Издательство Издательство Ростислава Бурлаки

Книга, написанная опытными психотерапевтами, содержит фундаментальные аспекты доказательной базы, теории и практики родительско-младенческой психотерапии (Parent-Infant Psychotherapy, PIP) – современной психоаналитической психотерапии ранних детско-родительских отношений. Привлекая клинический материал и результаты исследований в области нейронаук, теории привязанности и психоанализа, книга представляет актуальный, гибкий и глубокий терапевтический подход.

Психологи и психотерапевты, как начинающие, так и опытные, найдут в ней много ценного для своей ежедневной работы и профессионального развития. Книга также может быть полезна широкому кругу специалистов, работающих с детьми и семьями (врачам, педагогам, логопедам, социальным работникам, реабилитологам и др.), а также – студентам этих специальностей.

Несмотря на свою профессиональную направленность, эта книга может также привлечь внимание родителей, интересующихся психологией и современными возможностями помощи развитию маленьких детей.

Книга «Тата і Тото читають і пишуть. Частина 1» є продовженням книги «Тата і Тото. Перші слова». Видання у першу чергу призначене для дітей 4-5 років, які мають проблеми з мовленням. Система занять будується навколо звуків і букв, які вони позначають. Так у 1 частині видання ми працюємо із звуками і буквами «А, О, У, Е, И, І, П, М, Т, Д, Н». Кожне заняття – це знайомство з новим словом чи словами. Закріплюються ці нові слова у реченнях і невеличких текстах. В першу чергу це видання буде у нагоді батькам, які мають дітей з особливими потребами, а також вчителям і вихователям, які працюють з цими дітьми. Посібник допоможе цим дітям збільшити словниковий запас, навчитися читати, писати, складати речення і переказувати невеличкі тексти.

Видання «Тата і Тото. Перші слова.Частина 1» призначене для дітей віком від 2 до 4 років, у яких словниковий запас тільки починає формуватися. Посібник складається із серії занять, які спрямовані на засвоєння малюком окремих звуків, букв, слів. Допомагають малюку дівчинка Тата (Ната) і хлопчик Тото (Антон). Разом із ними малюк навчиться називати малюнки, писати букви, читати невеличкі слова, складати речення. Заняття містять вправи на розвиток логіки, памяті. Яскраві малюнки і цікаві завдання не залишать малюків байдужими. В першу чергу це видання буде у нагоді батькам, які мають дітей з особливими потребами, а також вчителям і вихователям, які працюють з цими дітьми. Посібник допоможе цим дітям оволодіти азами мовлення.

Інсайти (не)звичайного директора. Лонгрід асоціацій про школу, яка вчить "бути". Ця кишенькова книжечка – про буття школи і дитини в ній. Це порадник про те, як не загубитися в лавині технологій, завдань та методів, повсякденної рутини. Це своєрідний етикет використання того, що знаєш і вмієш, але в потрібний час і в потрібній ситуації. Це роздуми про сміливість думати вільно, бути стратегом своєї школи. Це як включити весь зміст, який необхідний дитині в сучасному світі, в освітній простір школи, але не захаращувати дитячий мозок другорядними речами. Треба відсікти все зайве. Це важко, але потрібно. Це як не видаватися нудними і не плекати ілюзії, що дорослі знають усе. Це ваша точка відліку на мапі освітньої карти, і ви точно знатимете куди йти і як отримувати задоволення від роботи щодня, бо це – ваші спільні з дітьми ідеї, досягнення і результати. Ви почуєте еволюційний поклик мети школи. Ви впустите в школу життя за вікном, зробите її світоглядною, яка подарує кожній дитині розуміння освіти як власної життєвої дороги, навчить бути вільною у своїх думках, мріях, стати незвичайною, унікальною, творити, пред’являти себе світу й отримувати радість від справжнього себе. Це як спробувати організувати дитяче шкільне життя по-іншому. Не лише керуватися нашим уявленням про світ школи, але й враховувати уявлення дітей про своє життя, життя у школі і включати їх у концептуальну карту розвитку школи. Діти – теж є стейкхолдерами освіти, а ще вони часом суворі, але справедливі й доброзичливі критики. Це як прийняти те, що старих правил більше не існує. Натомість ми маємо право створювати нові. Не триматися за фіксовану освітню карту, а змінити її на сучаснішу. Нехай вона міститиме не лише наші «що» і «як» повинна знати дитина, а також – «що робити» і «як чинити» в тій чи іншій ситуації. Наповніть цю мапу орієнтирами «навіщо» і «в чому моя цінність», тобто тим, що важливо для дитини, її сенсом «бути», її вірою. Якщо ми ризикнемо в освітньому просторі враховувати дитячі карти уявлень про дійсність, то школа житиме по-іншому – цілком можливо, значно краще, ніж сьогодні.