Издательство Лаборатория

2019: останній рік розквіту світової економіки. Світ став дешевшим, швидшим і кращим: ми створили понад тридцять дедалі досконаліших версій iPhone, пересіли на електротранспорт удесятеро швидше, ніж колись перейшли на традиційні двигуни внутрішнього згоряння, а наш ноутбук зараз має більше пам’яті, ніж усі комп’ютери світу сукупно наприкінці 1960-х. Умови життя так само покращились: за останні 70 років менша кількість населення загинула у меншій кількості воєн, голоду й епідемій, ніж за весь час від початку писемної історії. З історичного погляду ми купаємося у розкошах і щасті. От тільки ідеальний момент історії добігає кінця, а ми стрімко рухаємося до дорожчого, гіршого й повільнішого світу.

Геополітичний стратег і автор книги «Кінець світу — це лише початок» Пітер Зейхан описує світ майбутнього, де країни не матимуть іншого вибору, окрім як виробляти власні товари, вирощувати власну їжу, забезпечувати власну енергію, вести власні битви, і робити все це з населенням, яке скорочується і старіє. Автор запрошує читачів у пізнавальну (і трохи жахливу) подорож, сповнену невтішних прогнозів, дотепів і фірмової зухвалості, що веде до відповіді на питання: що ж буде далі? Адже кінець світу — це тільки початок.

Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.

Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.

Чи замислювались ви скільки таємниць приховано серед старовинних фотографій і туманних спогадів вашої родини? І як багато історій досі залишаються нерозказаними, а зв’язки із далекими близькими — втраченими? Книжка «А тепер і спитати немає в кого» — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті.

З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе. Адже коріння відлунює в нас сильніше, ніж здається. Потрібно лиш встигнути запитати.

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням.

Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка «Як насправді влаштований світ» пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей.

Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець –  провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями.

Прочитавши її, ви отримаєте відповідь на найглибше запитання людства: «Ми безповоротно приречені чи попереду світле майбутнє?»

З науковою точністю та чутливістю Ренос Пападопулос досліджує досвід людей, які змушені залишити свої домівки у пошуках безпеки. У цій книжці він кидає виклик усім стереотипам про вимушене переміщення і відтворює його історичний та культурний контексти.

Опираючись на людський досвід, автор занурюється у ключові поняття теми: дім, ідентичність, ностальгійна дезорієнтація, травма тощо. Завершує книгу Пападопулос практичними порадами для тих, хто працює із вимушено переміщеними особами, або сам опинився у цих непростих умовах.

Найвідоміший у світі історико-політичний трактат в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді
Передмова доктора філософських наук, українського історика філософії і перекладача Андрія Дахнія
Всесвітньовідомий план захоплення та утримання влади, що вражає своєю відвертістю
Світ знаходиться у нескінченному русі: розгораються запеклі війни і завойовуються території, найжорстокіші правителі зазнають успіхів, а потім смертельних невдач, держави змінюються, знищують старих, а потім народжують нових правителів. Стрімкий технологічний прогрес стає правою рукою революцій, по один бік яких розвиток, а по інший — катастрофічна розруха і хаос. І обирати шлях належить тим, хто має владу.

Історико-політичний трактат «Державець» і «Флорентійські хроніки» Нікколо Мак’явеллі  розкривають державотворення ізсередини, оспівуючи велич й критикуючи тиранію правителів світу. Автор аналізує дії і стратегії таких історичних постатей, як Александр Македонський і цар Кір, папа Александр і його син Чезаре Борджіа, Карл VII і Людовик XI, біблійний Давид і давньогрецький Ахіллес та багато інших. Він розмірковує над правильністю й помилками їх правлінь і пропонує рішення, які могли б все виправити.

З часу написання трактату вже минуло півтисячоліття, але історія циклічна і праці Мак’явеллі незмінно актуальні.

Понад шістдесят років тому, в час чорно-білого телебачення і радіо, Маклюену вдалося передбачити майбутнє — стрімкий перехід від технологій, що ґрунтуються на механіці колеса, до технологій, основа яких — електричні сплетіння.

Як змінилися форми досвіду, світогляду та самопрояву завдяки появі фонетичної абетки, а згодом завдяки друкові? Чому створюючи нові технології людина теж зазнає змін і трансформацій? Яким чином дослідження процесів змін, що супроводжують появу засобів масових комунікацій, пов'язані з відкриттям поняття «глобального села»?

«Галактика Гутенберга» — це низка історичних спостережень за новими культурними формуваннями, які є результатом «збуджень», викликаних спершу писемністю, а згодом друкуванням. Праця, присвячена дослідженню впливу масової комунікації на людське мислення, принесла Маршаллу Маклюену славу медіатеоретика і прогнозиста нових медіа. Автору вдалось передбачити драматичні технологічні інновації — мережеве, стиснуте «глобальне село», яке виникне в реальності лише наприкінці.

Книжка потрапила у список Найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН
Ми любимо вважати себе раціональними створіннями, які, щоб вижити, покладаються на розрахунок та інтелект. Але насправді чимало найважливіших моментів в історії людства було пов’язано не з холодними й суворими фактами, а з емоціями.

Спираючись на психологію, нейронауку, філософію, мистецтво та історію релігії, Річард Ферт-Ґодбіхер яскраво ілюструє, як наше розуміння та емоційний досвід змінювалися з часом і як наші почуття формували нас і світ, у якому ми живемо. Від Стародавньої Греції до Африки, від Японії до Османської імперії й аж до Сполучених Штатів — це захоплива мандрівка неосяжним, але дуже емоційним світом.

У XX столітті один англійський торговець Джеймс Гілл хитрістю і жорстокістю зміг побудувати цілу кавову імперію в Республіці Ель-Сальвадор. Як йому це вдалося? Цю фантастичну і маловідому історію розповідає автор цієї книжки, дослідник історії їжі, роботи та капіталізму, учасник Гарвардського наукового «Проєкту з вивчення справедливості, добробуту та економіки» Огастін Седжевік. Він показує, як ми щодня п’ємо каву і навіть не замислюємося, в яких умовах її могло бути зібрано і змелено. На плантаціях Джеймса Гілла панували нелюдські умови — кава стала майже символом капіталізму, тож людям, які знаходилися в підпорядкуванні власника плантації, доводилося працювати ще більше і потужніше.

Ця історія фактично пояснить читачам макроекономічні, соціальні та політичні процеси на цілком звичному і наочному прикладі — процесі вирощування кавових зерен.