Книги Валер'ян Підмогильний

У творі розповідається про Степана Радченка, молодого вихідця із села, активіста, який приїжджає до великого міста, щоби здобути освіту, професію, різні навички, які потім будуть корисними для рідної сільської громади по його поверненні додому. Проте, опинившись у місті, хлопець змінює свої плани й наміри. Місто буквально підкорює й зачаровує головного героя. Степан поступово стає його органічною частиною. У романі є все: перші кроки амбітного хлопця, юнацький максималізм, егоїзм, завзятість у досягненні мети, кар’єрне зростання й, звісно ж, любовні пригоди. Роман також цікавий зображенням самої епохи, на тлі якої відбуваються події, – періоду українізації 20-х років.

Валер’ян Підмогильний — автор, для якого «в центрі завжди людина, а решта — то невеличка драма». Уже в перших своїх оповіданнях — «Добрий Бог», «Важке питання», «Пророк» — він вражає проникливим аналізом людської психології. Його герої — юнаки, закохані чи розгублені, — настільки реальні, що легко впізнати себе чи своїх ровесників у будь-якій епосі.

Цей психологізм і увага до внутрішнього світу людини найповніше розкриваються в романі «Невеличка драма. Критики називають його і любовним, і політичним, і філософським водночас. На тлі Києва 1920-х років розгортається історія Марти й Юрія — жінки, яка живе почуттями, і науковця-раціоналіста, для якого кохання — лише «занепад діяльності». Підмогильний майстерно показує, як нові ідеали позбавляють людей моралі та чуттєвості, водночас порушуючи питання національної ідентичності. Кого ж обере Юрій — щиру Марту чи прагматичну Ірен? Відповідь кожен читач відкриє сам, переживши з героями цю драму почуттів і раціо.

Головний герой «Повість без назви», Андрій Городовський, зустрівши на вулиці незнайому жінку, починає пошуки, які стають сенсом його життя. Це не просто історія про кохання, а глибокий інтелектуальний і психологічний роман-дискусія про «голод душі», втечу від самотності, пошук ідеалів і сенсу буття. Андрій зустрічає митців і науковців, веде внутрішню боротьбу, балансує між пристосуванством і бунтом, між прагненням до духовного й гірким досвідом розчарувань.

У цьому виданні, окрім «Повісті без назви», зібрано й низку оповідань Підмогильного — від роздумів про голод 1920-х і втручання революції в людські долі до глибоких філософських пошуків суті існування. Письменник спонукає читача не до готових висновків, а до власних відкриттів. Це книга для тих, хто готовий увійти в інтелектуальний світ Валер’яна Підмогильного, відчути його драматизм і актуальність навіть сьогодні.

Валер’ян Підмогильний — один із найтонших і найінтелектуальніших українських прозаїків «Розстріляного відродження». «Місто» (1927) вважають першим урбаністичним романом української літератури, у якому місто постає не лише тлом, а справжнім героєм твору. Від перших кроків у місті до успіхів, від наївних мрій до прагматичного пристосування — шлях Степана Радченка викликає суперечливі почуття. Чи він завойовує місто, чи місто підкорює його?

У творі гармонійно переплітаються інтелектуальність і психологічна глибина, соціальна драма та філософські пошуки. «Місто» відкриває перед читачем атмосферу Києва 1920-х: бульвари й кав’ярні, літературні вечори й богему, культурні дискусії та боротьбу амбіцій. Це роман про силу і спокуси великого міста, про втрати і здобутки на шляху до самого себе.