Книги Пенелопа Дуглас

Пайк прийняв Джордан, коли їй нікуди було податися. Він завжди готовий прийти на допомогу. Він не використовує її, не ображає, захищає і весь час пам'ятає про неї. Він бачить у ній силу й самостійність. Вона в ньому - прийняття й стабільність, яких їй так бракує. Джордан відчуває на собі його погляди за сніданком і затамовує подих, коли чує, як його машина зупиняється у дворі.

Їй казали, що хороших чоловіків не існує. А якщо й зустрінеш такого - то він, ймовірно, недоступний. Так і сталося, адже їй лише дев'ятнадцять, а Пайку - тридцять вісім.
А ще - він батько її хлопця.

Вони не мали закохатися. Не мали навіть думати одне про одного. Але заборона - це лише слово, коли бажання стає сильнішим за розум.

«Блекчарч» - відлюдний особняк у глухому місці, куди багатії відправляють своїх неконтрольованих синів охолонути. Вілл не проти опинитися тут без інтернету, випивки й дівчат, адже він має план...

Вілл давно зрозумів: коли до тебе ставляться як до звіра, це дозволяє тобі поводитися як звір. Ніхто ніколи й не сприймав його інакше. Ніхто, крім Еморі. Через неї він відсидів два з половиною роки у в’язниці. Тож має цілковите право її ненавидіти. Це все її провина. Але він не очікував, що Еморі теж з’явиться в цьому особняку.

Однак тепер Вілл має привід посміхнутися. У «Блекчарч» утримують п’ятьох. Тож він - лише одна з її проблем...