Издательство Verba Publishing

Ідеї стоїцизму переживають пік зацікавленості у всьому світі, що зрозуміло: людство вкотре стоїть на порозі темних часів. Тому переклади праць Епіктета — представника пізнього стоїцизму, який є живим утіленням стоїчної доктрини, — дуже на часі. Колишній раб, що заснував свою філософську школу, із власного досвіду знав, як cпиратися на внутрішню силу та свободу, коли зовнішній світ обмежує та спонукає до страждань.
Видання трьох засадничих праць Епіктета в одній збірці у перекладі Омеляна Омецінського, українського педагога та перекладача, що емігрував до США в роки Другої світової війни, — непересічна подія в нашому культурному просторі.
Омецінський не просто вивчав та перекладав, він практикував. Усе його життя — це ближчий до нас у часі приклад істинного Епіктетевого стоїцизму.
Особлива цінність цього видання в тому, що тут подано текст «Розмов», який ще жодного разу не був опублікований українською мовою.
Книга адресована науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться античною філософією, стоїцизмом та історією українського перекладу.

Вольтер — вільнодумець і класик Просвітництва, чиї ідеї кидають виклик фанатизму та абсурдності життя. Це сповна можна відчути у трьох блискучих філософських повістях:
«Кандід, або Оптимізм», «Мікромегас» і «Вавилонська царівна», що увійшли до збірки. Вони стали важливим етапом у формуванні критичного мислення Нового часу, закликаючи читача сумніватися в усталених догмах і шукати істину.
Особливістю цього видання є  переклад «Кандіда» Валер’яна Підмогильного (1927), що повертає нам автентичний голос українського класика.

«Нікомахова етика» Арістотеля – одна з найвизначніших праць античної філософської думки. Протягом століть вона формувала уявлення про мораль, людські чесноти й природу щастя як найвищої мети життя. Недарма саме з цією книгою в руках Рафаель зобразив Арістотеля на своїй фресці «Афінська школа».
У «Нікомаховій етиці» Арістотель розмірковує про гармонію розуму й душі як шлях до справжнього блага – і ці ідеї, попри відстань у тисячоліття, залишаються близькими й зрозумілими сучасному читачеві.

«Нікомахова етика» Арістотеля – одна з найвизначніших праць античної філософської думки. Протягом століть вона формувала уявлення про мораль, людські чесноти й природу щастя як найвищої мети життя. Недарма саме з цією книгою в руках Рафаель зобразив Арістотеля на своїй фресці «Афінська школа».
У «Нікомаховій етиці» Арістотель розмірковує про гармонію розуму й душі як шлях до справжнього блага – і ці ідеї, попри відстань у тисячоліття, залишаються близькими й зрозумілими сучасному читачеві.
Перший український переклад цієї праці здійснив професор Віктор Ставнюк. Книга вийшла у форматі білінгви у 2002 році й була відзначена премією «Книжка року – 2003» у номінації «Софія».
Пропоноване нині видання містить лише український переклад, виконаний Віктором Ставнюком. Текст збережено у первісному авторському стилі, він зазнав лише незначних коректорських уточнень та містить оновлену післямову.

Вольтер — вільнодумець і класик Просвітництва, чиї ідеї кидають виклик фанатизму та абсурдності життя. Це сповна можна відчути у трьох блискучих філософських повістях:
«Кандід, або Оптимізм», «Мікромегас» і «Вавилонська царівна», що увійшли до збірки. Вони стали важливим етапом у формуванні критичного мислення Нового часу, закликаючи читача сумніватися в усталених догмах і шукати істину.
Особливістю цього видання є  переклад «Кандіда» Валер’яна Підмогильного (1927), що повертає нам автентичний голос українського класика.

Повісті «Жак-фаталіст і його пан» та «Небіж Рамо» — це не просто яскраві літературно-філософські пам’ятки епохи Просвітництва, а гострі, часом парадоксальні роздуми автора про свободу волі й детермінізм, моральний вибір і суспільне лицемірство.
Дідро пише легко, але не про легке. Його тексти бентежать. Вони не дають остаточних відповідей — натомість розхитують уявлення про добро і зло, розумність і абсурд, свободу і зумов­леність. Інтелектуальна провокація, поєднання іронії, філософської гри та психологічної про­никливості роблять їх надзвичайно цікавими й для читачів XXI століття.
Особливість цієї збірки — автентичний переклад Валер’яна Підмогильного, чия версія обох повістей повертається до читача в первісному вигляді вперше з часу виходу українського двотомника Дідро у 1933 році. Текст звірено з французьким оригіналом, додано передмову та фахові коментарі Андрія Ріпи.

Повісті «Жак-фаталіст і його пан» та «Небіж Рамо» — це не просто яскраві літературно-філософські пам’ятки епохи Просвітництва, а гострі, часом парадоксальні роздуми автора про свободу волі й детермінізм, моральний вибір і суспільне лицемірство.
Дідро пише легко, але не про легке. Його тексти бентежать. Вони не дають остаточних відповідей — натомість розхитують уявлення про добро і зло, розумність і абсурд, свободу і зумов­леність. Інтелектуальна провокація, поєднання іронії, філософської гри та психологічної про­никливості роблять їх надзвичайно цікавими й для читачів XXI століття.
Особливість цієї збірки — автентичний переклад Валер’яна Підмогильного, чия версія обох повістей повертається до читача в первісному вигляді вперше з часу виходу українського двотомника Дідро у 1933 році. Текст звірено з французьким оригіналом, додано передмову та фахові коментарі Андрія Ріпи.