Книги Емілі Генрі

Подумайте про своє щасливе місце…

Гаррієт і Вейн познайомились у коледжі й упродовж років були ідеальною парою. Однак ситуація змінилася — з причин, яких вони не обговорюють.

П’ять місяців тому вони розійшлися… І досі не розповіли про це навіть найближчим людям.

Так і виходить, що Гаррієт із Вейном опиняються в одній спальні котеджу, де їхня компанія відпочиває щоліта ось уже десять років. Не розбивати ж серця найкращим друзям у спільному найулюбленішому місці на Землі! Краще тиждень повдавати з себе закоханих перед людьми, які знають вас як ніхто. Здається, план бездоганний (особливо якщо дивитися крізь темні окуляри, заляпані сонцезахисним кремом)… Чи ні?

У Поппі й Алекса немає нічого спільного. Вона свавільна й непокірна, має жагу до подорожей, а для нього найкраще дозвілля — посидіти вдома з книжкою. А втім, за часів коледжу вони якимсь дивом подружилися. І хоч більшість часу ці двоє проводять далеко одне від одного, кожного літа впродовж уже десяти років друзі разом їдуть у тижневу відпустку.

Та два роки тому у черговій подорожі Поппі й Алекс посварилися й відтоді припинили спілкування. Дівчина сумує за часами їхньої дружби, тож запрошує хлопця знову відправитися з нею у відпустку, щоб усе виправити, адже розуміє: у тій останній подорожі два роки тому вона була по-справжньому щаслива.

Одне літо. Двоє суперників. Несподіваний сюжетний поворот…
Життя Нори Стівенс всуціль складається з книжок, але вона геть не схожа на їхніх героїнь. Власне, героїня вона лише для своїх клієнтів-письменників і молодшої сестри Ліббі.
Саме Ліббі й влаштовує цю спільну поїздку до містечка Саншайн-Фоллз, де Нора, за її задумом, має нарешті стати героїнею власної історії. Та замість ідилічних пікніків чи зустрічей з місцевими красунчиками Нора весь час натрапляє на редактора Чарльза Ластра. І все б нічого, але вони вже знайомі, і їхню попередню зустріч приємною не назвеш.
Сюжетні повороти, яких не схвалив би ніякий притомний редактор, зводять їх разом знову і знову. Може, нарешті настав час вийти за рамки звичних тропів?

Оґастус Еверет — знаний прозаїк. Дженьюері Ендрюс — авторка романтичних бестселерів. Поки вона виписує свої «Довго й щасливо», він убиває всіх персонажів.
У них немає нічого спільного.
Хоча ні, є одне: найближчі три місяці їм доведеться прожити в сусідніх будинках, страждаючи кожен від своєї життєвої драми і на додачу ще й від творчої кризи.
Якось так стається, що одного туманного вечора вони укладають парі, що має вивести їх із глухого кута: Оґастус протягом літа напише щось життєрадісне, а Дженьюері спробує створити новий «великий американський роман». Вона щосуботи організовуватиме йому вечори як у романтичних комедіях, а він влаштує їй інтерв’ю з вцілілими учасниками смертельного культу (а чому б ні?). Кожен закінчить свою книжку, і ніхто не закохається. Точно-точно.

Двійко найкращих друзів. Десять літніх відпусток. Останній шанс, аби закохатися.

Поппі та Алекс – надзвичайно різні люди, в яких, на перший погляд, немає нічого спільного. Вона – абсолютно свавільна, він же краще підпорядковуватиметься правилам, аби тільки не встрягати в халепи. Однак, за часів коледжу вони все ж подружилися й тепер кожного року впродовж десяти років  разом вирушають у тижневу літню відпустку.

Та два роки тому вони розсварилися та перестали спілкуватися. Поппі розуміє, як же сильно вона сумує за часами їхньої дружби й запрошує Алекса провести з нею ще одну відпустку. У неї є останній шанс, щоб виправити всі похибки минулого…