Издательство Видавництво Грушка

Після вечері з харизматичним академіком на ім’я Дік, Кріс — художниця, яка стоїть на порозі сорока й бореться з творчою кризою, — раптово піддається вихору пристрасті. Вона не може забути цю зустріч і разом із своїм чоловіком занурюється у гру: надсилає Дікові листи, у яких переплітаються жага, іронія, мистецькі експерименти й філософські роздуми. Відповіді не надходять, але для Кріс це листування стає точкою неповернення — її одержимість перетворюється на спосіб мислення, де особисте поступово переходить у публічне, перетворюючи нав’язливе захоплення на нову форму філософського досвіду.

Сидячи вдома з дворічним сином, художниця відчуває, що їй усе важче. Вона самотня і виснажена. Її чоловік постійно у роз’їздах, телефонує з далеких готельних номерів. І щоразу, вкладаючи сина спати, вона ловить себе на думці: ще трохи — і вона зійде з розуму.
Та однієї ночі, коли її дитина ніяк не може заснути, у ній щось змінюється. Ікла стають гострішими. На тілі з’являється шерсть. Змінюються запахи, бажання, апетити. І з глибини, де раніше було тільки мовчання, піднімається новий голос.
З хижим поглядом на сучасне материнство й безжальною критикою владних ієрархій, Нічна сучка — оригінальний, зухвалий роман, сповнений люті й дикої радості. Вибуховий дебют авторки, що говорить голосом, якому не потрібен дозвіл.

Після вечері з харизматичним академіком на ім’я Дік, Кріс — художниця, яка стоїть на порозі сорока й бореться з творчою кризою, — раптово піддається вихору пристрасті. Вона не може забути цю зустріч і разом із своїм чоловіком занурюється у гру: надсилає Дікові листи, у яких переплітаються жага, іронія, мистецькі експерименти й філософські роздуми. Відповіді не надходять, але для Кріс це листування стає точкою неповернення — її одержимість перетворюється на спосіб мислення, де особисте поступово переходить у публічне, перетворюючи нав’язливе захоплення на нову форму філософського досвіду.

Голлівуд. Ця чарівна назва, немов магнітом, притягує мрійників з усієї планети. Місто Янголів манить своїм дивовижним світлом, позірною легкістю буття й ексклюзивною недоступністю раю. Збірка оповідань американської письменниці й художниці 1970-х Ів Бабіц пропонує нам погляд на голлівудське життя зсередини від долученої і втаємниченої щасливиці.

Ця книжка про кохання до чоловіків і любов до Лос-Анджелеса. Інтимна чуттєвість і сатирично-саркастична дотепність — саме так можна охарактеризувати стиль прози Бабіц, поки що мало знаної на наших теренах. Авторка безумовно зацікавить усіх, хто прагне читаючи смакувати тепло і світло, кольори жакарандових і апельсинових дерев, Смарагдової затоки, прогрітих сонцем виноградників і серпантинових доріг — життя, яке сторонньому спостерігачеві здається одним нескінченним вихідним днем.

«Умови не мають значення» Ліляни Д. Чук — збірка короткої прози, що пропонує дуже незвичний для українського читача досвід. На перший погляд, тексти цієї книжки відрізняються абсолютно всім: героями, темами, ситуаціями. Та всі вони пронизані стрічкою відчуженості й самотності. Від ділової бізнесвумен, яка вечорами зникає в дешевих барах, до сталкера, що ніяк не може відпустити колишню — кожен герой збірки є зайвим у своєму оточенні й по-своєму дає собі раду.

Прозу Ліляни Д. Чук можна порівняти з набором пазлів, який рядок за рядком складається докупи в кінці кожного твору, а стислість її викладу гарантує відсутність зайвих деталей, забезпечуючи наявність усіх потрібних.

Чоловік і жінка, які проскакують усі зупинки метро у своєму житті, вічно чекаючи на слушну нагоду. Двоє молодят, яких родичі змушують принести в жертву козу, щоб забезпечити щасливе майбутнє. Вчений, який повертається з паралельного всесвіту, де всі його рішення були виключно правильними.

І ще п’ятнадцять історій, де гірка іронія стає гострою, наче бритва, розтинаючи вузли людських стосунків, препаруючи нашу крихкість, бажання бути коханими, а також наші пошуки того, що висвітлює тіні всередині нас.

Моторошно сюрреалістична і водночас надзвичайно реалістична оповідь від творця «Коня БоДжека» — це смертельний коктейль з гумору, романтики й фантазій про найпрекрасніше і найстрашніше почуття — кохання.

Кеті — письменниця, що готується до шлюбу. Літо 2017 року, і світ навколо неї розвалюється на шматки. У стрімкому і невпинному романі «Крудо» Олівія Ленґ зосереджує увагу на художниці, яка боїться зобов'язань і яка може бути, а може й не бути Кеті Акер.

Від розкішного тосканського готелю до паралізованого Брекзитом Лондона, Кеті проводить перше літо своїх сорока років, намагаючись примиритися з ідеєю довічних зобов'язань. Але змінюється не лише Кеті. Фашизм знову набирає силу, правда стає все більш невизначеною, планета перегрівається, а Трамп у своєму твіттері наближає світ до ядерної катастрофи. Як творити мистецтво і жити, коли один безглуздий твіт може знищити все?

У «Крудо» Олівія Ленґ радикально переосмислює роман, пропонуючи гострий і співчутливий погляд на те, як навчитися любити, коли кінець світу здається зовсім близьким.