Книги Анатолій Дністровий

Вперше опублікований 2005 року, роман «Пацики» одразу здобув культовий статус відвертого літературного свідчення про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев’яностих на руїнах помираючого «совка». Тут є все, що сором’язливо замовчували тогочасні ЗМІ і що ніколи не звучало на педрадах шкіл, ПТУ чи технікумів: епічні битви «район на район», перші кримінальні досвіди, хлопці й дівчата, які, заледве ступивши на поріг своєї юності, змушені вчитися виживати у цьому жорстокому, майже неконтрольованому хаосі стрімких соціальних і культурних змін, що пророкували близький крах старої системи.

Після першої публікації роману Анатолія Дністрового охрестили «українським Берджесом» — за епічністю, відвертістю, жорстоким реалізмом і правдою життя роман не поступається, а то й перевершує знаменитий «Механічний апельсин». Але водночас проза Дністрового нам набагато ближча, оскільки написана для нас і про нас свідком тієї непростої, але по-своєму романтичної епохи, яку багато хто з нас запам’ятав на все життя.

У виданні представлені аналітичні, літературно-критичні, літературознавчі, культурно-філософські есеї та статті Анатолія Дністрового, написані упродовж останніх 25 років і присвячені знаковим постатям, темам і процесам як світової літератури, так і української літературної традиції. «Паноптикум. Література» — це своєрідна «книга спостережень» автора, багатовекторний аналіз літератури, критичний огляд особистого творчого шляху в контексті розвитку українського літературного процесу крізь призму змін культури та глобальних трансформацій у соціумі. Для широкого кола читачів та всіх, кому цікава фахова літературна аналітика.

«Вулик» на промзоні. Сорокарічний художник, який живе відлюдником у своїй майстерні. Натурниці, поети, коханки. Виставки й творча криза.
На перший погляд – типова замальовка із життя провінційної богеми. Та що ж відбувається насправді?

У своїй новій повісті Анатолій Дністровий через взаємини митців показує руйнацію «вежі зі слонової кості». Із часів романтизму вона уособлювала таїну творчості, егоцентризм митця, його дистанціювання від суспільства, але в теперішньому прискореному світі стала статичною, опинилася на периферії й доживає останні дні.

Анатолій Дністровий — письменник і художник. Автор понад 20 книжок поезії, прози, есеїстики, зокрема романів «Пацики», «Дрозофіла над томом Канта», «Б-52» та інших.
Останні публікації: книжка «Розмови з інтелектуалами» (2022), поетичні збірки «Чорна п'ятниця» (2022), «Дні тривог» (2023).
Після повномасштабного вторгнення Анатолій долучився до Сил оборони України, служить офіцером.
«Сіра пейна» – перший текст у трилогії про вигадане подільське містечко Будич.

«чорнокоса з очима повними новин
коли за вікном завили сирени
на прощання сказала
ще не страшно
якщо є події
якщо ми
ще тут»

До поетичної збірки Анатолія Дністрового увійшли поезії, написані після 24 лютого 2022 року, а також ранні вірші, що суголосні з тривогами теперішньої воєнної доби.
Перші квіти холодної весни. Діти, які малюють чорні бомби й червоні валізи. Густий чорний дим. Вкрадене сонце моєї країни. Сирени, сірі від втоми обличчя, ворог. Чи є на тому світі артилерія? Чи присниться мені день без війни? Усе це наші дні війни й тривог.