Издательство КРИЛА

Нова монографія професора Петра Іванишина у формі нарисів висвітлює низку методологічних і теоретико-літературних питань з позицій націософської герменевтики. Студія присвячена трьом важливим напрямам сучасної теоретичної літературології: методології науки про літературу, феноменові художності письменства, теорії будови та тлумачення літературного твору. З національно-екзистенціальних позицій автор ретельно інтерпретує низку важливих літературознавчих підходів (герменевтику, постколоніальну критику, націологічний метод, інтертекстуальність, постструктуралізм), теоретичних понять (культурний націоналізм і культурний імперіалізм, національний імператив, національні емпатія та абстрагування, нігілістична естетика, філософія творчості, художність і її критерії, великий письменник, популярна література і кітч, сенс і його структура, літературна комунікація, текст і твір, будова літературного твору) та методологічний потенціал низки філософських, художніх та наукових досвідів (Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, Д.Донцова, Є.Маланюка, О.Ольжича, Л.Луціва, Л.Костенко, Д.Павличка, Е.Саїда).

Нова монографія професора Петра Іванишина присвячена націософській герменевтиці, яка ще відома як націоцентрична чи національно-екзистенціальна теорія розуміння. У монографії у межах концептуальних нарисів досліджуються різні філософські, методологічні та наукові аспекти цього фундаменту гуманітарних наук. Ідеться про органічний для української традиції, базований на національному імперативі спосіб мислення і тлумачення в категоріх та екзистенціалах захисту, утвердження та розвитку національного буття. У студії дається поняття герменевтики і стисло простежується її розвиток, розглядаються основні представники та осмислюються герменевтичні поняття (передрозуміння, література, сенс, істина, мова, канонізація), на прикладі характерних досвідів (Т.Шевченко, І.Франко, М.Нордау, М.Євшан, Д.Донцов, Г.Зедльмаєр, Л.Білецький, Є.Маланюк, Ю.Клен, В.Іванишин, І.Денисюк, Т.Салига, М.Феллер) простежується розвиток націософського способу трактування і залучаються доречні художній, релігійний та інокультурний контексти. Окремо наголошується на феномені національної літератури як ефективному художньому способові тлумачення буття.

Видання розраховане на всіх тих, хто прагне сформувати вивірений, самостійний україноцентричний світогляд, хто хоче краще розуміти себе, світ, свою Батьківщину і її загрози, хто шукає надійних, перевірених часом методологічних моделей у філософії та сфері наук про дух, передусім у літературознавстві, мовознавстві, історіографії, культурології, націології, політології, психології. Саме на ґрунті націософської герменевтики варто також вибудовувати ефективні стратегії української Перемоги в московсько-українській війні.

У цій книзі зібрані роздуми знаного публіциста та дослідника ідеологічних та культурологічних тем про російську цивілізацію. Це спроба дати цілісний націософський та політологічний погляд у гострому есеїстичному стилі на проблему розвитку російського імперіалізму як своєрідного фатуму Європи.

Автор проводить глибокі історіософські «розрізи», аби зрозуміти логіку зародження й руйнівного наступу різних форм російського експансіонізму: специфічного деспотизму, екзальтованого шовінізму, ненатлого імперіалізму, фанатичного месіанства, фатального охлократизму. При цьому він застосовує інтелектуальний «інструментарій» видатних українських теоретиків та ідеологів – І. Франка, С. Томашівського, І. Кревецького, Ю. Липи, Є. Маланюка, Я. Стецька.

Збірка містить і низку актуальних аналітичних екскурсів у проблематику геополітичного оцінювання сучасної агресивної політики росії, причин її війни з Україною, пошуку шляхів до запобігання деструктивному впливові російського імперіалізму.