Издательство Урбино

У вересні 1939 року, коли нацистська Німеччина бомбардує Лондон, сестер Гейзел і Флору Лінден евакуюють в Оксфордшир, подалі від міста. Дівчатка знаходять прихисток у родині Брайді та її сина Гаррі в селі Бінсі. Щоб відволікти сестричку від жахіть війни, Гейзел вигадує для них магічну країну, Шепіт-гай, де вони завжди будуть у безпеці.

Одного дня маленька Флора зникає, усі пошуки виявляються марними. Зрештою поліція доходить висновку, що вона потонула в Темзі. Зникнення маленької дівчинки під час війни не є чимсь надзвичайним, тому із часом усі змирилися із цією версією. Минають роки, проте Гейзел, яка тепер живе в Лондоні й працює в книгарні рідкісних книжок, не здатна повірити в загибель Флори. В її останній робочий день до книгарні надходить дивовижна книжка та ілюстрації до неї. І це примусить Гейзел знову повернутися до пошуків зниклої сестри. Та для цього вона повинна опинитися віч-на-віч зі своїм минулим, якого так старанно уникала.

Емма Вудгауз - чарівна юна особа, яка обожнює розпоряджатися чужими долями. Робить вона це аж ніяк не через погану вдачу чи злостивість, навпаки - їй так подобається влаштовувати щасливі, на її думку, шлюби. Вважаючи, що їй це якнайкраще вдалося одного разу, вона приймає рішення й далі з'єднувати чужі долі, але про власне одруження воліє не думати. Та доля поставиться до її переконань насмішкувато і, звісно, чарівна міс Вудгауз не зглянеться, як сама закохається. Розмірковуючи про шлюб, Емма передусім зважає на суспільне становище, освіту, манери й статки імовірного кандидата. Та все свідчить про те, що розрахункам у цих справах судилося зайняти останнє місце

Томас мешкає в Амстердамі, де в каналах плавають тропічні рибки, а горобці грають на сурмах. А може, їх бачить лише він? Бо Томас помічає те, чого не видно іншим. Та життя в нього нелегке. Бо крім дивовиж хлопчик бачить янголів, які затуляють очі, коли тато бʼє маму. На щастя, поруч живе добра чарівниця – пані Ван Амерсфорт, яка відкриває йому чарівний світ книжок і музики, Еліза-Шкіряна-Нога розуміє його без слів, а Ісус приходить… просто погомоніти.