

Фіналіст Дублінської премії 2015

Бестселер New Yorks Times

Окупований нацистами Париж часів Другої світової війни постає перед читачем з гіпнотичною переконливістю та в зовсім несподіваному ракурсі. Архітектор-авангардист Люсьєн Бернар не надто співчуває євреям, на яких обрушився фашистський терор, та коли багатий підприємець раптом пропонує йому велику суму за створення таємних схованок для жертв репресій, опиняється перед непростим вибором: або ризикнути життям, або відмовитися від справи, в успіх якої він не вірить… З кожною сторінкою ця історія стає все більш захопливою, адже її автор — не тільки знавець архітектури, але й потаємних куточків людської душі.

Він — один із найпопулярніших блогерів, що вигадав собі ідеальне життя, і так герой його дописів став тим, ким він сам хотів бути: відчайдушним і талановитим шукачем пригод, чиї дні сповнені запаморочливих злетів та падінь, романів на одну ніч і захопливих вражень. У нього закохуються, з ним прагнуть спілкуватися, на його публікації щодня чекають, навіть не підозрюючи, що по той бік екрана — незграбний і невпевнений у собі мрійник, який зачинився у чотирьох стінах і роками боїться зустрітися з реальністю. Якось із вікна своєї квартири він побачив дівчину з пшеничним волоссям, що мешкає у його дворі,— і відтоді для нього почалася нова історія. Та її фінал залежатиме від того, чи відважиться він урешті — хоч на короткий час — прожити власне, а не чуже життя.

Події роману Галини Матвєєвої «Ключ соль» охоплюють часовий проміжок від кінця 1990-х років минулого століття до першого року повномасштабної російсько-української війни. Головні герої книжки — скрипаль Семен Штейнгарт і піаністка Інна Холодіна — харківські музиканти, яких ще за часів навчання в консерваторії зв’язали відносини, набагато більш глибокі, ніж дружба. І йдеться у книжці не лише про музику, хоча і музики тут удосталь,— так само, як і жартів, сварок, кохань, таємниць і втрат. Усе, як у житті.

"Для чого Оля Синичка придбала стару хату в селі? Щоб ходити вранці босою по росянистій траві, щоб дихати на повні груди і відчувати — ось воно, моє місце, тут моє серденько. Щоб нарешті почати жити, а не дочікуватися кінця війни або чийогось дозволу бути щасливою. Реальність, щоправда, виявилася не такою безхмарною, як Оля собі уявляла, переглядаючи картинки в інтернеті. Бур’яни доводять до сказу, сусіди пхають носа в чужий город, дорогоцінні родичі кепкують і взагалі мають жахливе почуття гумору, а любі подруги перегинають палицю зі своєю турботою, створюючи геть анекдотичні ситуації. Щира, добра й весела історія про родину, дружбу й пошуки свого шляху, а можливо, і кохання. "

Герой роману французького письменника Мартена Пажа — молодий і надзвичайно розумний Антуан. Неабиякий інтелект хлопця не зробив його ані багатим, ані щасливим. Стомившись постійно про щось думати, розумник одного дня вирішує стати… дурнем. Нетривіальні спроби Антуана вимкнути власний мозок описані автором хльостко й іронічно. Добряче дісталося і сучасному суспільству, їдкий опис якого можна зачитувати друзям уголос.

Дебютний роман письменника перекладений 24 мовами і відзначений літературним призом студентів європейських вишів. А вдячні читачі давно розібрали цю книжку на цитати.

Роман Клелі Авіт — це сучасна версія «Сплячої красуні»: про кохання та надію. Ельза, гляціолог й альпіністка, після нещасного випадку в горах уже п’ять місяців перебуває в комі. Перед її сім’єю та лікарями постає питання про відключення жінки від систем життєзабезпечення… Тібо опиняється в тій самій лікарні і випадково потрап­ляє в палату Ельзи. Йому важко повірити, що вона не просто спить, і поступово в нього виникає переконання, що вона чує і розуміє кожне його слово. Тібо починає регулярно відвіду­вати хвору, і для Ельзи його візити стають ковтком свіжого повітря, надією на порятунок…

Так починає розгортатись історія кохання, що здатне врятувати обох головних героїв.

Роман Салмана Рушді «Сатанинські вірші» вийшов з друку понад 35 років тому й відтоді є однією з найпереслідуваніших книжок у світі. Його автор, британський письменник індійського походження, пережив кілька замахів після фетви іранського лідера, що містила заклик до страти Рушді. Мусульманський світ був обурений тим, як письменник інтерпретував історію пророка Мухаммада.

Та оповідь про засновника ісламу є тільки однією з чималої кількості сюжетних ліній твору.

«Сатанинські вірші» — блискучий зразок роману, написаного в жанрі магічного реалізму. У книзі вигадливо переплетено реальні події та неймовірні метаморфози головних героїв, один з яких перетворюється на диявола, а другий — на ангела. Обидва вони перебувають у болісних пошуках сенсу буття, і кожен проходить свій непростий шлях усвідомлення свого коріння.

В основу романа Тоні Моррісон, опублікованого 1987 року і нині визнаного класичним, покладено реальні події, що відбувалися у штаті Огайо у другій половині XIX століття. Жорстока і пронизливо ніжна, чудово написана, ця книжка про те, чого не можна зробити, подолати й вибачити — про генетичну пам’ять і незцілиму образу, випалену в серцях, про те, що не можна виправдати заявами про рівність та єдність білих і темношкірих американців.

Роман «Кохана» був удостоєний Пулітцерівської премії (1988), а згодом став головною підставою для присудження письменниці Нобелівської премії з літератури (1993).

Роман Річарда Єйтса «Життя спочатку» (1961) присвячений молодій американській парі, яка мешкає в передмісті Нью-Йорка в 1950-х роках — епоху повоєнного процвітання та обмеженого самовдоволення, яке захлеснуло суспільство того часу. Із глибокою проникливістю автор зображує деградацію та розпад «американської мрії», ілюзії, що володіють кожним із героїв, їхні марення про незалежність та свободу.

Але в романі йдеться не лише про той далекий час — і сьогодні буквально кожен може впізнати в думках і вчинках героїв роману себе. Це дискомфортне, дуже тривожне, часом болісне читання, але таким був задум письменника — і він досяг своєї мети.

Десятиліттями міський суддя був вірним слугою Імперії, керуючи справами невеликого прикордонного поселення та ігноруючи чутки про неминучу війну з варварами. Коли зі столиці прибувають експерти з допитів, він стає свідком садистського та несправедливого поводження імперських катів із полоненими. Охоплений співчуттям до жертв, суддя чинить донкіхотський акт повстання.

«Епоха невинності» — найзнаменитіший з романів видатної американської письменниці Едіт Вортон (1862–1937), який по праву вважають шедевром. Дія роману розвивається в 70-х роках ХІХ століття, а його персонажі належать до верхівки американського суспільства того часу — манірної, глибоко традиційної, глухої до нових віянь. Не дивно, що головні герої неминуче опиняються в конфлікті зі своїм оточенням і змушені робити нелегкий вибір. Чудовий сюжет, відточена письменницька майстерність, проникливі та психологічно достовірні образи героїв — усе це принесло Едіт Вортон Пулітцерівську премію 1921 року, вперше в історії присуджену жінці.

Популярність «Епохи невинності» і сьогодні воістину величезна — цьому сприяла блискуча екранізація, здійснена 1993 року режисером Мартіном Скорсезе з Мішель Пфайффер і Вайноною Райдер у головних ролях.